Рішення № 13494371, 11.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2011 р. Справа № 12/3-10(02-3)-12/102-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомприватного підприємства «Гайсин мясокомбінат»

до державного підприємства Міністерства оборони України

«Білоцерківський військовий торг»

про стягнення заборгованості у розмірі 86495,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шмалій В.В. в. о. директора підприємства (паспорт серії НОМЕР_1,

виданий 17.11.1997 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи за позовом приватного підприємства «Гайсин мясокомбінат»(далі позивач) до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 86495,44 грн., які були передані за підсудністю господарським судом Вінницької області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №12 від 27.07.2010 року (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу м'ясопродукцію (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі. Відповідач товар прийняв, проте не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 56810,09 грн., 1280,31 грн. пені, штраф у розмірі 28405,04 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2010 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23 грудня 2010 року.

У позовній заяві містилось клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок відповідача та витребування у державної податкової інспекції м. Біла Церква відомостей щодо всіх відкритих відповідачем поточних рахунків у банківських установах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2010 року у задоволенні зазначеного клопотання, на підставі ст. ст. 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено з огляду на те, що з позовної заяви суд не вбачав підстав для забезпечення позову, так як припущення позивача про те, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі і не може виконати свої договірні зобовязання через суттєвий брак коштів, не може бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

23 грудня 2010 року у судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, вважав, що вчиненню правопорушення відповідачем сприяли неправомірні дії позивача, так як позивач не направив на адресу відповідача рахунки-фактури, а тому не має права вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій. Крім цього, представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи для оплати суми основного боргу. Клопотання судом задоволено.

Розгляд справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 11 січня 2011 року.

11 січня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

27 липня 2010 року між приватним підприємством «Гайсин мясокомбінат»(далі позивач) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі відповідач) був укладений договір поставки №12 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу м'ясопродукцію (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар, а відповідач його отримав, що підтверджується видатковими накладними № РН-0002109 від 04.09.2010 року, РН-0001849 від 28.08.2010 року на загальну суму 56810,09 грн.

18 січня 2010 року відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист, у якому пояснював, що прострочив виконання зобовязання у звязку із затриманням надходження на його рахунок коштів, зобовязувався оплатити товар у повному обсязі.

У судовому засіданні 23 грудня 2010 року представник відповідача проти наявності заборгованості у розмірі 56810,09 грн. також не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Представник відповідача жодних документів, що підтверджували б оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 56810,09 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється до 19 числа наступного місяця, згідно виставлених рахунків та накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»закріплено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 8.1 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу покупець оплатить продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми вчасно неоплаченої продукції, за кожен день прострочення платежу.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 11.09.2010 року до 17.11.2010 року, суму боргу у розмірі 56810,09 грн., облікову ставку Національного банку України 7,75 % (Постанова НБУ від 09.08.2010 року № 377), становить 1 256,20 грн. (за розрахунком суду).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено законом або договором, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

П. 8.1 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу покупець оплатить продавцю штраф у розмірі 50 % від простроченої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зважаючи на те, що відповідач борг визнав, зобовязувався його оплатити, пояснив, що прострочив виконання зобовязання у звязку з тим, що бюджетні кошти на його рахунок не надійшли вчасно, суд визнає причини прострочення виконання зобовязання поважними та вважає за доцільне зменшити розмір штрафу до 25 %. Так, штраф від суми простроченого зобовязання у розмірі 56810,09 грн. становить 14202,52 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. ч. 2, 6 ст. 231, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «Гайсин мясокомбінат»до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»про стягнення заборгованості у розмірі 86495,44 грн. задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь приватного підприємства «Гайсин мясокомбінат»(23700, вінницька обл., м. Гайсин, вул. Плеханова, 26, код 34058430) 56810,09 грн. (пятдесят шість тисяч вісімсот десять грн. 09 коп.) суми основного боргу; 1256,20 грн. (одну тисячу двісті пятдесят шість грн. 20 коп.) пені; штраф у розмірі 14202,52 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дві грн. 52 коп.); 722,68 грн. (сімсот двадцять дві грн. 68 коп.) витрат на сплату державного мита; 197,18 грн. (сто девяносто сім грн. 18 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.01.2011 року.

СуддяДьоміна С.Ю.