Рішення № 13494260, 11.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2010 р. Справа № 5/199-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Росава”, м. Біла Церква

до

Відкритого акціонерного товариства “Росава”, м. Біла Церква

про

стягнення 608110,80 грн.

за участю представників:

позивача:

Поліщук А.А.–дов. від 11.05.2010р. № 05-32

відповідача:

Декало Л.І. –дов. від 01.01.2010р. № 05-03

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства “Росава” (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Росава” (далі –відповідач) про стягнення 608110,80 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача під час розгляду справи подав до суду заяву від 10.11.2010р. № 05-6956, якою в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 1355489,76 грн. основного боргу.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 1355489,76 грн. основного боргу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 30.10.2009р. № 05-6956 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача присутній в судовому засіданні надав суду письмовий відзив на позовну заяву від 10.11.2010р. № 700 в якому не заперечує щодо існування перед позивачем заборгованості в розмірі заявленої до стягнення сумі та зазначає, що погасити вказану заборгованість відповідач на мав можливості в зв’язку з тим, що підприємство перебувало у процедурі банкрутства і всю свою господарську діяльність проводило згідно затвердженого судом плану санації, за яким боржник погашав в першу чергу заборгованість із заробітної плати та перед конкурсними кредиторами тощо, і як наслідок не мав змоги провести розрахунок за поставлену позивачем продукцію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 23.04.2009р. № 373 (далі –договір) відповідно до умов якого, позивач - продавець продає продукцію (далі –товар) згідно специфікації, що є невід’ємною частиною договору, а відповідач –покупець зобов’язується купити його на умовах договору (п. 1 договору).

Згідно п. 5 договору розрахунок за товар, що підлягає поставці, здійснюється впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар –автошини на загальну суму 1355489,76 грн., що підтверджується актами приймання –передачі матеріальних цінностей № 2761 від 30.04.2010р. на суму 91931,40 грн., № 2782 від 05.05.2010р. на суму 172373,70 грн., № 2893 від 13.05.2010р. на суму 42899,70 грн., № 3143 від 21.05.2010р. на суму 160017,60 грн., № 3243 від 27.05.2010р. на суму 136910,94 грн., № 3369 від 01.06.2010р. на суму 3977,46 грн. та накладними на відпуск готової продукції № 4591 від 28.07.2010р. на суму 189846,24 грн., № 4592 від 28.07.2010р. на суму 84034,80 грн., № 4702 від 05.08.2010р. на суму 43784,40 грн., № 4701 від 05.08.2010р. на суму 141621,12 грн., № 4699 від 05.08.2010р. на суму 288092,40 грн. Зазначені документи підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, акти скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав, в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 1355489,76 грн.

Розмір зазначеної заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 11.11.2010р. складає 1355500,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 1355489,76 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1355489,76 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1355489,76 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Росава” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ 00152269) на користь Закритого акціонерного товариства “Росава” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ 30253385) 1355489 (один мільйон триста п’ятдесят п’ять тисяч чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 76 коп. заборгованості, 13554 (тринадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.