Рішення № 13494116, 28.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2010 р. Справа № 12/088-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 14 361,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарасенко Д.В. –представник (довіреність від 29.09.2010 року);

від відповідача: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»(далі –позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 14 361,85 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №702270 від 27.02.2007 року (далі –договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання поставляти сорочки чоловічі (далі –товар), а відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі оплатити переданий товар.

Відповідач поставлений товар оплатив частково, а саме в сумі 2 550,00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 7 154,90 грн., 1 873,39 грн. пені, три проценти річних у розмірі 343,56 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4 990,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2010 року, справу призначено до розгляду 07 грудня 2010 року.

07 грудня 2010 року відповідач у судове засідання не з’явилась, витребуваних ухвалою суду документів не надала. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 21 грудня 2010 року.

25 листопада 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

21 грудня 2010 року відповідач у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надала. Розгляд справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28 грудня 2010 року.

28 грудня 2010 року представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач частково оплатила заборгованість, а саме в сумі 150,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 07.12.2010 року, позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню,

Враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

27 лютого 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»(далі –позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі –відповідач) був укладений договір №702270 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання поставляти сорочки чоловічі (далі –товар), а відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати переданий товар.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 704,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №7031205 від 13.03.2007р., №7032904 від 29.03.2007р. та №7041816 від 18.04.2007р. Відповідач товар оплатив частково, а саме у сумі 2 550,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку від 23.03.2007р., 24.04.2007р., 10.06.2008р., 02.07.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата поставленого товару здійснюється наступним чином: в перший місяць співпраці покупець отримує товар на умовах реалізації з метою вивчення попиту ринку. Починаючи з другого місяця співпраці, сума перерахувань у місяць повинна бути не меншою 35 % від заборгованості покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовують доводи позивача, суду не надала. Крім цього, 07 грудня 2010 року відповідач частково оплатила заборгованість, а саме в сумі 150,00 грн., що свідчить про визнання нею свого боргу.

Таким чином, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 004,90 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 1 873,39 грн. пені, три проценти річних у розмірі 343,56 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4 990,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»закріплено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.1 договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,2 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України) від простроченої суми.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 01 червня 2007 року до 01 грудня 2007 року, розмір заборгованості у розмірі 7 154,90 грн., облікову ставку Національного банку України 8,0 % (Лист НБУ від 17.05.2007р. №14-011/1150-5118), то розмір пені становить 536,35 грн. (за розрахунком суду).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.06.2007 року до 02.07.2009 року у 2007 році: у червні –102,2% (УК №120 від 10.07.2007р.), липні –101,4% (УК №141 від 07.08.2007р.), серпні –100,6% (УК №164 від 08.09.2007р.), вересні –102,2% (УК №185 від 09.10.2007р.), жовтні –102,9% (УК №209 від 08.11.2007р.), листопаді –102,2% (УК №231 від 08.12.2007р.), грудні –102,1% (УК №3 від 09.01.2008р.); у 2008 році: у січні, лютому, березні –103,8% (УК №65 від 08.04.2008р.), квітні – 103,1% (УК №84 від 08.05.2008р.), травні –101,3% (УК №105 від 10.06.2008р.), червні –100,8% (УК №123 від 09.07.2008р.), липні –99,5% (УК №144 від 07.08.2008р.), серпні –99,9% (УК №165 від 06.09.2008р.), вересні –101,1% (УК №187 від 08.10.2008р.), жовтні –101,7% (УК №210 від 08.11.2008р.), листопаді –101,5% (УК №231 від 09.12.2008р.), грудні –102,1% (УК №1 від 09.01.2009р.); у 2009 році: у січні –102.9% (УК №23 від 10.02.2009р.), лютому –101,5% (УК №43 від 11.03.2009р.), березні –101,4% (УК №63 від 08.04.2009р.), квітні –100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні –100,5% (УК №101 від10.06.2009р.), червні –101,1% (УК №120 віл 08.07.2009р.), липні –99,9% (УК №143 від 08.08.2009р.), становить 3 423,04 грн. (за розрахунком суду).

Прострочення платежу з 01.06.2007 року до 02.07.2009 року складає 764 днів, тому три проценти річних від суми 7 154,90 грн. складають 453,81 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем три проценти річних визначені у розмірі 343,56 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 712, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження в частині стягнення 150,00 грн. основного боргу припинити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14 361,85 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08842, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»(м. Київ, вул. Жмеринська, 4/20, код 32530564) 7 004,90 грн. (сім тисяч чотири грн. 90 коп.) суми основного боргу; 536,35 грн. (п’ятсот тридцять шість грн. 35 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 343,56 грн. (триста сорок три грн. 56 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 3 423,04 грн. (три тисячі чотириста двадцять три грн. 04 коп.); 113,08 грн. (сто тринадцять грн. 08 коп.) витрат на сплату державного мита; 185,82 грн. (сто вісімдесят п’ять грн. 82 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 04.01.2011 року

Суддя Дьоміна С.Ю.