Рішення № 13494045, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 16/137-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Приватного підприємства «Баядєра», м. Горлівка, Донецька область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Яготин

про стягнення 21 911,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хілінський А.О., довіреність № б/н від 30.09.2010р. представник;

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Баядєра»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 158 від 21.09.2010р. (Вх. №суду 4622 від 11.10.2010р.) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 16 045,66 грн., 1 994,80 грн. пені, 1123,20 грн. штрафу, 738,10 грн. інфляційних, 2010,20 грн. 20% річних, а всього 21 911,96 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 13.10.2010р. порушено провадження у справі № 16/137-10 та призначено її розгляд на 02.11.2010р. о 10 год. 10 хв.

02.12.2010р., через загальний відділ суду, позивач надав письмові пояснення № 227 від 30.11.2010р., в яких додатково обґрунтовує свої позовні вимоги.

Позивач в судових засіданнях 02.11.2010р., 16.11.2010р. та 14.12.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач свого представника в судові засідання 02.11.2010р., 16.11.2010р. 30.11.2010р. та 14.12.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 13.10.2010р., ухвалами суду від 02.11.2010р., 16.11.2010р. та від 30.11.2010р., вимоги зазначених ухвал суду не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 13.10.2010р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 15.10.2010р. відповідачем особисто була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою від 02.11.2010р. (відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 09.11.2010р., про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 30.11.2010р. (відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 09.12.2010р., про що свідчить підпис на повідомленні), зазначені ухвали суду направлялися за адресою відповідача, зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 561489 від 14.12.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

встановив:

Між Приватним підприємством «Баядєра»(«Постачальник»далі позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 («Покупець»далі відповідач) укладено Договір поставки № 33-08 від 16.01.2008р. (надалі Договір), згідно якого позивач зобовязується передати у власність відповідача алкогольні напої (надалі товар), а відповідач зобовязується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору, при прийманні товару відповідач в присутності представника позивача повинен перевірити: цілісність пакування, відповідність фактичної кількості товару з кількістю зазначеною у накладних, термін зберігання. При встановлені невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, відповідач зобовязаний у присутності представника позивача, скласти відповідний акт згідно з вимогами чинного законодавства.

Підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий відповідачем від позивача за кількістю та за якістю. Претензії відповідача щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються постачальником в окремому порядку, який визначається позивачем в кожному випадку окремо.

Приватне підприємство «Баядєра»свої договірні зобовязання виконало належним чином та поставило відповідачу товар всього на суму 16 726,26грн., що підтверджується видатковими накладними № 1385333 від 15.12.2009р. на суму 8 079,43грн. та № 923890 від 15.12.2009р. на суму 8646,84 грн. Про приймання товару по вказаним видатковим накладним свідчать підписи представників відповідача.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

Згідно п. 6.1 Договору, розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін, шляхом попередньої оплати.

Датою оплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок позивача (п. 6.2 Договору).

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар всього у розмірі 500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 03.08.2010р. на суму 500,00 грн., з призначенням платежу: «за товар по № 923890», що також підтверджує факт отримання товару відповідачем по вказаним вище накладним.

Тобто, позивачем товар поставлявся, відповідач його отримував, частково за нього сплачував, претензій щодо якості товару не надавав.

Отже, борг відповідача за отриманий товар згідно Договору № 33-08 від 16.01.2008р. становить 16 045,66 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманого товару, в порушення п. 6.1 даного договору не виконав, борг у розмірі 16 045,66грн. не сплатив.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобовязань щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі договору поставки № 33-08 від 16.01.2008р. за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 16 045,66грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання жодного разу не зявився (хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які відповідач торимав особисто під підпис), відзиву або доказів оплати поставленого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 16 045,66грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 16 045,66грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Позивачем на підставі п. 7.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 994,80 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 30.12.2009р. по 21.09.2010р.

Крім того, на підставі п. 7.1 Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 123,20 грн. штрафу.

В силу ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до стаття 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, суд не може застосувати подвійну відповідальність до відповідача за одне й те саме правопорушення шляхом стягнення пені і штрафу одночасно та задовольняє вимогу щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 123,20 грн. та відмовляє в частині вимог щодо стягнення 1 994,80 грн. - пені.

Відповідно до п. 9.2 Договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати отриманої від позивача продукції, відповідач зобовязаний сплатити позивачу 20% річних від суми боргу.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 738,10 грн. за період з 30.12.2009р. по 31.03.2010р. та 20% річних в розмірі 2 010,20 грн. за період з 30.12.2009р. по 21.09.2010р. на підставі п. 9.2 Договору та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 16 045,66 грн. основної заборгованості, 1 123,20 грн. штрафу, 738,10 грн. інфляційних, 2 010,20 грн. 20% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Баядєра»(юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 13491057, р/р 26006000000313 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 16 045 (шістнадцять тисяч сорок пять)грн. 66 коп. основної заборгованості, 1 123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 20 коп. штрафу, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 10 коп. інфляційних, 2 010 (дві тисячі десять) грн. 20 коп. 20% річних, а також 199 (сто девяносто девять) грн. 17 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 52 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко