Ухвала суду № 13494007, 04.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"04" січня 2011 р. Справа № 18/240-10

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріус»про забезпечення позову

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріус», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Обухівське», м.Обухів

про стягнення 7137344,10 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріус»(позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Обухівське»(відповідач) про стягнення 7137344,10 грн. заборгованості по поверненню фінансової допомоги, інфляційних, річних, штрафу та пені.

Провадження у справі №18/240-10 порушено відповідно до ухвали від 31.12.2010 року та призначено справу до розгляду на 13.01.2010 року.

Крім того, позивач звернувся до суду з заявою від 29.12.2010 року № 78/12 про забезпечення позову, в якій просить з метою вжиття заходів забезпечення позову до остаточного вирішення спору по суті накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач протягом тривалого часу не виконує своїх зобов’язань по поверненню фінансової допомоги, отриманої Договорами поворотної фінансової допомоги від 14.04.2008 року № 1, від 15.04.2008 року № 2 та від 09.02.2009 року № 1 всього в сумі 5500000 грн. Позивач надав докази перерахування відповідачу фінансової допомоги за платіжними дорученнями № 1 від 15.04.2008 року на суму 3000000 грн., № 2 від 16.04.2008 року на суму 2000000 грн. та № 1 від 04.03.2009 року на суму 50000 грн.

Згідно умов п. 4.1 Договорів, строк повернення фінансової допомоги складає 1 рік з моменту отримання коштів на рахунок. Оскільки, відповідач своєчасно та в повному обсязі зобов’язання по поверненню фінансової допомоги не виконав, протягом тривалого часу грошові кошти не повертає, позивачем нараховано інфляційні, річні та відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договорів –штраф та пеню, що в загальній сумі складає 7137344,10 грн.

Враховуючи значну суму заборгованості та тривалий час прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову. Крім того, позивач зазначив, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості та врегулювання спору шляхом переговорів. Враховуючи наведені обставини та тяжкий фінансовий стан відповідача, у позивача є обґрунтовані припущення, що грошові кошти та інші активи відповідача, достатні для погашення боргу, можуть зменшитись чи бути витрачені на інші потреби.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до додаткових витрат по відновленню права позивача чи неможливості виконати судове рішення у зв’язку з відсутністю достатніх активів боржника.

З метою запобігання настання вказаних негативних наслідків та уникнення матеріальної шкоди позивач вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову можливе, зокрема, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржника, заборони відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Також суд враховує, що умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. Аналогічна позиція викладена і в роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611.

Розглянувши заяву позивача, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Заходи по забезпеченню позову діють до скасування їх судом в порядку, передбаченому ст. 68 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріус»про забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору у справі № 18/240-10 накласти арешт на грошові кошти Відкритого акціонерного товариства «Обухівське»(08701, Київська обл., м. Обухів, м-н Петровський, 26, код 00857284) в межах суми позову 7137344,10 грн.

Реквізити стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріус»(01010, м. Київ, вул. Суворова, 4, кВ. 316, код 3456197);

Реквізити боржника - Відкритого акціонерного товариства «Обухівське»(08701, Київська обл., м. Обухів, м-н Петровський, 26, код 00857284).

Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред’явлення до виконання до 04.01.2014 року.

Суддя Кошик А. Ю.