Рішення № 134938745, 18.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11069/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзиви.

Позов обґрунтований позивачкою тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 про відмову в призначенні позивачці пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки не може бути беззаперечною підставою для відмови у призначенні пенсії чи неврахуванні відповідних періодів під час обрахунку страхового стажу, що впливає на її розмір.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що розглянувши заяву позивачки від 05.12.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення №155250029961 від 13.12.2024 року, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії. Пенсійний вік відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік позивача 61 рік 08 місяців. Страховий стаж позивачки становить 25 років 06 місяців 17 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.08.1982 року, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства. Наявна інформація про державну реєстрацію на ведення підприємницької діяльності з 20.02.2006 року. Дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відсутня. В реєстрі застрахованих осіб наявні дані про ведення підприємницької діяльності протягом 2006 року. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків за період протягом лютого - вересня 2006 року (робота у іншої фізичної особи-підприємця) та протягом жовтня - грудня 2006 року (ведення підприємницької діяльності). Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників 29.07.1993 року №58 записи в трудовій книжці виконуються акуратно, ручкою кульковою і завіряються печаткою. Згідно п. 3 Порядку №22-1 передбачено, що у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Враховуючи вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №155250029961 від 13.12.2024 року про відмову в призначенні пенсії є законним та обґрунтованим. Що стосується вимоги зобов`язання Головного управління здійснити зарахування стажу, то відповідно до ст. 58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та здійснює її виплату. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058. 13.12.2024 року було прийнято рішення №155250029961, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. На день подання заяви про призначення пенсії вік позивача становить 61 рік 08 місяців. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявністю страхового стажу: з 01.01.2026 року по 31.12.2026 року - від 23 до 33 років. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії позивачу встановлено, що під час призначення пенсії за віком до страхового стажу не були враховані наступні періоди: з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.08.1982 року, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства. Наявна інформація про державну реєстрацію на ведення підприємницької діяльності з 20.02.2006 року. Дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відсутня. В реєстрі застрахованих осіб наявні дані про ведення підприємницької діяльності протягом 2006 року. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків за період протягом лютого - вересня 2006 року (робота у іншої фізичної особи-підприємця) та протягом жовтня - грудня 2006 року (ведення підприємницької діяльності). Відтак, страховий стаж позивача становить 25 років 06 місяців 17 днів. З урахуванням викладеного позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за заявою від 05.12.2024 року у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (на момент звернення до пенсійного органу вік 61 років).

05 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши звернення позивачки за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 13.12.2024 року №155250029961 «Про відмову в призначенні пенсії».

В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 13.12.2024 року №155250029961 зазначено про те, що за результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1982 року, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства; наявна інформація про державну реєстрацію на ведення підприємницької діяльності щ 20.02.2006 року. Дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відсутня. В реєстрі застрахованих осіб наявні дані про ведення підприємницької діяльності протягом 2006 року. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків за період протягом лютого-вересня 2006 року (робота у іншої фізичної особи-підприємця) та протягом жовтня-грудня 2006 року (ведення підприємницької діяльності).

Позивачка не погодилася із рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії та звернулася до суду із цим позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок, був урегульований «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4, 2.6, 2.8, 2.15 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.

На виконання ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок №637.

Згідно п. 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Також, відповідно п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що згідно норм чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній орган Пенсійного Фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).

В оскаржуваному рішенні зазначено про те, що за результатами розгляду документів доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано період роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1982 року, оскільки запис про звільнення засвідчено печаткою, по відтиску якої неможливо визначити назву підприємства.

Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто з наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд зазначає, що обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

При цьому, неточність в записах в трудовій книжці та неможливість визначення назви підприємства по відтиску печатки не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а виклав правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Окрім того, суд зазначає, що записи трудової книжки про спірні періоди робити позивачки розташовані у хронологічній послідовності, є чіткими, розбірливими, без будь-яких виправлень чи помарок у датах прийняття та звільнення з роботи.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачці протиправно відмовлено у врахуванні періодів її трудової діяльності з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 «Про відмову в призначенні пенсії» та наявність підстав для його скасування.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові Верховного Суду у справі №500/1216/23 від 08 лютого 2024 року дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Враховуючи протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 «Про відмову в призначенні пенсії» у суду є всі підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.12.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.12.2024 року №155250029961 «Про відмову в призначенні пенсії».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.08.1982 року по 19.09.1990 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.12.2024 року

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА