Рішення № 13493758, 13.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р. Справа № 13/196-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хим-Агросервіс-Д", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Райагрохім", м. Яготин, Київська область

про стягнення 24 447,60 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Магур Н. І. - доручення №6 від 21.01.2010 р.;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Хим-Агросервіс-Д" (далі –позивач) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Райагрохім" (далі –відповідач) про стягнення 24 447,60 грн., з яких 17000 грн. основний борг, 1488,77 грн. пеня, 4841,02 грн. збитки від інфляції, 1117,81 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №ДФП-65 про надання зворотної фінансової позики від 30.07.2008 р. щодо повернення коштів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 16.11.2010 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення 23.11.2010 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

30.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання зворотної фінансової позики №ДФП-65 (далі - Договір).

Згідно з п. 3.1 договору сума позики становить 17000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до п. 3.1. позивач перерахував грошові кошти в безготівковому порядку на поточний рахунок відповідача на загальну суму 17000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №466 від 30.07.2008 р. та банківською випискою з особового рахунку позивача.

Відповідно до п. 5.1 договору строк повернення позики відповідачем встановлюється до 01.09.2008 р.

В порушення умов договору відповідач суму отриманої позики не повернув, у зв’язку з чим на день подання позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 17000 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2010 р.

Таким чином основний борг, який підлягає стягненню та визнаний відповідачем становить 17000 грн.

Згідно п 8.2 договору у разі порушення відповідачем строків повернення позики він сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем відповідно до п. 8.2 договору нарахована пеня за період з 01.05.2010 р. по 01.11.2010 р. в розмірі 1488,77 грн.

Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до п. 5.1 договору строк повернення позики відповідачем встановлюється до 01.09.2008 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тобто, вказана стаття визначає термін за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням вищенаведеного позивач має право нараховувати пеню по договору з 01.09.2008 р. по 01.03.2009 р.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 1488,77 грн. пені за період з 01.05.2010 р. по 01.11.2010 р. є неправомірною, оскільки позивач не має права нараховувати пеню за цей період, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 1117,81 грн., інфляційних збитків 4841,02 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райагрохім" (Київська обл., м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1; код ЄДРПОУ 05489313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хим-Агросервіс-Д" (м. Київ, пр.-т. Червонозоряний 119; код ЄДРПОУ 32822831) 17000 (сімнадцять тисяч) грн. –основного боргу, 4841 (чотири тисячі вісімсот сорок одну) грн. 02 коп. збитків від інфляції, 1117 (одну тисячу сто сімнадцять) грн. 81 коп. 3% річних та судові витрати 2295 (дві тисячі двісті дев’яносто п’ять) грн. 88 коп. державного мита та 221 (двісті двадцять одну) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1488,77 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 15.12.2010р.