Рішення № 134932522, 26.02.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7310/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Будзан Л.Д., за участі секретаря судового засідання - Костогриз В.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4616247 від 30.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором 2 взводу 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Шелембою М.М., на підставі якої притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на її користь моральну шкоду в розмірі 25 000 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 30.05.2026 інспектором 2 взводу 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Шелембою М.М. відносно неї складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4616247 справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме перевищення максимально дозволеної швидкості, що складає порушення п. 12.4 ПДР України, у зв`язку з чим, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки швидкість руху автомобіля була зафіксована спеціальним вимірювальним приладом «TRUCAM», який не може використовуватися в ручному режимі, що було проігноровано працівником поліції. Крім цього, поліцейським не надано маршрутних листів, згідно яких вони мали право перебувати на вказаній ділянці дороги. Вважає, що внаслідок незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності працівниками поліції їй завдано моральну шкоду у вигляді душевних страждань, втрати життєвого комфорту та нормальної життєдіяльності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

17.06.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача Департаменту патрульної поліції, на виконання вимог ст. 162 КАС України, подав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про невизнання позовних вимог з огляду на наступне. Вказує, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Juke з номерним знаком НОМЕР_1 порушила вимоги пункту 12.4 ПДР України, перевищивши дозволену швидкість на 28 км/год, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб було зупинено. Інспектор належним чином представився, назвав причину та підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог пункту 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача, а саме - постанови серії ЕНА № 4616247 від 30.04.2025. Наголошує, що твердження позивача про те, що лазерний вимірювач швидкості ТruCam не може використовуватись в ручному режимі, а повинен бути встановлений на триногу ґрунтується виключно на припущеннях Козій Д.О., оскільки правомірність використання ТruCam утримуючи в руках підтверджується долученим листом ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року № 22-38/49, копією технічної інструкції з лазерного вимірювача ТruCam, а також усталеною судовою практикою. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просили задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, в матеріалах справи наявні відомості про їх належне повідомлення.

Заслухавши позивача, дослідивши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 30.05.2026 інспектором 2 взводу 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Шелембою М.М. відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4616247 справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме перевищення максимально дозволеної швидкості на 28 км/год, що складає порушення п. 12.4 ПДР України, у зв`язку з чим, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 30 квітня 2025 року близько 09 год 55 хв на 745 км автомобільної дороги М-06 «Київ Чоп», в населеному пункті Неліпино, Закарпатської області, ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу Nissan Juke з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 км/год, чим порушував вимоги пункту 12.4 ПДР

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 14 Закону № 580-VIII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

У п.п. 8.1, 8.2 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Пунктом 8.4 ПДР України передбачено, що дорожні знаки(додаток 1) поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Згідно розділу 33 ПДР України, дорожній знак 5.49 означає "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до частин першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Разом із відзивом на позовну заяву, до матеріалів цієї справи через систему «Електронний суд» долучено також відеозапис, на якому зафіксовано момент вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

З відеозапису та фото з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008401) вбачається, що автомобіль Nissan Juke, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 78 км/год в межах населеного пункту, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР більш, ніж на 20 км/год. На відео та фото також видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивачки, тобто вимірює швидкість саме цього автомобіля.

Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за яке її притягнуто до відповідальності, підтверджується матеріалами справи.

Твердження позивача про те, що відеозапис з приладу TruCam не відповідає вимогам ст.ст. 73-76 КАС України, а сам прилад не може використовуватися в ручному режимі, суд вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до сертифікату перевірки типу № 22/3/B/21/376-18, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 26.12.2018, яке чинне до 26.12.2028, зазначений прилад станом на час виникнення спірних правовідносин був придатним до застосування.

Згідно свідоцтва на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 22-01/32611 від 20.11.2024, яке чинне до 20.11.2025, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM ІІ №ТС 008401 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Крім того, цим же свідоцтвом передбачено можливість використання вказаного приладу в ручному режимі вимірювання з похибкою +/- 2км/год.

Можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20 №ТС008401, виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 № 04/05/02/-3560, який засвідчує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ІSO/IES 18033-3:2015.

Таким чином, технічними характеристиками приладу TruCam LTІ 20/20, яким було зафіксовано порушення позивачкою швидкісного режиму руху, передбачено можливість застосування такого приладу в ручному режимі та навіть відведено на це допустиму похибку +/-2%.

За таких обставин, показники вказаного приладу, на підставі яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, є належним і допустимим доказом у справі.

При цьому скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена відносно позивачки уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, при цьому будь-яких неправомірних дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно позивачки судом не встановлено, а тому суд вважає, що вимога про скасування постанови серії ЕНА №4616247 від 30.04.2025 є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що суд прийшов дійшов висновку про відмову в скасування оскаржуваної постанови, тому не підлягає задоволенню і вимога позивачки про закриття провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з відмовою у позові, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 1, 77, 132, 134, 139, 242, 246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 121, 251, 276, 279-3, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та стягнення моральної шкоди, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, юридична адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646;

відповідач - Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: вул. Максима Польового, 2, м. Ужгород, Закарпатська область, Україна, 88006, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складено 26.02.2026.

Суддя Л.Д. Будзан