Рішення № 13493162, 24.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/21224.12.10 За позовом Дочірнього підприємства «С.К. –Трейд Групп»Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека»

Про                     стягнення 1 078,07 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    не з’явився

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «С.К. –Трейд Групп»Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» (далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека»(далі –відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 1 078,07 грн. (635,26 грн. –основний борг, 55,5 грн. -3 % річних, 329,69 грн. –збитки від інфляції, 57,62 грн. –пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 3 від 30.01.06 р.

Ухвалою суду від 09.09.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/212 та призначено розгляд справи на 13.10.2010 р.

В судове засідання 13.10.2010 р. представники сторін не з’явились, вимог ухвали суду від 09.09.2010 р. не виконали.

За таких обставин ухвалою суду від 13.10.2010 р. розгляд справи був відкладений на 09.11.2010 р.

В судове засідання представник позивача не з"явився, причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 09.11.2010 р. розгляд справи відкладений на 24.12.2010 р.

В судове засідання 24.12.2010 р. представники сторін не з’явились.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

30.01.2006 року між сторонами був укладений договір поставки № 3 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався продати відповідачу, а відповідач –купити у позивача товару кількості та на суму, зазначену в накладних.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що останній вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до моменту його розірвання.

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 3 договору, відповідно до якого відповідач сплачує за товар в безготівковій формі, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача. Грошові кошти можуть бути перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок як у повному обсязі, так і частинами. Розрахунок за товар здійснюється за реалізацією, але не пізніше 30 днів від дня поставки.

На виконання умов договору позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 635,26 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.09.2007 р. № РН-0001534 (копія –у матеріалах справи).

Листом від 08.05.2009 р. № юр-06/09, що направлений на адресу відповідача 12.05.2009 р., позивач запропонував відповідачу перерахувати на рахунок позивача грошові кошти за накладною від 06.09.2007 р. в 7 –денний строк від дня відправлення вказаного листа (претензії).

Проте відповідач відповіді на зазначений лист не надав, суми боргу в розмірі 635,26 грн. не сплатив.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо сплати за договором від 30.01.2006 р. № 3 позивач просить стягнути з відповідача 635,26 грн. основного боргу.

Оцінюючи надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 30.01.2006 р. № 3, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, обов’язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 635,26 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 57,62 грн. за період з 07.10.2007 р. до 07.04.2008 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ст. ст. 546, 547 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що у випадку несплати платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен прострочений календарний день, що не звільняє відповідача від сплати основного боргу.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем зобов’язання щодо сплати, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 57,62 грн. підлягає задоволенню.

У зв’язку з порушення відповідачем грошового зобов’язання за договором позивач також просить стягнути з відповідача 329,69 грн. збитків від інфляції та 55,50 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Ц к України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 329,69 грн. збитків від інфляції та 55,50 грн. 3 % річних також підлягають задоволенню.

Оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека»(02225, м. Київ, вул. Бальзака, 12, ідентифікаційний код 23726751) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «С.К. –Трейд Групп»Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води»(90454, Закарпатська обл., Хустський р-н, смт. Вишково, вул. Шаянська, буд. 51А, ідентифікаційний код 32303872) 635 (шістсот тридцять п’ять) грн. 26 коп. основного боргу, 55 (п’ятдесят п’ять) грн. 50 коп. 3 % річних, 329 (триста двадцять дев’ять) грн. 69 коп. збитків від інфляції, 57 (п’ятдесят сім) грн. 62 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                    Прокопенко Л.В.