Рішення № 134931470, 17.03.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/27386/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Факторинг партнерс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами у розмірі 25612,50 грн та судових витрат по справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.11.2020 між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3247808. На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) : 6000.00 гривень. Тип кредиту кредит. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором.

26.08.2021 було укладено договір № 26082021 відповідно до якого ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3247808. 23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3247808. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3247808.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3247808 від 25.11.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19070.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13070.00 грн.

29.12.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3988924. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 750.0 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТзОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3988924. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3988924.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3988924 від 29.12.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6542.50 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1900.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4042.50 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 600.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25612.50 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 7900.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17112.50 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 600.00 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено до розгляду з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не погодився із нарахуванням відсотків у визначеному позивачем розмірі.

Суд заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою ст. 1054, ст.ст. 1055, 10561 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Законом України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII) встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною третьою ст. 5 Закону № 675-VIII установлено, що правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Разом з тим відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

29.12.2021 року ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №3988924, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався на умовах, визначених договором, строком на 15 днів із 29.12.2021 року надати позичальнику грошові кошти в сумі 2000 гривень, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, що були визначені договором. Кредит надавався з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1.5 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складала 3350 гривень. Згідно з п. 1.5.1 договору розмір комісії за надання кредиту встановлено 600 гривень, що нараховувалися за ставкою 30 відсотків від суми кредиту одноразово.

Процентами за користування кредитом визначено 750 гривень, які нараховувалися за ставкою 2,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становила 5 відсотків від фактичного залишку за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2, 1.6 договору).

У пункті 1.7 договору зазначено, що тип процентної ставки є фіксованим. Особливості нарахування процентів були визначені п.п. 2.2, 2.3 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 6.1 договору правочин укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що був створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та був доступним, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично було еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який був підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створювало для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). У пункті 6.5 зазначено, що цей договір прирівнювався до такого, що був укладений у письмовій формі.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 3988924 від 29.12.2021 року був графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким датою платежу було 13.01.2022 року, а також установлено: 2000 гривень суми кредиту за договором; 750 гривень процентів за користування кредитом; 600 гривень комісії за надання кредиту; 3350 гривень загальної вартості кредиту.

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 3988924 від 29.12.2021 року є паспорт споживчого кредиту № 3988924, у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

У розділі 10 договору зазначено, зокрема, номер телефону відповідача. З довідки про ідентифікацію ТОВ "Мілоан" убачається, що 29.12.2021 ОСОБА_1 , з яким було укладено договір № 3988924 від 29.12.2021, на номер телефону 098… відправлено одноразовий ідентифікатор L78672.

Згідно з квитанцією №8207e3b-c2fc-894f-8f273e427d45_637763782859617761 здійснено платіж у сумі 2000 гривень, призначенням якого є кошти згідно з договором № 3988924 від 29.12.2021. Платником є ТОВ "Мілоан".

Умовами п. 3.2.6 договору № 3988924 від 29.12.2021 року передбачено, що ТОВ "Мілоан" мало право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати заставу, делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

26 липня 2024 року ТОВ "Мілоан" (клієнт) та ТОВ "Факторинг Партнерс" (фактор) укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого клієнт (первісний кредитор) зобов`язувався відступити за плату право грошової вимоги в сумі 287 052 895,25 гривень, а фактор зобов`язувався, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належало клієнту, набувши прав нового кредитора за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Згідно з п. 6.1.3 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувався в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників для друку згідно з додатком № 4, після чого фактор набув прав нового кредитора стосовно боржників щодо їхніх заборгованостей та набував відповідних прав вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками акт приймання-передачі реєстру боржників для друку підтверджував факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та був невід`ємною частиною цього договору.

Акт приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу № 26-07/2024 підписаний клієнтом та фактором 26 липня 2024 року.

Згідно з реєстром боржників для друку до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, до ТОВ "Факторинг Партнерс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3988924 на загальну суму 6542,50 гривень, з яких: 1900 гривень заборгованості за кредитом; 4042,50 гривень заборгованості за процентами; 600 гривень заборгованості за комісією.

У відомостях про щоденні нарахування ТОВ "Мілоан" за договором №3988924 зазначено, що 13.01.2022 року відповідачем сплачено 100 грн суми тіла кредиту.

Між тим, із дослідженого договору про споживчий кредит 3988924 видно, що він відповідає законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що при укладені кредитного договору первинний кредитор з`ясував особу позичальника, його персональні дані, а саме, серію і номер паспорту, місце реєстрації, ідентифікаційний номер, номер оператора стільникового зв`язку, адресу електронної пошти.

Мотивів вважати, що персональні дані відповідача були використані первинним кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, обґрунтовано не було. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських чи інших протиправних кримінально караних дій відповідач не звертався.

В ході розгляду справи судом встановлено факт перерахування обумовлених кредитних коштів позичальнику, що не спростовано відповідачем.

Отже, презумпцію винуватості боржника та факту виникнення між сторонами відповідного зобов`язання не спростовано і спонукань вважати вказану угоду безгрошовою немає.

Разом з тим судом встановлено неправомірне здійснення передбачених умовами кредитного договору нарахувань процентів поза межами узгодженого строку кредитування, а також узгодженій вартості кредиту, які в договорі, графіку платежів до нього, анкеті-заяві на кредит складали лише 15 днів та 750 гривень відповідно.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відсутність позову про визнання кредитного договору неукладеного як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості слід керуватися чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в т.ч. графіком платежів та анкетою-заявою, а не завуальованими, двозначними умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування та загальної вартості кредиту.

Тому обґрунтованою за правочином №3988924 є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1900 гривень, 750 гривень процентів за користування кредитом у визначений договором строк кредитування (15 днів), а разом - 2650 гривень.

Щодо стягнення комісії.

Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер як споживчого, відтак, і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів».

Згідност. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другоїстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування`до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до частин першої-другоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів`продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Згідно з частиною 6статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем визначена комісія у розмірі 750 грн. Які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, у договорі не зазначено.

Посилання на те, що комісія надається за надання кредиту, є загальним та не уточнює саме вид наданих послуг.

Наявні у матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які позивачем встановлена комісія. Отже, нарахована кредитором комісія в розмірі 750 грн. є протиправною, її заявлена до стягнення в сумі 600 гривень до задоволення не підлягає.

25.11.2020 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3247808, згідно з умовами якого сума кредиту складає 6000 грн, строк кредиту 30 днів, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою ставкою 1,9 % (знижена процентна ставка 0,01%) від суми кредиту за кожен день строку користування кредитом. Отримання відповідачем коштів підтверджується відомостями ТзОВ «Контрактовий дім» (а.с.111).

26.08.2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26082021, відповідно до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 26.08.2021 року до Договору факторингу № 26082021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19070 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13070 грн.

23.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено, договір факторингу № 23/05/24.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 23.05.2024 року до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19070 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 13070 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 3247808.

Проте суд не може погодитись з нарахованим розміром заборгованості за відсотками по вказаному Договору, оскільки за цим правочином здійснювалося нарахування поза межами встановлених строків позики.

З Договору споживчого кредиту № 3247808, згідно з умовами якого сума кредиту складає 6000 грн, строк кредиту 30 днів, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою ставкою 1,9 % (знижена процентна ставка 0,01%) від суми кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно за вищевказаним Договором проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише до 25.12.2020 року, в межах строку кредиту(30 днів) згідно п.1.4. Договору.

Згідно Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) нараховано проценти за період з 25.11.2020 по 25.12.2020 року (строк кредитування) в розмірі 462,20 грн.

При стягненні заявленої позивачем заборгованості слід керуватися чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в т.ч. графіком платежів, а не завуальованими, двозначними умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування та загальної вартості кредиту.

Тому, обґрунтованою за правочином № 3247808 є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6000 гривень, 462 грн 20 коп. процентів за користування кредитом у визначений договором строк кредитування (30 днів), з урахуванням сплаченої відповідачем заборгованості у розмірі 626 грн 20 коп, а тому до стягнення підлягає сума заборгованості за Договором № 3247808 у розмірі 5836 грн.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 802 грн 59 коп. (8486 грн 00 коп. х 2 422 грн 40 коп./25612 грн 50 коп.).

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 13 000 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, Витягом з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 4307,19 грн. (8486 грн 00 коп. х 13000 грн/25612 грн 50 коп.).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №3247808 від 25.11.2020 в розмірі 5836 (п"ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн 00 коп. та за договором №3988924 від 29.12.2021 в розмірі 2650 (дві тисячі шістсот п"ятдесят) грн 00 коп., у загальному розмірі 8486 (вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 802 (вісімсот дві) грн 59 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4307 (чотири тисячі триста сім) грн 19 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 18.03.2026 року.

Суддя І.О.Гордійчук