ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 55/37316.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалові А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз», м.Київ,
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна», м.Київ
про: стягнення 60 100,28 грн.
за участю:
представника Позивача –Ковбаса Г.М. (за довіреністю №5 від 02.11.2010р.);
представника Відповідача – не з’явились
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна», м.Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1-07/10 від 30.08.2010р. про відступлення права вимоги (цесії) у розмірі 107 600,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №06/03-09 від 10.03.2009р., щодо оплати за поставлений товар за договором.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки № 06/03-09 від 10.03.2009р., Додаток № 2 до Договору поставки № 06/03-09 від 10.03.2009р., Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, Довідку АБ № 186570 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Договір про відступлення вимоги боргу (цесії) № 1-07/10 від 30.08.2010р., видаткову накладну № БИ-0009366 від 12.05.2010р. на суму 6384,00грн., видаткову накладну № БИ-0009367 від 12.05.2010р. на суму 23112,12 грн., видаткову накладну № БИ-0009376 від 12.05.2010р. на суму 10969,92 грн., видаткову накладну № БИ-0009705 від 18.05.2010р. на суму 4613,64 грн., видаткову накладну № БИ-0009970 від 21.12.2010р. на суму 1467,96 грн., видаткову накладну № БИ-0010342 від 27.05.2010р. на суму 7960,32 грн., видаткову накладну № БИ-0010395 від 28.05.2010р. на суму 4044,00грн., видаткова накладна № БИ-0010430 від 28.05.2010р. на суму 1325,52 грн., видаткову накладну № БИ-0010643 від 31.05.2010р. на суму 4527,60грн., видаткову накладну № БИ-0010669 від 31.05.2010р. на суму 3617,04грн., видаткову накладну № БИ-0010993 від 05.06.2010р. на суму 6599,28 грн., видаткову накладну № БИ-0011037 від 08.06.2010р. на суму 986,88 грн., видаткову накладну № БИ-008746 від 09.06.2010р. на суму 5142,12 грн., видаткову накладну № БИ-008806 від 10.06.2010р. на суму 6165,00грн., видаткову накладну № БИ-009096 від 17.06.2010р. на суму 27816,36 грн., видаткову накладну № БИ- 009097 від 17.06.2010р. на суму 10028,64 грн., видаткову накладну № БИ-009169 від 18.06.2010р. на суму 2621,52 грн., видаткову накладну № БИ-009762 від 26.06.2010р. на суму 9353,52 грн., видаткову накладну № БИ-009771 від 26.06.2010р. на суму 6079,08 грн., видаткову накладну № БИ-009797 від 29.06.2010р. на суму 4427,40грн., статутні документи Позивача та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 12, 13, 49, 54-57, 66 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.526, 530, 712 Цивільного кодексу України.
18.11.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника.
25.11.2010р в судовому засіданні від Позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого Позивач просив стягнути з Відповідача 60100,28 грн. боргу.
Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того в судовому засіданні 25.11.2010р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи банківські виписки щодо здійснення часткової оплати Відповідачем, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 25.11.2010р. підписаний з боку Позивача, Довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 16.12.2010р. у зв’язку з неявкою Відповідача та необхідністю надання додаткових доказів.
В судовому засіданні 16.12.2010р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи докази направлення Відповідачу заяви про зменшення позовних вимог, а саме: опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек поштового відділення.
Позивач у судовому засіданні 16.12.2010р., підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача, яке міститься в матеріалах справи.
Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, які міститься в матеріалах справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази та заслухавши в судових засіданнях представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
10 березня 2009р. між Відповідачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия» (Постачальник) було укладено договір поставки № 06/03-09 (далі за текстом-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник поставляє та передає у власність Покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до поданих Покупцем замовлень, а Покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє Покупцю товари, відповідно до отриманого від нього Замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід’ємною частиною Договору.
Згідно п.5.1. Договору Покупець оплачує поставлений товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу після 45 (сорок п’ять) календарних днів з дати отримання товару Покупцем, що вказана в накладних.
Відповідно до п 8.1.Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009р.
На виконання умов договору поставки №06/03-09 від 10 березня 2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»поставило Відповідачу товар, на суму 107 600,28 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.
Відповідачем не було здійснено оплат за поставлений товар, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 107 600,28 грн.
30 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»(Цедент) та Позивачем (Цесіонарій) був укладений договір № 1-07/10 про відступлення вимоги боргу (цесії) (далі за текстом Договір цесії).
Згідно п.1.1 Договору цесії Первісний кредитор (ТОВ «Бухта Изобилия»), а Новий кредитор (ТОВ «Айрон Союз» - Позивач), приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за наступним договором № 06/03-09 від 10.03.2009р., укладеним між Первісним кредитором та Боржником (Відповідач).
Як вбачається з п.1.3.Договору цесії Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми за Основним Договором (№ 06/03,-09 від 10.03.2009р.) у розмірі, визначеному в п.2.1. Договору.
Відповідно до п.2.1. Договору цесії заборгованість Боржника перед первісним кредитором становить 164777,91 грн. та підтверджується Актом звірки, підписаним між сторонами.
Згідно п.4.1. Договору, розрахунки між Боржником та Новим кредитором здійснюються в грошовій формі до 31 жовтня 2010 року, шляхом перерахування суми заборгованості на розрахунковий рахунок Нового кредитора, вказаного у розділі 7 Договору. Розрахунки між Первісним кредитором та Новим кредитором здійснюються в грошовій формі, за допомогою векселя, або іншим чином не забороненим діючим законодавством України.
Як вбачається з п.5.5. Договору у випадку невиконання Боржником, в строк, визначений п.4.1.Договору, зобов’язання по оплаті боргу перед Новим кредитором, останній вправі звернутися за захистом порушених прав відповідно до цього Договору до Господарського суду міста Києва.
Договір набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за даним Договором. (п.6.1. Договору).
Всупереч положенням Договору цесії № 1-07/10 від 30.08.2010р. Відповідач не здійснив сплату боргу в строк до 31.10.2010р.
За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Після звернення Позивача з позовом до суду, Відповідач частково оплатив заборгованість на загальну суму 47500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.11.2010р., 03.11.2010р., 10.11.2010р.,11.11.2010р. та 24.11.2010р., які додані до матеріалів справи. Таким чином заборгованість Відповідача передер Позивачем становить 60100,28 грн.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки товару.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.
В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений договір поставки № 06/03-09 від 10.03.2009р. є належною підставою для виникнення у Відповідач а грошових зобов’язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
На виконання умов договору поставки №06/03-09 від 10 березня 2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»поставило Відповідачу товар, на суму 107 600,28 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.
Відповідачем не було здійснено оплат за поставлений товар, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 107 600,28 грн.
Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо зміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.
30 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»(Цедент) та Позивачем (Цесіонарій) був укладений договір № 1-07/10 про відступлення вимоги боргу (цесії) (далі за текстом Договір цесії).
Згідно п.1.1 Договору цесії Первісний кредитор (ТОВ «Бухта Изобилия»), а Новий кредитор (ТОВ «Айрон Союз» - Позивач), приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за наступним договором № 06/03-09 від 10.03.2009р., укладеним між Первісним кредитором та Боржником (Відповідач).
Як вбачається з п.1.3.Договору цесії Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми за Основним Договором (№ 06/03,-09 від 10.03.2009р.) у розмірі, визначеному в п.2.1. Договору.
Відповідно до п.2.1. Договору цесії заборгованість Боржника перед первісним кредитором становить 164777,91 грн. та підтверджується Актом звірки, підписаним між сторонами.
Згідно п.4.1. Договору, розрахунки між Боржником та Новим кредитором здійснюються в грошовій формі до 31 жовтня 2010 року, шляхом перерахування суми заборгованості на розрахунковий рахунок Нового кредитора, вказаного у розділі 7 Договору. Розрахунки між Первісним кредитором та Новим кредитором здійснюються в грошовій формі, за допомогою векселя, або іншим чином не забороненим діючим законодавством України.
Як вбачається з п.5.5.Договору у випадку невиконання Боржником, в строк, визначений п.4.1.Договору, зобов’язання по оплаті боргу перед Новим кредитором, останній вправі звернутися за захистом порушених прав відповідно до цього Договору до Господарського суду міста Києва.
Договір набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за даним Договором. (п.6.1. Договору).
Всупереч положенням Договору цесії № 1-07/10 від 30.08.2010р. Відповідач не здійснив сплату боргу в строк до 31.10.2010р.
У зв’язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов’язань за Договором цесії, Позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Після звернення Позивача з позовом до суду, Відповідач частково оплатив заборгованість на загальну суму 47500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.11.2010р., 03.11.2010р., 10.11.2010р.,11.11.2010р. та 24.11.2010р., які додані до матеріалів справи. Таким чином заборгованість Відповідача передер Позивачем становить 60100,28 грн.
Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.
Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), була здійснена заміна кредитора у зобов’язанні.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену у січні 2009р. продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 60 100,28 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз», м.Київ (ідентифікаційний код 37046681) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»(ідентифікаційний код 35847906) задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»(ідентифікаційний код 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз»(ідентифікаційний код 37046681) заборгованість у розмірі 60 100,28 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»(ідентифікаційний код 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Союз»(ідентифікаційний код 37046681) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 601,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 131,82 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 16.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2010р.
Суддя Н.І. Ягічева
Судове рішення № 13493097, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 55/373. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: