Рішення № 134930575, 04.12.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/7284/22

провадження № 2/361/591/24

04.12.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово правовий союз», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович, про визнання договорів позики і застави майна недійсними (фіктивними), -

в и р і ш и в:

Стислий виклад позиції позивача.

У грудні 2022 року до суду надійшов вищевказаний позов Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного Банку України (далі - КНПФ НБУ). В обґрунтування позову зазначено, що 12.02.2019 відбулась державна реєстрація права власності позивача на готельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У подальшому зазначені об`єкти передані у платне користування ТОВ «Фінансово-правовий союз». Однак, у 2021 році група невідомих осіб у супроводі приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва А.М. здійснили спроби незаконного проникнення на територію ГРК «Княжий Двір», та цими особами було пошкоджено та зруйновано частину майна готельного комплексу, а частина майна була незаконно та всупереч волі власника вивезена з території ГРК «Княжий Двір». Позивачем з`ясовано, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва А.М. перебуває виконавче провадження №66466450 з примусового виконання виконавчого напису №902 від 04.08.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтелєвим А.В. на підставі Договору застави майна №5, посвідченого 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. за реєстровим N? 614 про вилучення у ТОВ «Княжий Двір ЛТД» та передачу у власність ОСОБА_1 майна, яке перелічене у додатку N?1 до вказаного Договору застави та у виконавчому написі. Відповідно до інформації, зазначеної як у Договорі застави майна N?5, який уже є предметом оскарження у Броварському міськрайонному суді Київської області у справі N? 361/5699/22, так і в інших договорах застави, предмети, що підлягають вилученню, знаходяться: у будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування населення за адресою: АДРЕСА_1 . У додатку до відповідних договорів застави перелічене рухоме майно, яке нібито належить ТОВ «Княжий Двір ЛТД» і перебуває на території ГРК «Княжий Двір».

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом до КНПФ НБУ, в якому просив витребувати У КНПФ НБУ майно, яке нібито належить ОСОБА_1 та перебуває на території ГРК «Княжий Двір». Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.11.2022 року у справі №757/30987/22-ц відкрито провадження за вищевказаним позовом ОСОБА_1 . Як на підставу вказаного позову, ОСОБА_1 посилається зокрема на те, що між ним і ТОВ «Княжий Двір ЛТД» було укладено ще 4 пари аналогічних договорів позики і застави, аналогічних тим, які є предметом оскарження КНПФ НБУ у суді. При цьому в мотивування позову ОСОБА_1 посилається також на те, що існують ще чотири виконавчі провадження: N?66456842, N?66459489, N?66462170 та N?66465281, відкритих на підставі виконавчих написів N?898, N?899, N?900 та N?901 за вищевказаними договорами застави, які містять в собі перелік майна, яке нібито відноситься до ГРК «Княжий Двір» і перебуває на його території. Вочевидь, оскільки КНПФ НБУ є власником готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то Позивач також є власником усього приналежного і рухомого майна, яке перебуває на території готельно-ресторанного комплексу, що становить собою цілісний майновий комплекс, а також складав єдиний предмет іпотеки, який не міг бути в будь-який спосіб відокремлений чи позбавлений його частини.

З огляду на вищевказане, та беручи до уваги ознаки фіктивності вказаних договорів, КНПФ НБУ вважає за необхідне реалізувати своє право на звернення до суду із позовною заявою про визнання їх недійсними. Як уже зазначалося, між ТОВ «Княжий Двір ЛТД» і ОСОБА_1 було укладено ряд договорів позики і застави майна, однак перелічене у договорах застави майно є складовими цілісного майнового комплексу, та відсутні будь-які докази належності вказаного майна ТОВ «Княжий Двір ЛТД». При цьому, сукупна вартість суми позики за всіма договорами позики від 09.06.2021 разом становить 100 000 грн, а вартість навіть однієї групи заставного майна лише за одним з договорів застави в рази більша, ніж 100000 грн. Очевидно вбачається відсутність логіки укладення окремо п`яти договорів позики із загальною сумою позичених грошей до 100 000 грн та одночасного укладення договорів застави майна з непропорційно більшою вартістю застави, ще й за умови такого укладення договорів в один день. Поряд з цим, вбачається очевидна відсутність логіки боржника (заставодавця) у такому зобов`язанні, оскільки у даному разі ТОВ «Княжий Двір ЛТД» свідомо пішов на укладення різних окремих договорів позики і застави, передаючи в забезпечення різні групи майна за позикою, вартість якої значно менша за заставне майно.

Позивач вважає, що укладення п`яти пар договорів позики і застави було зумовлене створенням у подальшому фіктивної процедури звернення стягнення на майно - отримання виконавчих написів нотаріуса та відкриття окремих виконавчих проваджень за кожною парою з вищевказаних договорів застави, щоб отримати юридичні підстави для подальшого проникнення на територію ГРК «Княжий Двір», заподіяння шкоди та незаконного заволодіння майном КНПФ НБУ, яке перебувало на території комплексу. Викладені факти в сукупності свідчать про беззаперечну фіктивність оскаржуваних договорів.

У поданому позові позивач просить визнати недійсними:

- Договір позики №1 від 09 червня 2021 року за реєстром №609, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»;

- Договір позики №2 від 09 червня 2021 року за реєстром №610, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»;

- Договір позики N? 3 від 09 червня 2021 року за реєстром N?611, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»,;

- Договір позики N? 4 від 09 червня 2021 року за реєстром N?612, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»;

- Договір застави майна №1 від 09 червня 2021 року за реєстром №614, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»;

- Договір застави майна N№2 від 09 червня 2021 року за реєстром №615, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»;

- Договір застави майна N? 3 від 09 червня 2021 року за реєстром N? 616, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД»;

- Договір застави майна N? 4 від 09 червня 2021 року за реєстром N? 617, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД».

Заперечення відповідача

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кириченко Р.Ю. посилається на безпідставність та недоведеність позовних вимог. Зазначає, що у 2004 році ТОВ «Тріумф» розпочато будівництво готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а у вересні 2011 року між КНПФ НБУ та ТОВ «Тріумф» укладено договір іпотеки, предметом якого стало нерухоме майно у вигляді будівель за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Стогнія, 39 та АДРЕСА_2 . 14.11.2014 учасниками ТОВ «Тріумф» на загальних зборах прийнято рішення про створення шляхом виділу зі складу ТОВ «Тріумф» нової юридичної особи ТОВ «Княжий двір ЛТД», яке стало правонаступником частини майна, прав та обов`язків ТОВ «Тріумф». Відповідно до розподільчого балансу від 14.11.2014 уся сукупність обладнання та рухомого майна перейшла у власність ТОВ «Княжий двір ЛТД». 12.02.2019 та 13.02.2019 державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Зарубіною М.Г. здійснена державна реєстрація права власності на будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та земельні ділянки під ним за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України, яким взято під контроль територію та будівлі комплексу, працівників не допущено на територію. Також, КНПФ НБУ відразу увесь комплекс передано в оренду ТОВ «ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ».

09.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Княжий двір ЛТД» укладено Договори позики та застави, відповідно до яких ОСОБА_1 надав позику, а ТОВ «Княжий двір ЛТД» передало у заставу усе своє рухоме майно згідно переліку на 6 759 позицій (п`ять договорів позики та п`ять договорів застави). ТОВ «Княжий двір ЛТД» вчасно не повернуло позику, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав на свою користь виконавчі написи нотаріуса, згідно яких приватний нотаріус КМНО Тавтєлєв А.В. запропонував вилучити у ТОВ «Княжий двір ЛТД» усе рухоме майно згідно переліку. 23.11.2021 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Филипів Андрій Миколайович розпочав проведення виконавчих дій з примусового виконання вищевказаних виконавчих написів. Примусовий вхід до будівель комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надано приватному виконавцю Филипіву А.М. ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2021 та приватним виконавцем здійснено примусовий вхід до будівель комплексу, здійснено опис майна на території комплексу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/16996/21 підтверджено законність дій приватного виконавця.

Крім того, звертає увагу на те, що ані в оцінці, ані в договорі іпотеки не зазначено обладнання та рухоме майно в середині приміщень, які не є предметом іпотеки та не були передані в іпотеку. Вважає, що аргументи позивача про фіктивність оскаржуваних правочинів є недоведеними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

У грудні 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2022 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Сердинського В.С.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 19.10.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2023 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 07 листопада 2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача адвокати Малік Я.П. та Кобаль О.В. доводи позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Рог А.С. заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Фактичні обставини справи, що встановлені судом

Із витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 12.02.2019 року, встановлено, що 12.02.2019 за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України на праві власності зареєстрований готельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі також - ГРК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », готельний комплекс), до якого входять: комплекс відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (тридцять дев`ять літера "а"), що в цілому складається з наступних будівель та споруд: готельний комплекс, Б, заг. площею 184,1 кв.м; будинок охорони, В, заг. площею 7,4 кв.м; будинок охорони, Г, заг. площею 7.4 кв.м; фізкультурно-оздоровчий комплекс, Л; площею 1420,1 кв.м; готель, літ Р, заг. площею 1249,8 кв.м; басейн, М; автостоянка П; альтанка, Є; альтанка, И; альтанка, Й; альтанка, І; альтанка, ї; альтанка, Д; альтанка, Е; альтанка, Ж; альтанка, 3; басейн (штучне озеро), К; тротуар Т; огорожа;

Із витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 13.02.2019 року, встановлено, що 13.02.2019 за Корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України на праві власності зареєстрований готельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до якого входять: комплексний центр побутового обслуговування населення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що складається в цілому з наступних будівель і споруд: комплексна будівля, літера А. заг. площею 632,0 кв.м; кафетерій, літера Б, заг. площею 97,1 кв.м; гараж, літера В, заг. площею 80,8 кв.м; операторська, літера Г, площею 15,6 кв.м; котельня, літера Е, заг. площею 16,0 кв.м; колиба, літера С, заг. площею 23,2 кв.м; будинок охорони, літера Ц, заг. площею 3,5 кв.м; міні-бар, літера Щ, заг. площею 50,6 кв.м; дизельна, літера Д; компресорна, літера Ж; вбиральня, літера 3; навіс (шашлична), літера И; альтанка, літера І; альтанка, літера ї; альтанка, літера И; навіс, літера К; альтанка, літера Л; альтанка, літера М; танц. майданчик, літера Н; навіс (акваріум), літера О; альтанка, літера П; навіс, літера Р; басейн, літера Т; майданчик під міні-гольф, У; альтанка під міні-гольф, літера Ф; навіси під міні-гольф, літера X; бруківка, літера Ш; огорожа.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 (позикодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» (позичальник) укладений Договір позики №1 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 609, згідно якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти готівкою в сумі 30 000 гривень. Строк повернення позики 15.06.2021.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 (позикодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» (позичальник) укладений Договір позики №2 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 610, згідно якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти готівкою в сумі 30 000 гривень. Строк повернення позики 15.06.2021.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 (позикодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» (позичальник) укладений Договір позики №3 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 611, згідно якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти готівкою в сумі 20 000 гривень. Строк повернення позики 15.06.2021.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 (позикодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» (позичальник) укладений Договір позики №4 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 612, згідно якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти готівкою в сумі 10 000 гривень. Строк повернення позики 15.06.2021.

Крім того, 09 червня 2021 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» укладений Договір застави майна №1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 614.

Відповідно до п. 1 Договору застави № 1, цим договором забезпечується належне виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Договору позики № 1 від 09 червня 2021 року, в тому числі повернення Заставодавцем Заставодержателю позики в сумі 30 000 гривень 00 копійок у строк по 15.06.2021р.

Відповідно до п. 2 Договору застави на забезпечення виконання Основного зобов`язання Заставодавець передає майно, яке визначене у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3, 4 Договору застави, майно знаходиться: у будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_1 . Узгоджена Сторонами вартість Предмету застави становить 800 000, 00 грн.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» укладений Договір застави майна № 2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 615.

Відповідно до п. 1 Договору застави №2, цим договором забезпечується належне виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Договору позики №2 від 09 червня 2021 року, в тому числі повернення Заставодавцем Заставодержателю позики в сумі 30 000 гривень 00 копійок у строк по 15.06.2021р.

Відповідно до п. 2 Договору застави на забезпечення виконання Основного зобов`язання Заставодавець передає майно, яке визначене у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3, 4 Договору застави, майно знаходиться: у будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_1 . Узгоджена Сторонами вартість Предмету застави становить 600 000, 00 грн.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» укладений Договір застави майна № 3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 616.

Відповідно до п. 1 Договору застави №3, цим договором забезпечується належне виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Договору позики №2 від 09 червня 2021 року, в тому числі повернення Заставодавцем Заставодержателю позики в сумі 20 000 гривень 00 копійок у строк по 15.06.2021р.

Відповідно до п. 2 Договору застави на забезпечення виконання Основного зобов`язання Заставодавець передає майно, яке визначене у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3, 4 Договору застави, майно знаходиться: у будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_1 . Узгоджена Сторонами вартість Предмету застави становить 350 000, 00 грн.

09 червня 2021 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД» укладений Договір застави майна № 4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим Андрієм Валентиновичем, за реєстром № 617.

Відповідно до п. 1 Договору застави №2, цим договором забезпечується належне виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Договору позики №2 від 09 червня 2021 року, в тому числі повернення Заставодавцем Заставодержателю позики в сумі 10 000 гривень 00 копійок у строк по 15.06.2021.

Відповідно до п. 2 Договору застави на забезпечення виконання Основного зобов`язання Заставодавець передає майно, яке визначене у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3, 4 Договору застави, майно знаходиться: у будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_1 . Узгоджена Сторонами вартість Предмету застави становить 300 000, 00 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2021 у справі №361/8591/21 подання приватного виконавця задоволено, надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Филипіву А.М. на примусовий вхід до будівель, а саме: будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлі комплексу центру побутового обслуговування населення за адресою: АДРЕСА_1 ; для проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №66466450 з примусового виконання виконавчого напису №902 від 04.08.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу КНПФ НБУ було задоволено, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2021 р. у справі № 361/8591/21 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця Филипіва А.М. про надання дозволу на примусовий вхід до приміщення.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 29.10.2024, встановлено, що Комплекс відпочинку «Княжий двір» за адресою: АДРЕСА_2 , та комплексний центр побутового обслуговування населення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Мідал» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1004, від 05.05.2023, видавник ПН Легкий В.В.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 (провадження № 61-18061св20)).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19)).

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених у ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторони не вчинили будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/7621/17 зазначено, що право на звернення до суду з позовом про визнання правочину недійсним виникає у особи, яка не була учасником правочину у разі, якщо таким правочином порушено право цієї особи і воно може бути відновлено шляхом повернення сторін до попереднього стану.

При розгляді даної справи встановлено, що між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Княжий двір ЛТД» укладені чотири пари договорів позики на загальну суму 90 000 гривень, які забезпечені укладенням чотирьох договорів застави рухомого майна, яке знаходиться убудівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна вартість заставленого майна 2 005 000 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувані правочини підлягають визнанню недійсними з підстав їх фіктивності, оскільки: відповідачі під час укладення договорів позики та застави діяли недобросовісно, а оскаржувані договори не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків; відповідачі уклали оскаржувані правочини з метою заволодіння майном КНПФ НБУ і нанесення йому шкоди, договори позики були укладені між Відповідачами лише з метою укладення договорів застави майна, щоб у подальшому використати правові механізми для вчинення протиправних дій з метою проникнення на територію ГРК «Княжий Двір» і вилучення майна; укладення договорів застави майна відбулося за відсутності права власності на це майно у ТОВ «Княжий Двір ЛТД», про що Відповідачі очевидно були обізнані; ТОВ «Княжий Двір ЛТД» фактично передало в заставу рухоме майно, яке належить на праві власності КНПФ НБУ; жодних належних, достатніх і допустимих доказів того, що перелічене в оскаржуваних договорах застави майно взагалі наявне на території ГРК «Княжий Двір» та що саме це майно мало будь-яке відношення до готельного комплексу та у наслідку могло бути передане у заставу ОСОБА_1 чи передано у його власність; зміст договорів позики та договорів застави майна від 09.06.2021 року беззаперечно свідчить про їх умисний характер заподіяння шкоди КНПФ НБУ, що свідчить про фіктивність цих правочинів.

Позивач не є стороною оспорюваних правочинів, відтак для визнання спорюваного правочину недійсним необхідним є встановлення наявності підстав для оспорення правочину та встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

На момент пред`явлення позову, позивач був власником будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ; у будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_1 , а пред`явленню позову передували події примусового входження на території комплексу приватного виконавця у межах виконання виконавчих написів щодо звернення стягнення на майно, яке є предметом застави оспорюваних правочинів.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів порушення оспорюваними правочинами прав позивача, як і не обґрунтовано, яким чином буде відновлено порушене право позивача задоволенням позовних вимог. Так, посилаючись на належність позивачу на праві власності заставленого майна, позивачем не доведено у встановленому законом порядку належності йому такого майна, як і не доведено завдання позивачу матеріальної шкоди внаслідок виконання оспорюваних правочинів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що після пред`явлення позову, а саме з 05.05.2023 позивач уже не є власником нерухомого майна будівлі комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , та будівлі комплексу центру побутового обслуговування -ведення за адресою: АДРЕСА_2 , на території якого було здійснено примусове входження приватного виконавця. Вказані обставини додатково спростовують доводи позивача про порушення його прав оспорюваними правочинами.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, у задоволенні яких необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 259, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово правовий союз», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович, про визнання договорів позики і застави майна недійсними (фіктивними) відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України, код ЄДРПОУ - 34880663, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий Двір ЛТД», код ЄДРПОУ 39531758, адреса місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Стогнія, 39.

Треті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово правовий союз», код ЄДРПОУ 36999040, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-В, оф. 8.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тавтєлєв Андрій Валентинович, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 52-А.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН