Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 522/3904/23
Провадження № 6/522/178/25
УХВАЛА
11 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та знесення об`єкту самочинного будівництва,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси 13.02.2026 року надійшла заява представника Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення суду від 05.12.2023 року по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та знесення об`єкту самочинного будівництва.
У заяві заявник просить змінити порядок виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року у справі № 522/3904/23, відповідно до якого звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , здійснити шляхом знесення самочинної прибудови до квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 39,4 кв.м.), що належить ОСОБА_1 , силами і за рахунок Одеської міської ради.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання вищевказаного рішення 23.01.2025 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі № 522/3904/23 про зобов`язання ОСОБА_3 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому ПП «УКРЕАЛТРАНС» 27.07.2020 року, як підсобне приміщення під № 7. З метою забезпечення виконання вказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року у справі № 522/3904/23, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року, 14.04.2025 року Одеською міською радою подано до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. заяву про прийняття виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 23.01.2025 року у справі № 522/3904/23, до примусового виконання. 14.04.2025 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77816203 на підставі вищевказаної заяви Одеської міської ради. ОСОБА_1 не виконує судове рішення, яким її зобов`язано за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва. Так, 28.04.2025 року приватним виконавцем було вчинено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання боржником вимог виконавчого документа. В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржником вимоги виконавчого документа не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому «ВАЛАН» 27.07.2020 року, як підсобне приміщення під № 7, боржником за власний рахунок звільнено не було. У зв`язку з цим, постановою приватного виконавця від 28.04.2025 року у виконавчому провадженні № 77816203 накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 1 700 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. а також попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 12.05.2025 року приватним виконавцем було вчинено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання боржником вимог виконавчого документа. В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржником вимог виконавчого документа не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому ПП «УКРЕАЛТРАНС» 27.07.2020 року, як підсобне приміщення під № 7, боржником за власний рахунок звільнено не було. З огляду на це, приватним виконавцем винесено постанову від 12.05.2025 року у виконавчому провадженні № 77816203 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі З 400 грн. у зв`язку із повторним невиконанням рішення суду. Крім того, приватний виконавець листом від 16.06.2025 року № 27638 звернувся до Одеської міської ради та повідомив, що для проведення відповідних виконавчих дій у межах відкритого виконавчого провадження № 77816203 щодо зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва необхідно здійснити авансування витрат для проведення таких дій. Таким чином, вбачається, що заходи, вжиті приватним виконавцем по виконанню заочного рішення суду відповідно до приписів ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виявились безрезультатними і дані обставини дають підстави для звернення до суду із заявою щодо встановлення порядку виконання рішення суду. В даному випадку встановлення порядку виконання рішення про знесення самочинно прибудованого об`єкта силами і за рахунок саме Одеської міської ради є єдиним механізмом захисту порушеного права територіальної громади м. Одеси та не призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів, оскільки фактично судом будуть вжиті лише нові заходи для реалізації прийнятого рішення шляхом встановлення дій, направлена його виконання. Та обставина, що саме ОСОБА_3 за судовим рішенням зобов`язана вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі. Хоча судове рішення і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою останнього та, на переконання Одеської міської ради, не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради, враховуючи обставини невиконання рішення у добровільному та примусовому порядках. Як наслідок, Одеська міська рада вважає, що наявні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта силами і за рахунок Одеської міської ради саме з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту та належного, реального виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 25.02.2026 року заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання на 10.03.2026 року.
У судове засідання 10.03.2026 року з`явилися представник Одеської міської ради - Старостін О.С. та представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 .
Представник Одеської міської ради - Старостін О.С. просив задовольнити вимоги заяви з підстав, викладених в заяві, та змінити спосіб і порядок виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року по даній цивільній справі.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши учасників, суд прийшов до наступного.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року позов задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 05.08.2020 року за індексним № 53460797 (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 88,6 кв. м. за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ), та закрити розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на вказану квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2139136551101).
Зобов`язано ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва загальною площею 39,4 кв. м. який відображений у технічному паспорті, виготовленому ПП «УКРЕАЛТРАНС» 27.07.2020 року як підсобне приміщення під № 7.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року залишено без змін.
Приморським районним судом м. Одеси 23.01.2025 року видано виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому ПП «УКРЕАЛТРАНС» 27.07.2020 року як підсобне приміщення під № 7.
З метою забезпечення виконання вказаного рішення 14.04.2025 року Одеською міською радою подано до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. заяву про прийняття виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 23.01.2025 року у справі № 522/3904/23, до примусового виконання.
14.04.2025 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77816203 на підставі вищевказаної заяви Одеської міської ради
28.04.2025 року приватним виконавцем було вчинено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання боржником вимог виконавчого документа.
В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржником вимоги виконавчого документа не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому «ВАЛАН» 27.07.2020 року, як підсобне приміщення під № 7, боржником за власний рахунок звільнено не було.
У зв`язку з цим, постановою приватного виконавця від 28.04.2025 року у виконавчому провадженні № 77816203 накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 1 700 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. а також попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
12.05.2025 року приватним виконавцем було вчинено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання боржником вимог виконавчого документа. В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржником вимог виконавчого документа не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому ПП «УКРЕАЛТРАНС» 27.07.2020 року, як підсобне приміщення під № 7, боржником за власний рахунок звільнено не було.
Приватним виконавцем винесено постанову від 12.05.2025 року у виконавчому провадженні № 77816203 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі З 400 грн. у зв`язку із повторним невиконанням рішення суду.
Крім того, приватний виконавець листом від 16.06.2025 року № 27638 звернувся до Одеської міської ради та повідомив, що для проведення відповідних виконавчих дій у межах відкритого виконавчого провадження № 77816203 щодо зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва необхідно здійснити авансування витрат для проведення таких дій.
Таким чином судом встановлено, що на виконанні у виконавця знаходиться виконавчий лист, виданий Приморським районним судом м. Одеси 23.01.2025 року у справі № 522/3904/23 про зобов`язання ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва загальною площею 39,4 кв.м., який відображений у технічному паспорті, виготовленому ПП «УКРЕАЛТРАНС» 27.07.2020 року як підсобне приміщення під № 7.
Крім того, вбачається, що заходи, вжиті приватним виконавцем по виконанню рішення суду відповідно до приписів ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виявились безрезультатними і дані обставини дають підстави для звернення до суду із заявою щодо встановлення порядку виконання рішення суду.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Зі змістом п. 1 ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових аспектів до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось на шкоду однієї зі сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення суду, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греціїї» (980-079) від 19 березня 1997 року). Права особи вважаються захищеними після повного виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв`язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.
Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення або наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення.
Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.
Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року Одеська міська рада просить звільнення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , здійснити шляхом знесення самочинної прибудови до квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 39,4 кв.м.), що належить ОСОБА_1 , силами і за рахунок Одеської міської ради.
Згідно пп. 2.2.6 п. 2.2 розділу 2 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 року № 2775-VIII, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління) відповідно до покладених на нього завдань від імені та в інтересах Одеської міської ради, на виконання рішень суду, ухвалених на користь Одеської міської ради, виступає замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об`єктів на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси.
Наявність в Управління таких повноважень підтверджує можливість фактичного виконання даного рішення силами і за рахунок Одеської міської ради.
Так, самочинне будівництво порушує права єдиного та законного власника земельної ділянки - Одеської міської ради, що встановлено Приморським районним судом м. Одеси у рішенні від 05.12.2023 року у справі № 522/3904/23, залишеному без змін постановою Одеського апеляційного суду від 03.12.2024 року.
Факт самочинного будівництва змушує Одеську міську раду як власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості, що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою, а також створює передумови для хаотичної забудови м. Одеси, що є неприпустимим з огляду на встановлені обставини справи.
Невиконання ОСОБА_3 рішення суду порушує права Одеської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, на якій самочинно встановлено об`єкт.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 року у справі № 916/1174/22 зробила висновок, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Так, Одеська міська рада у даному випадку не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може реалізувати право власності з надання у користування іншим особам, окрім власника об`єкта самочинного будівництва (подібна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 916/1608/10).
Таким чином, Одеською міською радою обґрунтовані обставини, які унеможливлюють виконання на даний час рішення суду, а тому обраний порядок його виконання, а саме звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , здійснити шляхом знесення самочинної прибудови до кв. АДРЕСА_2 (загальною площею 39,4 кв.м.), що належить ОСОБА_1 силами і за рахунок Одеської міської ради, буде ефективним засобом відновлення порушеного права, а виконання рішення у такому порядку забезпечить право на справедливий суд, належне та реальне виконання рішення суду.
Судом також встановлено, що боржниця за виконавчим листом ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи, що підтверджується довідкою МСЕК та членським квитком № 2225, проте це не є поважною причиною невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Суд враховує, що стягувач бажає виконати рішення суду за власний рахунок.
В даному випадку встановлення порядку виконання рішення про знесення самочинно прибудованого об`єкта силами і за рахунок саме Одеської міської ради є єдиним реальним механізмом захисту порушеного права територіальної громади м. Одеси та не призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів, оскільки фактично судом будуть вжиті лише новий спосіб для реалізації прийнятого рішення шляхом встановлення дій, направлена його виконання.
Та обставина, що саме ОСОБА_1 за судовим рішенням зобов`язана вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі. Хоча судове рішення і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою останнього та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради, враховуючи обставини невиконання рішення у добровільному та примусовому порядках.
За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта силами і за рахунок Одеської міської ради саме з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту та належного, реального виконання рішення суду.
Судовий контроль має забезпечити виконання судових рішень належним чином.
Принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з метою ефективного засобу юридичного захисту позивача, спроможного забезпечити адекватне реальне виконання рішення суду у цій справі та звільнення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , слід змінити спосіб виконання рішення суду та здійснити звільнення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинної прибудови до квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 39,4 кв.м.), що належить ОСОБА_1 , силами і за рахунок Одеської міської ради.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування в України», ст.ст. 11, 18, 19, 23, 43, 48, 76-81, 258-260, 431, 435 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву представника Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року по цивільній справі розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та знесення об`єкту самочинного будівництва задовольнити.
Встановити спосіб і порядок виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 року у справі № 522/3904/23, відповідно до якого звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , здійснити шляхом знесення самочинної прибудови до квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 39,4 кв.м.), що належить ОСОБА_1 , силами і за рахунок Одеської міської ради.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 16.03.2026 року.
Суддя: Домусчі Л.В.
Судове рішення № 134928692, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 11.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/3904/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: