Ухвала суду № 134928684, 12.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

12.03.2026

Справа №522/696/26

Провадження №1-кп/522/2366/26

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту у обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024110000000387 від 14.11.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Одеського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки рф, громадянки Білорусі, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_6 ,

представники потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,

захисники адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 140 ч.1 КК України.

Захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту у зв`язку із його невідповідністю вимогам п.5 ч.2 статті 291 КПК України оскільки обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення. Однак, на думку сторони захисту, прокурор обмежився загальними твердженнями про «неналежне виконання обов`язків», проте не навів фактичного порушення конкретних норм спеціальних правил через що, на думку сторони захисту, обвинувальний акт не відповідає критерію «зрозумілості». Також зазначив, що на стадії досудового розслідування, до обвинувального акту не було додано цивільний позов, пред`явлений до ТОВ «Дім Медицини» та розписки або інші документи, що підтверджує отримання ТОВ «Дім Медицини» копії цивільного позову.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , підтримав заявлене ним клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та зазначив, що виходячи з викладеного в обвинувальному акті, не можна зрозуміти яку саме норму права, не виконавши або неналежно виконавши свої обов`язки, порушив лікар-хірург ОСОБА_3 . Також зазначив, що в матеріалах справи відсутня розписка про отримання копії цивільного позову, який було подано на стадії досудового розслідування, відсутні. Просив задовільнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення прокурору обвинувального акту. У своїх запереченнях прокурор вказав, що доводи сторони захисту, щодо відсутності у обвинувальному акті належного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та належного формулювання обвинувачення є необґрунтованими, так як обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні містить формулювання обвинувачення, яке складається з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення та інші суттєві обставини скоєння обвинуваченими відповідних дій. Також, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Представник потерпілого, ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 . Свою позицію обґрунтував тим, що виклад фактичних обставин в обвинувальному акті не є формулюванням обвинувачення, та повернення обвинувального акту з цих підстав, суперечить нормам КПК України.

Представник потерпілого, ОСОБА_7 також заперечував щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору, просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 , заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що на її думку є певні порушення обвинувального акту, про те, не вбачає жодних підстав для повернення обвинувального акту прокурору .

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог статті 314 ч.3 п.3 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вказане узгоджується із постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17 у якій зазначено, що повернення обвинувального акту прокурору, у разі якщо він не відповідає вимогам КПК України, є саме правом суду, а не встановленим обов`язком.

У клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору, захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 посилається на невиконання прокурором вимог статті 291 ч.2 п.5 КПК України, під час складання обвинувального акту.

Статтею 291 ч.2 п.5 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, підставою для повернення обвинувального акту є його невідповідність вимогам статті 291 КПК України, перелік яких є вичерпним. Будь-яких інших підстав для повернення обвинувального акту прокурору законом не передбачено.

Суд зазначає, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Також, слід зазначити, що виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення це право прокурора, передбачене кримінально процесуальним законодавством України.

Діюче кримінально процесуальне законодавство не містить норму закону, яка б передбачала суть та послідовність викладення слідчим та прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Враховуючи зазначене, слід зробити висновок, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому, кримінальним процесуальним законодавством не надано повноважень суду, до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, кваліфікацій дій особи, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та/або статтю Закону України про кримінальну відповідальність.

Також, суд зазначає, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.

Разом з тим, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку, чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, кваліфікації дій особи, зобов`язувати прокурора змінювати цей обсяг та/або статтю Закону України про кримінальну відповідальність. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду, належить виключно до повноважень прокурора.

Відповідно до статті 314 ч.3 КПК України, на стадії підготовчого судового засідання, суд має встановити, чи відповідає обвинувальний акт вимогам КПК України, в тому числі статті 219 КПК України, чи не містить він суперечностей, в частині обставин, викладених в обвинувальному акті, формулюванні обвинувачення та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, та повернути обвинувальний акт прокурору, у разі якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Стосовно посилань адвоката ОСОБА_4 на те, що до обвинувального акту не було додано цивільного позову, пред`явленого до ТОВ «Дім Медицини» та наявності розписок або інших документів, що підтверджують отримання його копії цивільним відповідачем, суд зазначає що до обвинувального акту було додано позов, він міститься у матеріалах кримінального провадження. Розписка про отримання копії цивільного позову, дійсно не була додана до обвинувального акту.

В той-же час, слід зазначити, що по-перше, у зазначеному у клоптанні адвоката цивільному позові, цивільним відповідачем є ТОВ «Дім Медицини».

По-друге, на теперішній час, позовні вимоги позивачів змінено та уточнений цивільний позов було подано до суду та долучено до справи.

По-третє, під час викладу суті заявленого клопотання, адвокатом ОСОБА_4 не зазначено, яким саме чином, відсутність розписок про отримання копії позову цивільним відповідачем порушує право ОСОБА_3 на захист.

Вивчивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що вимоги, передбачені статтею 291 КПК України щодо змісту обвинувального акту, стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 291, 314, 348 КПК України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси ОСОБА_1