Рішення № 134927573, 17.03.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2639/25

2/134/125/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 березня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

18 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 28.10.2024-100001286 від 28.10.2024 року у розмірі 16808,00 грн., а також судові витрати пов`язані з розглядом справи 2422,40 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 28.10.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 28.10.2024-100001286. Відповідно до умов кредитного договору № 28.10.2024-100001286 від 28.10.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 28.10.2024 року. 2. Сума Кредиту: 12 000,00 грн. 3. Строк, на який надається Кредит - 105 днів з дати його надання.; 4. Дата повернення (виплати) кредиту 09.02.2025 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена; 6. Процентна ставка «Стандарт»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7 % від суми кредиту та дорівнює 840,00 грн. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі- «Комісія за обслуговування», «Комісія») - 840,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за перший черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитом та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит; 10. Неустойка: 150,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/незалежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до Договору від 28.10.2024 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 12 000,00 гривень на строк зазначений в умовах кредитного договору, 28.10.2024 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 12 000,00 гривень.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 16808,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5600,00 грн., по процентам в розмірі 3528,00 грн., неустойки в розмірі 6000 грн., та 1680,00 грн. додаткова комісія, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим, позивач зазначив, що відповідачкою по справі були здійсненні заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3360,00 гривень та 6400,00 гривень 17.11.2024 року, що було враховано під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог.

Тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену заборгованість 16808,00 грн. та судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Крижопільського районного суду Вінницької області.

Дана справа надійшла до Крижопільського районного суду Вінницької області 05 грудня 2025 року

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12 січня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідачку про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 29 січня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідачку про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідачку про час та місце судового засідання.

Сторони в судове засідання 17 березня 2026 року не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо можливого розгляду справи за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 була належно повідомлена про час і місце судового розгляду. В судове засідання повторно не з`явилася, відзиву до суду не надала. Відповідачка повідомлялася на адресу, яка вказана у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 17 березня 2026 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 28.10.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 28.10.2024-100001286.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 12 000 грн., строком на 105 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 09.02.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена; Процентна ставка «Стандарт»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі-чергові періоди). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7 % від суми кредиту та дорівнює 840,00 грн. Комісія за обслуговування кредитом - 840,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів, що в загальному становить 1680,00 грн. Неустойка: 150,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/незалежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-8128.

Відповідно до Договору від 28.10.2024 року та квитанції про перерахунок коштів ТОВ «Споживчий центр» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 12 000,00 гривень строком на 105 дні, 28.10.2024 року ОСОБА_1 отримано кредитні кошти в розмірі 12 000,00 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 4-1310 від 13.10.2025 року.

Своїм підписом на договорі відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплатити процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Договір № 28.10.2024-100001286 від 28.10.2024 року про надання кредиту підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е599.

Відповідно до довідки про стан заборгованості у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 16808,00 грн. з яких: 5600,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 3528,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 6000,00 грн. неустойка, 1680,00 грн. комісія за обслуговування. Дана заборгованість розрахована з урахуванням часткової сплати відповідачкою сум коштів, а саме: 3360,00 грн. 17.11.2024 року, 6400,00 грн 17.11.2024 року, які Позичальник погасив на сплату відсотків за користування кредитом, комісії за надання кредиту та частково на основне тіло кредиту.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаними кредитними договором. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 частково здійснила оплату по зазначеному кредитному договору 3360,00 грн. та 6400,00 грн 17 листопада 2024 року.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй банком кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.

Відповідно до Договору Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7 % від суми кредиту та дорівнює 840,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежі. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі- «Комісія за обслуговування», «Комісія») 840,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за перший черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитом та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності). Крім того ч. 2 ст. 8 Закону До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Суд зазначає, що встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту. Таким чином законодавством передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Тому суд приходить висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту в розмірі 840,00 гривень та сплачується одноразово в день видачі кредиту.

Разом з тим щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає наступне.

Положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1). Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 708/195/19.

Як стверджується матеріалами справи, у Договорі № 28.10.2024-100001286 від 28.10.2024 року позичальнику (відповідачу) фактично було встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, надання інших послуг за вказану плату умовами договору не передбачено. Відтак, оскільки товариством у кредитному договорі була встановлена плата за ті послуги, які за вказаним законом повинні надаватися безоплатно, заборгованість за комісією в розмірі 1680,00 (840,00 грн. х 2 чергових періоди) гривень стягненню не підлягає.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 нараховано суму боргу з урахуванням неустойку від простроченої суми в розмірі 6000,00 гривень. Щодо стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Позивач стверджує, що оскільки договір був укладений 28.10.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, застосовується пункт 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування", який дозволяє нарахування неустойки за договорами, укладеними з 24.01.2024 року, як спеціальна норма.

Незважаючи на аргументи позивача про застосування lex specialis (ЗУ "Про споживче кредитування"), звільнення від неустойки на період воєнного стану, передбачене ЦК України, є загальновизнаним захисним механізмом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 6000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушила умови укладеного нею кредитного договору № 28.10.2024-100001286 від 28.10.2024 року, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5600,00 гривень, процентів за користування кредитом у розмірі 3528,00 гривень, а всього 9128,00 гривень необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Позивач просить стягнути із відповідача судові витрати у розмірі 2442,40 гривень, які ним сплачені при подачі позову до суду, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00046801 від 15 жовтня 2025 року.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 54,31%, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (16808,00 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1315 гривні 61 копійок (3 028 х 0,8 х 54,31%).

Керуючись ст. ст.525-527, 530, 625, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (код ЄДРПОУ 37356833) - заборгованість за кредитним договором № 28.10.2024-100001286 від 28.10.2024 року у розмірі 9128 (дев`ять тисяч сто двадцять вісім) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (код ЄДРПОУ 37356833) - понесені позивачем судові витрати в розмірі 1315 (одна тисяча триста п`ятнадцять) гривень 61 копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя