Рішення № 134924579, 13.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 719/423/25 2/335/665/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання - Кумер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за визначеною підсудністю з Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Позивач з відповідачкою перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2010 по 2013 роки. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 . У 2013 році позивач з відповідачкою припинили сімейні відносини і з того часу донька проживає з батьком. Матір - відповідачка у справі ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості у її подальшій долі, не цікавиться успіхами та станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не надає матеріальної допомоги. Усі питання щодо виховання та матеріального утримання дитини вирішуються позивачем самостійно. На підставі викладеного позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківський прав по відношенню до неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , а також стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 справу розподілено та передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

Ухвалою від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі із розглядом в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано у Служба у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області висновок щодо можливості та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.10.2025 на електронну адресу суду від органу опіки та піклування надійшли копії висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки та рішення про затвердження такого висновку.

13.10.2025 на адресу суду надійшли належним чином завірені копії висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки та рішення про затвердження такого висновку.

Враховуючи, що судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , ухвалою від 10.10.2025 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військову частину НОМЕР_1 .

30.10.2025 через систему «Електронний суд» від в/ч НОМЕР_1 надійшли пояснення по суті спору, в яких представник зазначає, що позивач ОСОБА_1 (далі - позивач) дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 . Однак, вказана обставина (перебування на військовій службі) сама по собі не може бути перешкодою для задоволення позову або підставою для відмови у його задоволенні. Пріоритетом у даній категорії судових спорів є саме інтереси дитини. У випадку доведення у судовому засіданні належними і допустимими доказами винної поведінки відповідача в ухиленні від виховання дитини і свідомому нехтуванню своїми обов`язками матері, військова частина НОМЕР_1 підтримує заявлені позивачем позовні вимоги за умови, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Водночас у випадку встановлення судом обставин, що свідчать про наявність у позивача виключно власного інтересу, обумовленого набуттям права на подальше звільнення з військової служби за сімейними обставинами, військова частина НОМЕР_1 просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Розгляд даної справи просить здійснювати за відсутності представника військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 10.12.2025 задоволено усне клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Служби у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області належним чином завірені копії матеріалів на підставі яких складався висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.12.2025 на електронну адресу суду від органу опіки та піклування надійшли витребувані документи.

У судовому засіданні 15.01.2026 до матеріалів справи судом було долучено надані позивачем копії документів.

Ухвалою від 15.01.2026 задоволено усне клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання громадянкою України ОСОБА_2 лінії розмежування або державного кордону України у період з 01.01.2013 року по теперішній час. Крім того, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

23.01.2026 та 30.01.2026 на адресу суду надійшла витребувана інформація.

У судові засідання відповідачка не з`являлася.

За приписами ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території України, а також відсутність відомостей в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери про реєстрацію відповідача як ВПО, судом було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_2 у судові засідання.

Представники третіх осіб у судові засідання не з`являлися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. В матеріалах справи містяться заяви третіх осіб про розгляд справи за відсутності представників третіх осіб.

У судовому засіданні 05.03.2026 позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.03.2026 завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 13.03.2026.

У судове засідання 13.03.2026 учасники не з`явилися, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 13.03.2026 судом ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 01.04.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пологівського районного управління юстиції у Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьки: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Згідно довідки №41 від 31.03.2025, виданої адміністрацією Мамалигівського ліцею, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., дійсно навчається в 7-му класі Балківецької філії Мамалигівського ліцею.

Відповідно до характеристики учениці 7 класу Балківецької філії Мамалигівського ліцею ОСОБА_3 , остання навчається у вказаній філії ліцею з шостого класу, виховуєьться батьком. Стосунки в родині доброзичливі, батько завжди цікавиться навчанням та поведінкою доньки, активно співпрацює з педагогічним колективом школи.

Також в матеріалах справи наявна копії декларації №0001-ЕК7К-АМА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначено фактичне місце проживання ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 . Довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом - ОСОБА_1 , який також зазначений у декларації як законний представник пацієнта.

З наданого позивачем Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеного 31.03.2025 службою у справах дітей Мамалигівської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_5 з лютого 2022 року, оскільки батько ОСОБА_1 перебуває на військовій службі. Дитина є внутрішньо переміщеною особою, разом з батьком перемістилася з с. Федорівка Запорізької області. Рідна мати дитини не займається доглядом за дитиною, на зв`язок не виходить. ОСОБА_1 12 років самостійно займається вихованням дитини.

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Мамалигівської сільської ради від 06.10.2025 №153, орган опіки та піклування Мамалигівської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Балківці Дністровського району Чернівецької області.

З наданих органом опіки та піклування матеріалів, на підставі яких було прийнято та затверджено вищезазначений висновок судом встановлено наступне.

Відповідно до акту опитування сусідів №449 від 17.09.2025, комісією в складі: старости села Балківці Мамалигівської сільської ради Флуераш Н.О., спеціаліста ЦНАП ВРМ Мамалигівської сільської ради Курус В.В., за участю громадян 1. гр. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 від 17.12.1997 року та гр. ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_5 - паспорт НОМЕР_4 від 26.08.2025 року акт складено у наступному: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є сусідами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мешкають за адресом: АДРЕСА_1 . Гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджують що дійсно гр. ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 з лютого 2022 року по теперішний час. Батько ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 мобілізований з квітня 2022 року по теперішний час. Про її матір малолітньої дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 сусідам нічого не відомо. С квітня 2022 року по теперішний час малолітня ОСОБА_3 залишилася проживати з бабусею ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_7 та дідусем ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до довідки №102 від 01.10.2025, виданої дирекцією Мамалигівського ліцею, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., навчалася у вищезгаданому ліції з 17 березня 2022 року по 31 серпня 2023 року (4-й та 5-й класи).

Згідно характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., наданої класним керівником та директором Мамалигівського ліцею, батько учениці ОСОБА_8 спілкувався з педагогами та класним керівником, під час дистанційного навчання завжди був поруч з донькою. Звертався до вчителів щодо інформації про успішність дитини, брав активну участь у вихованні донька. Мати ОСОБА_9 участі у вихованні дитини участі не брала.

З висновку служби у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 30.09.2025 вбачається, що 30.09.2025 року комісією було проведено виїзд за адресою АДРЕСА_1 . В результаті обстеження умов проживання виявлено, що дитина проживає в задовільних умовах, забезпечена усім необхідним для нормальною розвитку, має свою кімнату, місце для навчання. Батько займається підготовкою дитини до школи. Зі слів проживаючих у господарстві громадян, за період їх проживання по вказаній адресі мати дитину не відвідувала та не цікавилася її здоров`ям чи вихованням. Враховуючи вищевказану інформацію та вислухавши членів комісії, на даний час служба у справах дітей Мамалигівської сільської ради вважає за доцільним позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Акту від 30.09.2025 обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що дитини прив`язана до сім`ї, любить тата, бабусю, дідуся. Маму не пам`ятає. Зі слів батька, останній раз цікавилася дитиною у 2022 році.

У довідці про проведення бесіди з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено наступне. ОСОБА_9 пояснила, що маму ОСОБА_2 не пам`ятає, востаннє говорила по телефону на початку 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. Любить батька ОСОБА_10 , бабусю, дідуся. Хоче надалі жити з татом у Балківцях. З матір`ю спілкуватися категорично не хоче.

З довідки Державної прикордонної служби України вих. № 19.5.2/5057-26-Вих від 23.01.2026, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08.11.2017 по 23.01.2026 в Базі даних не виявлено. При цьому зазначено, що відповідна інформація з 08.11.2017 зберігається протягом 10 років з дня її внесення. До набрання чинності Положенням про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», інформація про осіб зберігалася у Базі даних 5 років.

У судовому засіданні позивач пояснив, що не має наміру позбавити батьківських прав ОСОБА_2 задля звільнення з військової служби. Натомість, відсутність матері у житті дитини перешкоджає отриманню паспорта громадянина України дитиною та унеможливлює зареєструвати місце проживання дитини без згоди іншого з батьків. Також зазначив, що він є обмежено придатним для військової служби, а також має трьох неповнолітніх дій, що саме по собі є підставою для звільнення з військової служби, натомість позивач продовжує нести військову службу і не ухиляється від виконання свого обов`язку.

На підтвердження своїх посилань позивачем надано довідку військово-лікарської комісії від 05.12.2025 №2025-1205-0832-0657-0, відповідно до якої ОСОБА_1 є придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Також позивачем надано копії свідоцтв про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (серії НОМЕР_5 , видане повторно 13.12.2024 Оріхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області) та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (серії НОМЕР_6 , видане повторно 13.12.2024 Оріхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області), в яких батьками дітей зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_13 .

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Зокрема, нею передбачено, що мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточені. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-учасниці дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Із роз`яснень, наданих в п.п.15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №20 від 19.12.2008) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження аргументи позову щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає неналежним виконання батьківських обов`язків відповідачем.

При цьому, відповідачкою жодних доказів на спростування позову не надано.

Суд прийшов до висновку про необхідність застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, якою передбачено, що батько, матір можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Суд прийшов до такого висновку, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що матір дитини - ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не здійснює матеріальне забезпечення дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Тому, оцінивши зібрані по справі докази, врахувавши встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про застосування крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 у відношенні її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідачки на утримання дитини суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2ст.51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що між сторонами немає домовленості відносно утримання дитини, зокрема, стосовно першочергових витрат на неї.

Відповідно до ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК України.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, при цьому має таку можливість, виходячи з того, що вона є працездатною особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, та на підставі вищенаведених положень законодавства, суд вважає можливим встановити відповідачу розмір належних до сплати аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення вказаних позовних вимог і до досягнення дитиною повноліття, оскільки саме про такий порядок просить у позовній заяві.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 80, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, з 07.05.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ..

Третя особа: Служба у справах дітей Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417659, адреса: с. Мамалига, Дністровський р-н, Чернівецька обл., вул. Головна.

Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , адреса: м. Рівне

Повний текст рішення виготовлено 18.03.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко