Вирок № 134924546, 18.03.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.03.2026

Справа № 334/7083/24

Провадження № 1-кп/334/219/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Запоріжжя м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджений

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, де з 24.02.2022 та на даний час діє окупаційний режим держави-агресора російської федерації, у невстановлений досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 23.09.2022 прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа осіб представників окупаційної влади, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на території Запорізької області та безпосередньо займалися створенням і формуванням складу дільничних виборчих комісій та добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу - «заместитель председателя комиссии» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій - т.зв. «участковой избирательной комиссии № 291», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Давидівка, провулок Шкільний, буд. 1, та в подальшому протягом серпня - вересня 2022 року, за попередньою змовою із невстановленими під час досудового розслідування особами із числа окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, бажаючи проявити себе перед вищим військово-політичним керівництвом держави-агресора російської федерації та окупаційною адміністрацією, всупереч Закону України «Про всеукраїнський референдум», з метою остаточного встановлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, здійснював активні організаційні заходи на території с. Давидівка Мелітопольського району Запорізької області, по організації та проведенню на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу російської федерації, та приймав участь у проведенні вказаного незаконного референдуму.

Формулювання обвинувачення.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За загальновідомим фактом, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації ОСОБА_6 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС російської федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Так, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням російської федерації про військове вторгнення на територію суверенної України. На виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва російської федерації, військовослужбовці ЗС російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, в тому числі і територію Мелітопольського району Запорізької області.

З метою відсічі військової агресії російської федерації, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3891-IX від 23.07.2024, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва російської федерації, військовослужбовці ЗС російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (у редакції від 31.05.2023 №164) «Про «твердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово купованих Російською Федерацією», вся територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку та з 24.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Після остаточної військової окупації значної частини території Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Нормативно правовим актом, який регламентує питання проведення всеукраїнського референдуму є Закон України «Про всеукраїнський референдум», прийнятий 26.01.2021. Так, частиною 2 статті 15 вказаного Закону передбачено, що Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України. Крім того, в частині 1 статті 20 вказаного Закону зазначено, що у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

Разом з тим, приблизно на початку травня 2022 року представниками збройних формувань російської федерації всупереч законного порядку, установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, було створено окупаційну адміністрацію держави-агресора - т.зв. «Военногражданскую администрацию Запорожской области», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом та тимчасово окупованій території Запорізької області, а також реалізації узурпованих владних повноважень.

При цьому, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації - це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених і станів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Всупереч вимог Конституції України та Закону України «Про всеукраїнський референдум», окупаційною владою розпочато підготовку та організацію проведення незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області.

В той же час, указом голови окупаційної адміністрації держави-агресора т. зв. «Военно-гражданской администрации Запорожской области» ОСОБА_7 (29.06.2023 Комунарським районним судом м. Запоріжжя ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України) № 165-р від 26.07.2022 створено незаконний орган влади «виборчу комісію Запорізької області», якій, відповідним розпорядженням голови «окупаційної адміністрації держави-агресора т.зв. «Военно-гражданской администрации Запорожской области» № 195-р від 08.08.2022 «О подготовке организации проведения референдума Избирательной комиссией Запорожской области», доручено опрацювати та надати пропозиції по організаційному, матеріально-технічному та іншому забезпеченню заходів з підготовки до проведення вказаного референдуму.

Далі, ОСОБА_7 знаходячись у палаці культури «ім. Т.Г. Шевченко», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пл. Перемоги, 4, організував та провів збори мешканців громади із залученням численних представників російських та місцевих окупаційних ЗМІ, на якому у штучно створеній урочистій обстановці, з використанням російської державної символіки, створюючи враження у присутніх осіб щодо їх певної причетності до цієї нібито значущої події, маніпулюючи таким чином їх дійсним сприйняттям подій та їх наслідків, підписав розпорядження «Про підготовку організації проведення референдуму виборною комісією Запорізької області» № 195-р від 08.08.2022, відповідно до якого доручив створеній виборчій комісії пропрацювати та надати до військово-цивільної адміністрації Запорізької області пропозиції з організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення заходів до підготовки до проведення референдуму про входження Запорізької області до складу російської федерації.

Крім того, 20.09.2022 ОСОБА_7 , будучи головою військово-цивільної адміністрації Запорізької області, використовуючи владні повноваження, видав указ №356-y, відповідно до якого, зокрема:

1)призначив референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації;

2)виніс питання на референдум щодо голосування за вихід Запорізької області із складу України, утворення Запорізької області самостійної держави та входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації, а саме: «Ви за вихід Запорізької області зі складу України, утворення Запорізькою областю самостійної держави і входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації?», відповідь: «так» або «ні»»;

3)затвердив положення про референдум Запорізької області про вихід Запорізької сю ласті із складу України та про входження Запорізької області до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації;

4)в цілях забезпечення умов для реалізації прав на участь у референдумі, а також безпеки для учасників референдуму, членів комісій референдуму, наглядачів, представників засобів масової інформації визначив дні голосування на референдумі - 23 вересня - 27 вересня 2022 року.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.09.2022, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Давидівка Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, з метою підтримання та остаточного становлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа осіб представників окупаційної влади, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на території Запорізької області та безпосередньо займалися створенням і формуванням складу дільничних виборчих комісій та добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу - «заместитель председателя комиссии» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій т. зв. «участковой избирательной комиссии № 291», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Давидівка, провулок Шкільний, буд. 1, з метою участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території громади.

В подальшому, приблизно в третій декаді серпня 2022 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Давидівка Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими під час нового розслідування особами із числа окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, бажаючи проявити себе перед вищим військово-політичним керівництвом держави-агресора російської федерації та окупаційною адміністрацією, усупереч Закону України «Про всеукраїнський референдум», з метою остаточного встановлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, здійснював активні організаційні заходи направлені на проведення на тимчасово окупованій території с. Давидівка Мелітопольського району Запорізької області незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу російської федерації, де, зокрема: здійснював підбір інших членів незаконної виборчої дільниці, організував інформування мешканців громади про підготовку та проведення референдуму, проводив агітації серед місцевого населення, розносив листівки та газети з пропагандистським змістом щодо проведення голосування, організовував робочий процес виборчої дільниці.

Надалі, після виконання територіальними штабами всіх необхідних дій та планованих організаційних заходів з підготовки та організації проведення вказаного референдуму, в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про всеукраїнський референдум» 20.09.2022 головою окупаційної адміністрації держави-агресора в Запорізькій області видано указ №356-у «О назначении референдума Запорожской области о выходе Запорожской области из состава Украины и о вхождении Запорожской области в состав российской федерации на правах субъекта российской федерации», яким фактично призначено проведення на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконного референдуму про вихід Запорізької області із складу України та її входження до складу російської федерації, у період з 23 по 27 вересня 2022 року.

В подальшому, на виконання вказаного незаконного указу окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, ОСОБА_5 в період 23-27 вересня 2022 року, перебуваючи на території с. Давидівка Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою остаточного встановлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, взяв безпосередню участь в проведенні на території с. Давидівка незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу російської федерації, особисто, будучи мовою оригіналу - «заместителем председателя комиссии» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій - т зв. «участковой избирательной комиссии № 291», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Давидівка, провулок Шкільний, буд. 1, за попередньою змовою із невстановленими під час досудового розслідування особами із числа місцевих мешканців, які приймали участь у проведенні референдуму, а також із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, з метою проведення голосування відвідував місця проживання мешканців вказаного населеного пункту спонукаючи та примушуючи їх до голосування на незаконному референдумі, маючи при собі відповідну урну та бюлетені для голосування.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: участь в організації та проведенні незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою осіб.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Захисник вважає, що прокурором не доведено подію кримінального правопорушення, а також вину обвинуваченого. Свідки надавали інформацію загального змісту, з чужих слів не вказуючи джерело інформації. У протоколі упізнання за фотознімками, фото обвинуваченого вирізнялося з поміж інших фото, за таких обставин захисник вказує, що прокурором не доведено беззаперечну вину обвинуваченого.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст.111-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом.

Допитані в судовому засіданні свідки, а саме:

Свідок ОСОБА_8 пояснила, вона є місцевою жителькою с. Давидівка, проживала у селищі до виїзду з окупованої території до м. Запоріжжя у червні 2022 року. ОСОБА_5 знає, як односельчанина, він не місцевий, переїхав з дружиною у с. Давидівка приблизно у 2019 році, мав будинок, автомобіль. ОСОБА_5 своє ставлення до рф не приховував ніколи, ще до окупації розповідав, що скоро усіх звільнять і вони будуть гарно жити в рф, розносив газетки, брошури агітаційні. Родичі, які залишилися в с. Давидівка, повідомляли, що на референдумі у вересні 2022 року він зайняв посаду заступника голови комісії, їздив по селу, займався агітацією та проведенням референдуму. Також, свідок у телеграм каналі «Типичная Акимовка» бачила фото усієї виборчої комісії, серед них був обвинувачений.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_5 переїхав до їх с. Давидівка перед повномасштабним вторгненням, приблизно у 2020 році купив будинок, мав автомобіль, яким возив людей, цим і заробляв на життя. Проживав з жінкою, але у шлюбі вони не перебувають, дітей в них не було. Селище Давидівка не велике, коли з`являється нова людина, усі в селі знають. Після окупації стало питання щодо постачання продуктів, обвинувачений відразу визвався їхати, але односельчани його кандидатуру не погодили, поїхав сусід свідка. Приблизно через місяць приїхала окупаційна влада - ОСОБА_10 зі своєю командою, повідомили, що хто не хоче співпрацювати з новою владою має звільнятися. Свідок особисто бачила, як ОСОБА_5 зі ОСОБА_11 вішали прапор рф адміністративній будівлі, а також обвинувачений шукав по селу будинки, де можливо б було розмістити російських солдатів. Також, обвинувачений організовував референдум, був заступником голови виборчої комісії у селі, їздив по селу на своєму мікроавтобусі, розвозив урни та бюлетені для голосування в день голосування. ОСОБА_5 підбирав людей для агітаційної роботи, на власному автомобілі возив людей для виборів, постійно спілкувався з представниками окупаційної влади. В день референдуму свідка не було вдома, щоб їй не довелося голосувати, якщо прийдуть додому. Потім почали казати, що її родина попала чорний список на виселення. У 2023 році свідок виїхала з окупованої території.

Свідок ОСОБА_12 повідомила, що була мешканкою с. Давидівка, виїхала з окупації у літку 2022 року. ОСОБА_5 не місцевий, переїхав у 2019 році з м. Дніпра, має синій мікроавтобус, хазяйство тримав. Ще до окупації часто розповідав новини з російських телеканалів, сумував за часами радянського союзу, розказував, що прийде росія та життя відразу покращиться, пенсії стануть більшими тощо. Після окупації він відверто підтримував окупаційну владу, агітував за приєднання до рф, односельчани розповідали, що був заступником голови виборчої комісії на референдумі.

Від допиту інших свідків прокурор відмовився.

Також суду було надані наступні письмові докази.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.03.2023 року за участю свідка ОСОБА_13 , яка упізнала ОСОБА_5 , який організував та проводив незаконний референдум на тимчасово окупованій території с. Давидівка Мелітопольського району, Запорізької області у вересні 2022 року.

Протокол огляду від 31.03.2023 року у ході якого було оглянуто за допомогою застосунку «Telegram», за посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 було оглянуто телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відеозаписом до нього.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2023 року за участю свідка ОСОБА_12 , яка упізнала ОСОБА_5 , який організував та проводив незаконний референдум на тимчасово окупованій території с. Давидівка Мелітопольського району, Запорізької області у вересні 2022 року, з відеозаписом до нього.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.06.2023 року за участю свідка ОСОБА_14 , який упізнав ОСОБА_5 , який організував та проводив незаконний референдум на тимчасово окупованій території с. Давидівка Мелітопольського району, Запорізької області у вересні 2022 року, з відеозаписом до нього.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2023 року за участю свідка ОСОБА_8 , яка упізнала ОСОБА_5 , який організував та проводив незаконний референдум на тимчасово окупованій території с. Давидівка Мелітопольського району, Запорізької області у вересні 2022 року, з відеозаписом до нього.

Протокол огляду від 30.08.2023 року з відеозаписом до нього, за участю свідка ОСОБА_9 публікації загальнодоступного телеграм каналу мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому виявлено публікацію датовану 24.09.2022 року 10:28 у вигляді фотознімку 9 осіб з прапором рф у руках з підписом: дружня Давидівка на зв`язку та підтримує загальний збір. Свідок упізнала на вказаному фото наступних осіб: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Вказані особи проводили та організовували референдум, агітували за співпрацю з окупаційною владою.

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.01.2023 року, з мобільного додатку «Telegram», який зареєстрований на абонентський номер телефону оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , яким особисто користується ОСОБА_23 , з відеозаписом до нього.

Протокол огляду від 07.08.2024 року у ході якого було проведено огляд протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.01.2023 року з додатком резервної копії DVD-R диском №59/28/336т від 29.01.2023 року, згідно якого була оглянута інформація з акаунту «Телеграм», користувача із номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_23 , в підменю «chats» наявний чат з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у якому невстановленою особою, зареєстрованою під ім`ям « ОСОБА_24 » 26.10.2022 року о 08 год. 08 хв. надіслано електронний файл з назвою «ТАБЛИЦА_по_выплатам_Акимовская_ТО». У вказаному файлі під порядковим номером 26 зазначено виборчу дільницю під номером 291 заступник голови дільничної виборчої комісії зазначений ОСОБА_5 .

Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в межах одного органу досудового розслідування, повідомлення про підозру та виклик до слідчого ОСОБА_5 , постанови про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 , протоколи огляду веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур`єр», повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, повістки про виклик, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, приймав участь в організації та проведенні незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.111 - 1 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.

Обставиною, яка обтяжує його покарання, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не засуджений, у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції встановленої ч.5 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з організацією та проведення виборів та референдумів, на максимальний строк, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування та з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з організацією та проведення виборів та референдумів на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання на виконання цього вироку.

Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування та з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаною з організацією та проведення виборів та референдумів, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1