Рішення № 134923962, 18.03.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/737/2026

Номер справи 243/1068/26

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

«18» березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Чернікової Ю.К.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» КОЦАРЯ Назара Вячеславовича про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15 березня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 8859040.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі «Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

28 жовтня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 28102025 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 28.10.2025 до Договору факторингу № 28102025 від 28 жовтня 2025 року (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 81 000,00 грн., з яких: - 30 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 36 000,00 грн. сума заборгованості за відсотками; - 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 28102025 в розмірі 81 000 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.; витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 1664 грн.

17 лютого 2026 року Коцарь Н.В., представник відповідача Максимів В.М. надіслали Відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем не надано жодного доказу направлення Відповідачеві одноразового ідентифікатора «A8819» (наприклад довідки від мобільного оператора), а також не надано доказів використання відповідачем цього ідентифікатора. Тому, наявні у матеріалах справи копії Договору № 8859040 про надання споживчого кредиту від 15 березня 2025 року не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. Беручи до уваги вищенаведені факти та те, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення, виключає підписання ОСОБА_1 кредитного договору зазначеним способом. Матеріали справи не містять доказів як того, що саме Відповідач будьяким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_2 цих одноразових ідентифікаторів. У матеріалах справи відсутні відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) щодо укладання спірного кредитного договору.

Крім того, Позивачем не надано належного доказу переказу кредитних коштів на рахунок Відповідача, що є необхідним для доведення факту укладання договору.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження укладення ОСОБА_2 . Договору № 8859040 про надання споживчого кредиту від 15 березня 2025 року, а також отримання грошових коштів за ним, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, позивач не надав, зазначає відповідач.

25 лютого 2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких вказано, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» детально ознайомившись з відзивом відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В даному випадку правочин, який є доказом переходу права вимоги до ТОВ «ФК«ЄАПБ» за кредитним договором є договори факторингу, відповідно до умов яких первісні кредитори гарантують дійсність відступленої права вимоги. У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160(29/170(6/77- 5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Логічним та виправданим є те, що не будучи у Первісних кредиторів права вимоги за договорами не було б і предмету договорів факторингу.

В даному випадку Первісні кредитори укладаючи договори факторингу з ТОВ «ФК«ЄАПБ» гарантували дійсність відступленої права вимоги, що узгоджується з умовами договорів факторингу.

Зазначений правочин підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

За таких обставин, у ТОВ «ФК«ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Зважаючи на те, що за вищезазначеним Договором факторингу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги щодо великої кількості кредитних договорів, інформація по яких не має відношення до розгляду цієї цивільної справи у суді, до позовної заяви було додано належним чином засвідчену копію Витягу з Реєстру Боржників із ретушованою конфіденційною інформацією інших боржників та інформацією, що становить комерційну таємницю сторін договору.

Таким чином, представником Позивача до позовної заяви, було долучено належним чином засвідчений Реєстр боржників, який оформлені у відповідності до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України та підпункту 12 пункту 10 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року за №1000/5.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.

При цьому, Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Укладення кредитного договору було здійснено електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Товариства. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет.

При підписанні документів на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту.

У момент введення коду на Сайті Первісного кредитора Клієнт направляє Первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду договір вважається підписаним. Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісними Кредиторами (Позикодавцями) не було б укладено.

Таким чином, Кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не були би укладені. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить.

У відповідності до умов укладеного договору передбачено умови та строки нарахування відсотків, отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього.

02 лютого 2026 року Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області було прийнято до розгляду дану позовну заяву з відкриттям провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

03 березня 2026 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було винесено Ухвалу про витребування доказів з з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме:

Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) відкритого у банку станом на 15 березня 2025 року;

Інформацію щодо належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) № НОМЕР_2 ;

Інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 , грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) за 15 березня 2025 року;

Виписку по картці банку (рахунку) № НОМЕР_2 за 15 березня 2025 року.

Однак, станом на момент прийняття рішення, витребувані матеріали до суду не надійшли, причин неможливості їх подання суду не повідомлено.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також принципу змагальності сторін, згідно з яким кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи, 22 квітня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_3 було укладено кредитний Договір № 8859040.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, сума кредиту 30 000 грн.; строк кредитування 360 днів; мета споживчі потреби; стандартна процентна ставка 365,00% річних; знижена процентна ставка 328,50 % річних, тип процентної ставки фіксована. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 (електронним підписом одноразовим ідентифікатором YC0002, 15.03.2025 09:52:12).

28 жовтня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 28102025 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 28.10.2025 до Договору факторингу № 28102025 від 28 жовтня 2025 року (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 81 000,00 грн., з яких: - 30 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 36 000,00 грн. сума заборгованості за відсотками; - 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним Договором.

У відповідності до умов договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку НОМЕР_2 вказану Позичальником при його укладанні.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено Договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм Законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

З досліджених в судовому засіданні доказів по справі судом достовірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» правомірно набуло права вимоги за вказаним Договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 .

В силу ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених Договором або актом цивільного Законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним Договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст Договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до Актів цивільного Законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов Договору, до яких Закон відносить умови про предмет Договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для Договорів даного виду (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти Договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 ЦК України).

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним Договором визначаються в Договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено Договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються Договором. Якщо Договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного Законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено Договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, суд зазначає, що в статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» перелічена інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит. Зокрема, до укладення Договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного Договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення Договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);

3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;

4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;

5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;

6) орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.

Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки.

Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит;

7) необхідність укладення Договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.

У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надаватиметься споживачу третьою особою та є обов`язковою для отримання кредиту, орієнтовна вартість такої послуги визначається за аналогічними, вже укладеними кредитодавцем договорами про споживчий кредит за попередні три місяці, або у разі відсутності таких договорів за середньою вартістю такої послуги, визначеною кредитодавцем за результатами аналізу вартості послуг, що пропонуються щонайменше трьома постачальниками на ринку таких послуг;

8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань із сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а також про право кредитодавця та/або нового кредитора залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію. Попередження про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію обов`язково має включати інформацію про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про право споживача на звернення до Національного банку України щодо недотримання зазначених вимог кредитодавцем та/або новим кредитором, та/або колекторською компанією, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості, та інформацію про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб;

10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

11) порядок дострокового повернення кредиту;

12) у разі укладення Договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Судом встановлено, що зміст зобов`язання в наведеному Договорі викладено досить зрозуміло, що дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін Договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8819, 15.03.2025 09:52:38 / ОСОБА_1 /.

Відповідач ОСОБА_1 ознайомився з наданою в Договорі інформацією, що засвідчив своїм підписом, вибрав та погодився з конкретними умовами щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та уклав Договір, підписавши його. Тобто таким чином висловив своє волевиявлення щодо укладання Договору кредиту за конкретних умов.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження не укладення Договору, зокрема, не звертався до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій позивача.

Позичальником не доведено належного повернення позичених коштів у повному розмірі та на умовах, визначених вказаним Договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання Договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі Рішення суду, яке набрало законної сили.

Разом з тим, суд зазначає, що положеннями п. 18 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за Договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними Договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими Договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року через агресію Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено.

Отже, нарахування позивачем пені за Договором позики не відповідає вимогам норм вищевикладеного нормативно-правового Акту, а отже, і не може в цій частині бути задоволене судом, оскільки Договір вже було укладено після 24 лютого 2022 року.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором у розмірі 30 000 грн. за основною сумою боргу; 36 000 грн. за сумою заборгованості за відсотками.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд задовольнив 81,48% позовних вимог (81 000 грн. 100%; 66 000 грн. 81,48%), відповідно сума судового збору, яка підлягає стягненню становить 2 169,73 грн. (2662,40 грн. х 81,48%).

Також, за змістом позовної заяви позивач вказує, що поніс витрати пов`язані з розглядом справи, а саме витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 1664 грн.

Разом з тим, позивачем належних доказів понесення останнім вказаних витрат, суду не представлено, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 527, 530, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розташованого за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014, р/р № НОМЕР_3 , суму заборгованості за Договором №8859040 в розмірі 66 000,00 грн. (шістдесят шість тисяч 00 грн.) та судовий збір у сумі 2 169,73 грн. (дві тисячі сто шістдесят дев`ять грн. 73 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового Рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового Рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги Рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття Постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 березня 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова