Рішення № 134922748, 05.03.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/6752/25

Провадження 2/206/596/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Задорожній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україницивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 22 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71422638, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 500,00 гривень, строком 25 днів (з 22 квітня 2025 року по 16 травня 2025 року), із (фіксованою)процентною ставкою у розмірі 0,28 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 975,00 гривень). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понад рокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '78816, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - dimagnx@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 26 травня 2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 15024840 до Договору позики №71422638, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 10 530,00 грн. на 120 днів та визначити графік погашення заборгованості. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '64045, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - dimagnx@gmail.com). Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '78816 - 22.04.2025 15:38:11, '64045 - 26.05.2025 23:50:21, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71422638 від 22.04.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту № 71422638 від 22 квітня 2025 року та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 2 106 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 18 824,00 грн., зокрема: - 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 10 894,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Отже, Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «Фінпром Маркет», що набуло право вимоги за договором кредиту № 71422638 на підставі договору факторингу. В подальшому, Кредитодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором кредиту, зокрема: ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет»(ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71422638 від 22 квітня 2025 року. Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. (Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги). Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 18 824,00 грн. з яких 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 455,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 10 894,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Враховуючи вищевикладене, представник позивача в особі директора ТОВ «Фінпром Маркет» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за Договором кредиту № 71422638 від 22 квітня 2025 року в розмірі 18 824,00 грн., з яких: - 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 10 894,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування; та понесені судові витрати, зокрема суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою від 08 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано АТ КБ «Приватбанк» письмові докази (інформацію), які містять банківську таємницю.

На виконання вимог ухвали суду від 08 грудня 2025 року від АТ КБ «Приватбанк» було надано відповідь № 20.1.0.0.0/7-260123/51534 від 29 січня 2026 року з якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» не емітовано картку № НОМЕР_3 . У зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану інформацію у банку, оскільки зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 . Також, надати відомості щодо обоси, на ім`я якої особи було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 АТ КБ «Приватбанк» не вбачається можливим, оскільки недостатньо інформації для пошуку. Банк просив надати повний номер рахунок.

Представник позивача в особі директора Ґедзь О.В. в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надавав, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71422638, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 500,00 гривень, строком 25 днів (з 22 квітня 2025 року по 16 травня 2025 року), із (фіксованою)процентною ставкою у розмірі 0,28 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 975,00 гривень). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понад рокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '78816, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - dimagnx@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 17-24).

На виконання вимог Договору № 71422638 від 22 квітня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 6 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжною інструкцією/операцією № НОМЕР_4 -f263-4596-8602-7b5dd4aa4549 (а.с. 12). Дана операція з перерахування кредитних коштів здійснена за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», яка діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000130 від 12 лютого 2021 року та Витягу з Державної реєстрації фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг № 37 від 29 січня 2016 року, що підтверджується довідкою вих. № КД-000063813 від 17 жовтня 2025 року, дана довідка підтверджує виконання платіжної інструкції № 400989f7-f263-4596-8602-7b5dd4aa4549, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов Договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було здійснено наступну успішну операцію: дата - 22 квітня 2025 року; номер платежу - 400989f7-f263-4596-8602-7b5dd4aa4549; сума - 6 500,00 гривень; отримувач - ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_5 , Перказ коштів здійснено у безготівковій формі (а.с. 28).

26 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 15024840 до Договору позики №71422638, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 10 530,00 грн. на 120 днів та визначити графік погашення заборгованості. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '64045, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - dimagnx@gmail.com) (а.с. 25-27).

З довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ « «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація ОСОБА_1 здійснювалася при укладенні таких договорів: Договір № 71422638 від 22 квітня 2025 року - час відправки ідентифікатора позичальнику 22 квітня 2025 року 15:38:11, одноразовий ідентифікатор '78816; Додаткова угода № 15024840 від 26 травня 2025 року до Договору № 71422638 від 22 квітня 2025 року - час відправки ідентифікатора позичальнику 26 травня 2025 року 23:50:21, одноразовий ідентифікатор '64045. Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ: Privatbank, дата проходження 20 березня 2025 21:20:32 (а.с. 27 на зворотній строні).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за період з 22 квітня 2025 року по 16 жовтня 2025 року ТОВ « «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за Договором № 71422638 від 22 квітня 2025 року склала 18 824,00 грн., з яких: - 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 10 894,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування (а.с. 14-16).

16 жовтня 2025 року між ТОВ « «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71422638 від 22 квітня 2025 року (а.с. 30-34).

Згідно п.2.1.3. Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог).

Відповідно до реєстру прав вимоги (боржників) № 16/10/25-02 від 16 жовтня 2025 року до Договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року сума заборгованості за кредитним договором № 71422638 від 22 квітня 2025 року склала 18 824,00 грн., з яких: - 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 10 894,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування (а.с. 34-35).

Всупереч умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлений договором строк і в подальшому отриману позику не повернув, відсотки за користування позикою не сплатив, внаслідок чого в нього виникла заборгованість станом на 15 жовтня 2025 року заборгованість останнього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» склала 18 824,00 грн., з яких: - 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією; - 10 894,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Після переходу права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»до ТОВ «Фінпром Маркет» за Договором № 71422638 від 22 квітня 2025 року залишилася не змінною та складає 18 824,00 гривень (а.с. 7).

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі танадати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

У справі встановлено, що відповідно до пункту 2 Договору № 71422638 від 22 квітня 2025 року сума позики складає 6 500,00 грн. Строк позики становить 25 днів до 16 травня 2025 року.

Кредитні кошти надаються ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 , реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «'78816» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 6 500,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 відповідно до листа ТОВ «ФК «Фінексперс» про перерахування коштів.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 22 квітня 2025 року правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем ОСОБА_1 таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Таким чином, договір позики між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд проходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

Як вбачається із змісту договору позики між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів (пункт 2 договору позики).

Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорював кредитний договір в частині або в цілому, первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Що стосується відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260123/51534 від 29 січня 2026 року на виконання ухвали суду від 08 грудня 2025 року, що не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_3 та прохальння банку надати повну інформацію щодо даного рахунку, не бере до уваги.

У даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не оспорено у передбаченому законом порядку факт укладення кредитного договору та його умови.

Крім того, суд звертає увагу, що доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України; картка фізичної особи-платника податків; реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування кредитних коштів; номер телефону) були використані третіми особами для укладення договору від імені ОСОБА_1 , суду відповідачем не надано.

Судом не було встановлено на підставі належних та допустимих доказів наявність беззаперечної заборгованості за спірним кредитом.

Однак такі доводи є необґрунтованими та зводяться до переоцінки доказів, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду.

Звертаючись до суду з цим позовом ТОВ «Фінпром Маркет» на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подало до суду розрахунок заборгованості.

Відповідно до змісту ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

В той же час, відповідно до змісту ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідач доказів виконання зобов`язання або заперечень щодо розрахунку заборгованості суду не надав, у зв`язку з чим суд оцінює подані позивачем докази відповідно до ст. 89 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між сторонами договору кредиту, факт надання відповідачу грошових коштів, а також факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо їх повернення.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості суду не надав, а позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання грошових коштів та перехід до нього права вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» підлягають частковому задоволенню, а саме у частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією. Щодо стягнення пені у розмірі 10 894,00 грн суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Пунктами 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, неустойка (штраф, пеня), передбачена договором, за прострочення виконання грошового зобов`язання, нарахована після 24 лютого 2022 року, не підлягає стягненню на період дії військового стану. Тому в цій частині задоволення позову слід відмовити.

Отже, з урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 71422638 від 22 квітня 2025 року у розмірі 7 930,00 гривень, яка складається з: 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією; тоді як у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 10 894,00 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 7 930,00 грн. із заявлених 18 824,00 грн, що становить 42 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 017,40 грн.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, згідно договору про надання професійної правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (а.с. 37-39).

Зокрема, адвокатом надано правові та юридичні послуги у вигляді: вивчення наявних у ТОВ документів, проведення їх аналізу (вартість послуги 500,00 гривень), Судовий супровід в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) - 4000 грн, що підтверджується Витягом з Акту № 5ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від «25» серпня 2025 року (а.с. 41).

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 3500,00 гривень, витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Разом з тим, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 7 930,00 грн. із заявлених 18 824,00 грн, що становить 42 % від заявлених вимог, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 890,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_6 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором № 71422638 від 22 квітня 2025 року у розмірі 7 930,00 гривень, яка складається з: 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 455,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 975,00 грн. - сума заборгованості за комісією, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1 017,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 890,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочнерішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочногорішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочнерішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга нарішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судовогорішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук