Ухвала суду № 134917860, 18.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11042/25

н/п 2/953/602/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.А.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

20 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 128,50 грн.

21.10.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження у справі відрите, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Позивач розгляд справи просив здійснювати за своєї відсутності. Відповідачем подане чергове клопотання про відкладення розгляду справи за його перебування у складі ЗСУ.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням у справі №754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах №756/3462/20, №557/1226/23, №904/4027/22 та №852/2а-1/24 щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.

Зокрема зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.

У зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. У цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.

Відповідачем 4 рази подавались заяви про відкладення судового засідання за його перебування у складі ЗСУ.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою форми 5 №9/466 від 13.01.2026 за підписом командира ОСОБА_2 , копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданим 01.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, за перебування відповідача на військовій службі, бажання приймати участь у судовому засіданні, провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Керуючись ст. 260, 261, 251, 252, 253 ЦПК України, суд,

постановив:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - зупинити до припинення перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України, під час воєнного стану.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Єфіменко