Ухвала суду № 134916739, 18.03.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/1162/25

Провадження № 2-п/183/2/26

У Х В А Л А

18 березня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю: секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Анохін Вадим Олександрович, про перегляд заочного рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у цивільній справі № 183/1162/24, ухваленим заочно, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 664532 від 12 березня 2023 року у розмірі 41 743,42 грн., що складається з: 5 461,07 грн. заборгованість за тілом кредиту; 36 282,35 грн. заборгованість за відсотками. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відшкодування справленого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

29 січня 2026 року на адресу суду через підсистему Електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Анохін В. О., про перегляд заочного рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у справі № 183/1162/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що він не приймав участі у цій справі, оскільки не отримував позовної заяви з додатками та повісток, і відповідно, не мав змоги надати свої пояснення з приводу позовних вимог. Зазначає, що згідно з умовами Кредитного договору, факт укладення якого ним не заперечується, реальна річна номінальна та пільгова відсоткова ставка за користування кредитом становить 2,2% в день, що складає 803% річних (2,2%х365днів=803), що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Тобто, позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, установленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. З огляду на наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків відповідач був позбавлений можливості зазначити суду про неспіврозмірність нарахованих відсотків у невиконаному зобов`язанні. Крім того, він не отримував судового рішення у встановленому ЦПК України порядку. За результатом апеляційного оскарження було з`ясовано, що рішення було саме заочне, що підлягає перегляду, а не апеляційному оскарженню. Цивільне процесуальне законодавство не встановлює чітких норм щодо строків перегляду заочного рішення у випадку, якщо воно було помилково оскаржено до апеляційної інстанції. У зв`язку з наведеним відповідач просить: визнати причини пропуску строку на подачу заяви про перегляд судового рішення та поновити строки; заяву про перегляд рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 задовольнити; скасувати рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 та призначити розгляд справи в загальному порядку.

У судовому засіданні відповідач просив скасувати заочне рішення суду від 10 липня 2025 року, посилаючись на надмірно високий розмір процентів, які позивач просить до стягнення.

Інші учасники судового розгляду не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду заяви не подавали, тому суд вважає за можливе провести розгляд заяви за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про перегляд заочного рішення, з доданими до неї матеріалами, дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без задоволення, виходячи з установлених у судовому засіданні таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Підставами позову, які суд знайшов обґрунтованими під час заочного розгляду справи, є порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що встановлено за наданими позивачем відомостями.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з її розглядом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі та судова повістка про виклик відповідача до суду у судове засідання, призначене на 09 травня 2025 року, направлялися заздалегідь засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Це відправлення повернулося на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку "адресат відмовився" (а.с. 103), у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим.

Копія позовної заяви з додатками направлялася відповідачеві позивачем засобами поштового зв`язку, оскільки позов подавався через підсистему Електронний суд (а.с. 91).

Судова повістка на ім`я відповідача про виклик у судове засідання, призначене на 10 липня 2025 року, також направлялась заздалегідь засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Це відправлення також повернулося на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку "адресат відмовився" (а.с. 115), у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим повторно.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, судом установлено, що відповідач з 23 квітня 2025 року був обізнаний про розгляд цієї справи судом, до суду не з`явився, провадженням у справі за його участі не цікавився, за таких обставин, суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання та (або) не повідомили про причини неявки, а також не подав відзиву на позовну заяву без поважних причин, чим виключається одна з обов`язкових підстав згідно зі ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення

Конверт з копією рішення суду від 10 липня 2025 року також направлявся засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, і повернувся на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 146).

Водночас, інші зазначені у заяві про перегляд заочного рішення суду обставини, зводяться до незгоди відповідача з рішенням суду по суті, оцінкою судом наданих доказів і можуть бути підставою для його перегляду судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, на думку суду, відповідачем не надано доказів, на які він посилається, як на підставу для перегляду заочного рішення, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, чим виключається друга з обов`язкових підстав згідно зі ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення, а тому суду належить згідно з п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України постановити ухвалу про залишення заяви без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Анохін Вадим Олександрович, про перегляд заочного рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду складена і підписана 18 березня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна