Ухвала суду № 134916408, 18.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3061/26

2/212/3654/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Рибкіна Н.М., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позову додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1895,92 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач просить здійснити розподіл спільного сумісного майна подружжя та фінансових зобов`язань, а саме:

- квартири,що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- транспотного засобу марки ЗАЗ- DAEWOO, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- фінансових зобов`язань (боргів) 7000 доларів США в еквіваленті, які позичались в лютому 2023 року, що на той час становило 255980,20 гривень в національній валюті та 65000,00 гривень в національній валюті.

Щодо визначення дійсної вартості нерухомого та рухомого майна на час розгляду спору суд зазначає таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість майна - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Отже, поняття «дійсна вартість майна» є за своїм змістом тотожним поняттю «ринкова вартість майна»

Дійсна (ринкова) вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті (пункт 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 за № 658).

Статею 3 Закону передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст.9 Закону).

Крім того, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року №1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).

В порушення вищенаведеного, матеріали позовної заяви не містять висновок (оцінку) про вартість об`єктів спірного нерухомого та рухомого майна станом на день подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом розміру судового збору, належного до сплати відповідно до Закону України Про судовий збір.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

А також, позивачем до позовної заяви не додані докази права власності на транспортний засіб ЗАЗ- DAEWOO, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який вона включає в обсяг спільного майна подружжя.

Щодо фінансових зобов`язань (боргів) 7000 доларів США в еквіваленті, які позичались в лютому 2023 року, та на той час становили 255980,20 гривень в національній валюті та 65000,00 гривень в національній валюті. суд зазначає, що позивачем також не сплачено судовий збір за цю частину позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону УкраїниПро судовий збір за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, крім того така вартість має бути визначена саме на момент звернення до суду із зазначеним позовом.

Відтак, з урахуванням викладеного позивачу слід надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (висновок (звіт) про оцінку майна) та докази належності рухомого майна позивачу/відповідачу.

Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд на теперішній час не може точно визначити суму судового збору, він пропонує доплатити позивачу судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 10000 ( десяти тисяч) гривень та надати до суду документ на підтвердження доплати.

Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA048999980313151206000004648; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Покровський районний суд міста Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Копію ухвали направити позивачу для відома та надати йому строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Рибкіна