Постанова № 134913651, 17.03.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/60/2026

Справа № 679/67/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м.Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В., захисника - адвоката Горщара Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нетішин адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 січня 2026 року о 13 год. 36 хв. на 214 км. автодороги Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів Шепетівського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «KIA SORENTO», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисник в судовому засідання зазначив, що працівниками поліції при складенні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення був порушений установлений законом порядок огляду на стан сп`яніння. Зокрема, захисник зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і щодо нього діє спеціальний порядок його огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться не працівниками поліції, а виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Тобто, працівник поліції, будучи обізнаним із статусом водія, в порушення ст. 266-1 КУпАП, пропонує та в подальшому проводить огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водночас захисник не заперечував, що ОСОБА_1 на момент зупинки його транспортного засобу працівниками поліції не виконував обов`язки військової служби.

Також захисник зазначив, що на відеозаписі убачається, що поліцейський зазначає ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, як почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук, не зазначаючи таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота, проте у протоколі про адміністративне правопорушення, в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13 січня 2026 року та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 січня 2026 року таку вказує. При цьому з відеозапису убачається, що жодних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 немає.

Крім того захисник вказав, що поліцейський провокував ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому не пояснив наслідки такої відмови, а саме що за таку відмову настає така ж відповідальність, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Зауважив захисник і на тому, що працівниками поліції ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом після складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, останній продовжив керувати транспортним засобом, що вказує на те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вказане не зафіксоване на відеозаписі, однак таке мало місце.

На підставі наведеного захисник у судовому засіданні просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з підстав та мотивів, які ним зазначалися в судовому засіданні.

Заслухавши захисника Горщара Б.А., дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на невизнання стороною захисту вини ОСОБА_1 у вчиненні, інкримінованого йому правопорушення, винуватість останнього об`єктивно стверджується даними наступних досліджених у судовому засіданні доказів:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 239414 від 13 січня 2026 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення;

- акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13 січня 2026 року, з якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: тремтіння

пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, в графі «Результати огляду на стан сп`яніння» зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 січня 2026 року з якого вбачається, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп`яніння: тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;

- матеріалів відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовані відображені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

З оглянутих у судовому засіданні матеріалів відеофіксації, які відповідно до положень ст. 266 КУпАП долучені до протоколу серії ДПР18 № 239414 від 13 січня 2026 року, суддею встановлено, що за обставин зазначених у названому протоколі був зупинений транспортний засіб «KIA SORENTO», номерний знак НОМЕР_1 . У працівників поліції, які зупинили транспортний засіб у процесі спілкування із ОСОБА_1 виникла підозра про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, у результаті чого останньому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що такий відмовився.

Суд вважає, що на відеозаписах достатньо повно відображені обставини, які передували складанню протоколу, обставини відмови від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а також відображені обставини, які дають чітке уявлення про зафіксовані на відеозаписі події. Відомостей, зафіксованих на відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення достатньо для встановлення обставин оформлення таких матеріалів та доведення вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні.

Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому у встановленому законом порядку з додержанням вимог ст. 266 КУпАП, відповідно працівники поліції цілком правомірно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 т. 130 КУпАП.

При цьому суд зважає також на те, що стороною захисту в судовому засідання не заперечувався сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо тверджень захисника про те, що до ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем діє спеціальний порядок його огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, то суд зазначає наступне.

Відносно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться не працівниками поліції, а виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КК України огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

З огляду на вищезазначені норми закону убачається, що спеціальний порядок огляду військовослужбовців на стан сп`яніння застосовується за умови, якщо військовослужбовці Збройних Сил України виконують обов`язки військової служби.

З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він є військовослужбовцем та їде додому, що свідчить про те, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення останній не виконував обов`язки військової служби. Не заперечував щодо цього в судовому засіданні і захисник. Останній лише надав довідку військової частини НОМЕР_2 № 4.2-Д/1316 від 27 липня 2024 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в зазначеній військовій частині з 23 липня 2024 року по теперішній час. Однак дана довідка, з огляду на дату її видачі, містить інформацію про перебування ОСОБА_1 на військовій службі в зазначеній військовій частині, який охоплює період з 23 липня 2024 року по 27 липня 2024 року, а тому не може бути підтвердженням того, що ОСОБА_1 станом на 13 січня 2026 року був військовослужбовцем Збройних Силах України. З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що станом на 13 січня 2026 року ОСОБА_1 був військовослужбовцем Збройних Силах України і виконував обов`язки військової служби, тому суд приходить до висновку, що при огляді працівниками поліції ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння до останнього не підлягав застосуванню спеціальний порядок його огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.

Надаючи оцінку твердженням сторони захисту, як на підставу для закриття провадження у справі, на те, що на відеозаписі убачається, що поліцейський зазначає ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, не зазначаючи таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота, проте у протоколі про адміністративне правопорушення, в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13 січня 2026 року та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 січня 2026 року таку вказує, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Аналогічна норма наведена і у п. 1 розділу Х Інструкції № 1395 від 07 листопада 2015 року, у якій вказано, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 3 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, суд вважає, що підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є наявність ознак сп`яніння, визначених приписами п. 3 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, які поліцейський вважає достатніми щоб вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд відповідно до положень п.2.5 ПДР України. В даній Інструкції не міститься вказівки на обов`язок поліцейського повідомити особі, яка керує транспортним засобом, усі ознаки алкогольного чи наркотичного сп`яніння для того щоб вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд відповідно до положень п. 2.5 ПДР України. Вказане узгоджується з положеннями п. 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, в якому зазначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. А також з приписами п. 6 розділу Х Інструкції №1395 від 07 листопада 2015 року у яких вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. При цьому, суд звертає увагу, що поліцейським було названо такі ознаки алкогольного сп`яніння, як почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук, що є достатніми для того, що запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на назначене суд не вбачає недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, який регламентовано наведеними нормативно-правовими актами.

Так само суд не вбачає порушень в діях працівників поліції щодо неповідомлення ОСОБА_1 наслідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Крім того, ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, законодавцем встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається.

Аргументи захисника про те, що працівник поліції провокував ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння розцінюються судом як позиція захисту, спрямована на уникнення ОСОБА_1 відповідальності, та не спростовує встановлених судом обставин справи. При цьому суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 працівники поліції провокували на відмову від проходження ним огляду на стан сп`яніння. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наявність достатніх даних про відмову 13 січня 2026 року ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суддею зауважується на тому, що об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння в ході дослідження доказів не встановлено.

З даних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, із ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: рахунок отримувача (IBAN) UA748999980313060149000022001; отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області /Хмельницька обл./ 21081300; код банку отримувача (ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300, номер протоколу ДПР18 № 239414 від 13.01.2026).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.М.Гавриленко