Рішення № 13491335, 10.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/41310.01.11

За позовом Прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області в інтересах держави в особі

1) Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області;

2) Бахтинської сільської ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БіолендВінниця»

Про розірвання договору оренди

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури не з?явився

Від позивачівне з?явилися

Від відповідачане з?явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Мурованокуриловецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області та Бахтинської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БіолендВінниця»про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.12.2008р. між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області та Приватним підприємством «Ланцет», що зареєстрований 09.04.2008р. у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК за № 040880400012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. порушено провадження у справі № 36/413, розгляд справи призначено на 01.12.2010р.

До початку розгляду справи 29.11.2010р. через канцелярію суду від позивача-1 - Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області, надійшло клопотання, в якому позовні вимоги повністю підтримує та просить суд розглядати справу без участі його повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2010р., у зв?язку з неявкою представників прокуратури та сторін, розгляд справи відкладено на 20.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010р., у зв?язку з неявкою представників прокуратури та сторін, розгляд справи відкладено на 10.01.2011р.

Від прокуратури Мурованокуриловецького району Вінницької області 10.01.2011р. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому позовні вимоги повністю підтримує та просить суд розглядати справу без участі її представника.

Через канцелярію суду 10.01.2011р. від позивача-1 - Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області, надійшло клопотання, в якому позовні вимоги повністю підтримує та просить суд розглядати справу без участі його повноважного представника, а також витребувані судом докази у справі.

Прокуратура Мурованокуриловецького району Вінницької області, позивачі та відповідач в судове засідання, призначене на 10.01.2011р., повноважних представників не направили, відповідач письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2010р. відповідач отримав 18.12.2010р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 0407011708679.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією (далі орендодавець, позивач-1) та Приватним підприємством «Ланцет», правонаступником якого є Tовариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»(далі орендар, відповідач), 28.12.2007р., на підставі розпорядження голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 574 від 27.12.2007р., укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 66,41 га, в тому числі ріллі 66,41 га із земель запасу, розташованих на території Бахтинської сільської ради.

Зазначений договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.04.2008р. за № 04088040012.

Сторони визначили (пункт 8 договору), що договір укладено строком на десять років.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 28.12.2007р., підписаним представникам сторін, Мурованокуриловецька районна державна адміністрація передала Приватному підприємству «Ланцет»обумовлену договором земельну ділянку.

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 523 102,87 грн. з урахуванням коефіцієнта 2,623.

Відповідно до пунктів 9 11 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 5644,85 грн. на рік щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Бахтинської сільської ради. Розмір орендної плати переглядається щорічно.

Відповідач, в порушення умов договору та вимог законодавства, не сплачував орендні платежі з 03.03.2010р. і станом на 01.10.2010р. його заборгованість становить 10 653,72 грн.

Оцінюючи подані прокуратурою та позивачами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокуратури є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оренда землі, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю, згідно з ст. 21 Закону України «Про оренду землі», - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір та форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним.

Істотною умовою договору оренди землі, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

При укладенні договору оренди сторони дійшли згоди (пункт 38 договору), що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов?язків, передбачених договором.

Відповідно до п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із наданого прокуратурою та позивачами розрахунку заборгованості, відповідач користується землею в порушення умов договору оренди в частині сплати орендних платежів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання умов договору оренди землі від 28.12.2007р. в частині оплати орендних платежів суду не надав.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Крім того, з відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню в доход Державного бюджету України судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 28.12.2008р. між Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області та Приватним підприємством «Ланцет», що зареєстрований 09.04.2008р. у Вінницькій регіональній філії центру ДЗК за № 040880400012.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БіолендВінниця»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 32981794) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БіолендВінниця»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 32981794) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 12.01.2010р.