Ухвала суду № 134913238, 11.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

11.03.2026 Справа №607/20829/24 Провадження №6/607/52/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Янчишина В.Й.,

представника відповідача КНП «ТКМЛ №2» адвоката Коцюби Н.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, внаслідок смерті фізичної особи та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

29 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» (далі КНП «ТКМЛ № 2») звернулося в порядку цивільного судочинства до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 607/20829/24, у якій висловило прохання про розстрочення виконання рішення про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, внаслідок смерті фізичної особи в сумі 2 033 022 гривні строком на один рік, упродовж якого підприємство щомісячно сплачуватиме ОСОБА_1 суму у розмірі 169 418,50 гривень.

В обґрунтування вказаної заяви КНП «ТКМЛ № 2» вказало, що у зв`язку з фінансово-економічними труднощами, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, вони не мають можливості своєчасно та в повному обсязі виконати судове рішення та виплатити позивачу моральну та матеріальну шкоду.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Янчишина В.Й. через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву, в яких адвокат висловив прохання у задоволенні заяви КНП «ТКМЛ № 2» про розстрочку виконання рішення суду відмовити, посилаючись на те, що поданими матеріалами не підтверджено критичного стану підприємства, адже останнє отримує доходи, бере участь в закупівлях, продовжує здійснювати звичну господарську діяльність. Адвокат зазначив, що відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», способів виконання рішення суду. Також представник позивача Пєнкни Н.Д. зауважив,

що 17 лютого 2026 року боржником частково проведено оплату на користь стягувача у розмірі 350 000 грн моральної шкоди та 33 022 грн матеріальної шкоди, що свідчить про можливість проводити оплату в місячному розмірі 350 000 грн, а не по 166 000 грн, як просить відповідач.

У судовому засіданні представник відповідача КНП «ТКМЛ №2» адвокат Коцюба Н.Я. заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Янчишин В.Й. у судовому засіданні підтримав свою позицію, висловлену у відповідних запереченнях.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими, про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

ІІ. Мотивувальна частина

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року, залишене без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2026 року, позов ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, внаслідок смерті фізичної особи задоволено.

Стягнуто з комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» на користь ОСОБА_1 33 022 грн матеріальної шкоди та 2 000 000 грн моральної шкоди.

Відповідно до довідки КНП «ТКМЛ № 2» № 01.1-17/348 від 29 січня 2026 року станом на 29 січня 2026 року на рахунках закладу знаходяться 35 191,53 грн кошти НСЗУ, 352 066,75 грн кошти, отримані від надання платних послуг, 40 483,63 грн благодійні внески. Станом

на 31 грудня 2025 року борг закладу перед контрагентами становив 9 421 000 грн (а.с. 16).

Згідно з платіжною інструкцією № 7 від 17 лютого 2026 року КНП «ТКМЛ № 2» перерахувало ОСОБА_1 350 000 грн, призначення платежу: на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року у справі № 607/20829/25 без ПДВ. Без проведення процедури тенд.закупівель.

У платіжній інструкції № 8 від 17 лютого 2026 року КНП «ТКМЛ № 2» перерахувало ОСОБА_1 33 022 гривні, призначення платежу: компенсація на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року у справі № 607/20829/25 без ПДВ. Без проведення процедури тенд.закупівель.

Таким чином, сума невиплаченої шкоди становить 1 650 000 грн (2 033 022 грн

350 000 грн 33 022 грн).

Стаття 129-1 Конституції України передбачає: суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання (частина перша); контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частина третя).

За статтею 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина перша); заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина друга); підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися; вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (частина третя); вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина четверта); розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина п`ята).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-пр/2013 вказав, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення (абзаци шостий та дев`ятий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).

Верховний Суд зазначав, що відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, справа № 796/43/2018).

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 роз`яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, суд встановив, що для виконання рішення у цій справі відповідачу КНП «ТКМЛ № 2» необхідно виплатити ОСОБА_1 2 033 022 гривні матеріальної та моральної шкоди; відповідач несе відповідальність як правонаступник завдавача шкоди за відповідним рішенням Тернопільської міської ради про реорганізацію КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» шляхом приєднання до КНП «ТКМЛ №2». Окрім цього, суд враховує, що КНП «ТКМЛ №2» частково погасила заборгованість у розмірі 350 000 гривень та 33 022 гривні.

Суд бере до уваги, що КНП «ТКМЛ № 2» є закладом охорони здоров`я, що фінансується з державного та місцевого бюджетів та виконує особливу соціальну функцію, належне здійснення якої є важливим аспектом нормального функціонування територіальної громади.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.

ІІІ. Висновки суду

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що КНП «ТКМЛ №2» частково погасила заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 383 022 гривні, а сума непогашеної заборгованості за рішенням суду становить 1 650 000 гривень, та враховуючи, що заявник фінансується з державного та місцевого бюджетів, має нестабільне фінансування, виконує суспільно значиму функцію як заклад охорони здоров`я, з метою недопущення виникнення негативного фінансового стану підприємства, який може мати незворотний характер, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду на період у шість місяців зі сплатою рівними частинами по 275 000 грн щомісяця.

Відповідно до частини сьомої статті 435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись статтями 13, 223, 258 261, 352 355, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, внаслідок смерті фізичної особи задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року (справа № 607/20829/24) щодо стягнення з комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 1 650 000 (один мільйон шістсот п`ятдесят тисяч) гривень за завдану моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, в наступному порядку: на 6 (шість) місяців зі сплатою рівними частинами по 275 000 (двісті сімдесят п`ять тисяч) гривень щомісяця, починаючи оплату не пізніше останнього дня місяця, у якому це рішення набере законної сили.

3. Копію ухвали негайно надіслати сторонам.

4. Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду упродовж п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11 березня 2026 року.

Головуючий суддя Т. І. Якімець