Рішення № 134912880, 17.03.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/69/25

Провадження № 2-о/486/6/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м.Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

присяжних Митрофанської Т.А., Салагора О.А.,

при секретарях Маляновій А.А., Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

учасники справи: заявник ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа Південноукраїнський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2025 року ОСОБА_1 , який діє через свого представника - адвоката Скоробогатько В.Ю., звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Брянськ, Брянської області, рф, безвісно відсутньою.

Заяву обґрунтовує тим, що його з 29 жовтня 2008 року визнано батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після встановлення батьківства ОСОБА_4 було присвоєно прізвище - ОСОБА_5 , ім`я ОСОБА_6 , по-батькові ОСОБА_7 . Відповідно до листа Брянської міської адміністрації Комітету у справах молоді, сім`ї, материнства та дитинства № 2492-04 від 18 травня 2012 року з метою захисту прав і законних інтересів неповнолітнього ОСОБА_8 , йому було дозволено вивезти сина з міста Брянська, російської федерації, на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що в Фокінському районному суді міста Брянська, рф, розглядається питання щодо обмеження у батьківських правах матері неповнолітнього ОСОБА_3 .

З 2012 року він втратив будь-який зв`язок з ОСОБА_3 , вона жодного разу не зателефонувала, не написала листа, не повідомила іншим способом про місце свого перебування. Він намагався встановити місце знаходження ОСОБА_3 , з цією метою він зв`язувався із знайомими, які проживають в рф, але намагання знайти ОСОБА_3 виявились безрезультатними.

26 грудня 2024 року він звернувся до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України із заявою про надання інформації щодо перетинання ОСОБА_3 державного кордону України за період з 01 січня 2013 року по теперішній час, однак отримав відмову, оскільки вказана інформація є конфіденційною.

У зв`язку з цим він не має можливості надати суду докази, що ОСОБА_3 з 2013 року відсутня за місцем постійного проживання його та сина.

Він один утримує і виховує неповнолітнього сина і має право на отримання соціальної допомоги чи призначення пенсії при умові визнання матері ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової між суддями від 23 липня 2025 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року було витребувано докази у справі.

Заявник та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, пояснив, що у 2012 року заявник разом з дитиною виїхали з російської федерації до України, а ОСОБА_3 залишилась проживати у російській федерації. Відомостей з 2012 року від ОСОБА_3 та відносно ОСОБА_3 вони не отримували. Бажали розшукати її, але не змогли її знайти. Метою визнання її безвісно відсутньою є оформлення дитині пенсії, отримання належних дитині відшкодувань, а також пільг. Зауважив, що з 2012 року їм про ОСОБА_3 нічого не відомо, вони тривалий час не можуть її знайти.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до засвідченого перекладу з російської мови на українську свідоцтва про встановлення батьківства, виданого Відділом РАЦС Фокінського району м. Брянськ, управління РАЦС Брянської області 18 травня 2012 року ОСОБА_1 , визнано батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після встановлення батьківства ОСОБА_4 було присвоєно прізвище - ОСОБА_5 , ім`я ОСОБА_6 , по-батькові ОСОБА_7 /а.с. 19-20/.

Згідно засвідченого перекладу копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 21/.

Відповідно до засвідченого перекладу листа Брянської міської адміністрації Комітету у справах молоді, сім`ї, материнства та дитинства № 2492-04 від 18 травня 2012 року з метою захисту прав і законних інтересів неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було дозволено його батькові ОСОБА_1 вивезти сина ОСОБА_8 з міста Брянська Російської Федерації на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що в Фокінському районному суді міста Брянська РФ розглядається питання щодо обмеження у батьківських правах матері неповнолітнього ОСОБА_3 /а.с. 16/.

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади Южноукраїнської міської ради від 29 грудня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 9/.

Також, згідно копії акту обстеження умов проживання від 13 травня 2024 року, складеного головним спеціалістом юрисконсультом ССД ЮМР Явтушенко Н.В. та головним спеціалістом сектору захисту прав свобод та законних інтересів дітей ОСОБА_9 . ОСОБА_8 проживає разом з батьком ОСОБА_1 /а.с. 7/.

Як вбачається з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18 серпня 2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином російської федерації ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08 листопада 2017 року по 28 серпня 2025 року (станом на 12:20) в Базі даних не виявлено /а.с. 152/.

Також, відповідно до листа Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 28 серпня 2025 року, за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС та за даними підсистеми «Облік іноземців та біженців» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС інформація стосовно документування в Україні громадянки російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня /а.с. 150/.

Згідно вимог 43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

У постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

У заяві зазначено, що заявник не має можливості надати суду докази, що ОСОБА_3 з 2013 року відсутня за місцем постійного проживання його та сина, тобто в квартирі АДРЕСА_2 .

Із доданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_3 , яку заявник просить визнати безвісно відсутньою, є громадянкою Російської Федерації, постійно проживала у м. Брянську Російської Федерації, неповнолітній син заявника ним вилучався у ОСОБА_3 у м. Брянську Російської Федерації.

При цьому заявником взагалі не подано доказів, що ОСОБА_3 , яку заявник просить визнати безвісно відсутньою, перебувала на території України з 01 січня 2012 року по теперішній час.

Отже, в судовому засіданні не встановлено обставини, що підтверджують безвісну відсутність ОСОБА_3 (коли і ким були отриманні останні відомості про місце перебування відсутньої особи на території України, не зазначено останнє місце роботи відсутньої особи на території України, не вказані особи родичів чи співробітників, які можуть дати свідчення про місце перебування фізичної особи на території України.

Навпаки, той факт, що ОСОБА_3 не перетинала кордон України, та не має постійного місця проживання на території України підтверджується витребуваними судом доказами, а саме, листами Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18 серпня 2025 року та Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 28 серпня 2025 року

Враховуючи викладене вище у сукупності, проаналізувавши досліджені у судовому засіданні письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 294, 308 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про визнання особи безвісно відсутньою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне ім`я заінтересованої особи: Південноукраїнський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, місцезнаходження: вул. Спортивна, 3, Південноукраїнськ, Вознесенського району, Миколаївської області, 55001, код ЄДРПОУ 37844163.

Головуючий суддя Г. А. Далматова

Присяжна Т.А.Митрофанська

Присяжний О.А.Салагор