Ухвала суду № 134911468, 12.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/1607/26

Провадження 1-кс/333/873/26

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 щодо невнесення ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування.

Мотивує свою скаргу тим, що 03 лютого 2026 року він подав до ТУ ДБР у м. Мелітополі заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 366, ст. 364 та ч. 1 ст. 396 КК України. У заяві викладено обставини умисного невиконання ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2025 (справа №335/11584/25) службовими особами ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та прокурорами Вознесенівської окружної прокуратури, а також наведено дані, що можуть свідчити про службове підроблення відомостей в ЄРДР.

Зазначена заява надійшла до ТУ ДБР у м. Мелітополі 03.02.2026. Однак, станом на день подання цієї скарги відомості до ЄРДР не внесені, а витяг з ЄРДР йому, не надано, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внести відповідні відомості до ЄРДР.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, під час розгляду скарги за ст. 303 КПК України слідчий суддя перевіряє лише: наявність у заяві обставин, що можуть свідчити про вчинення; кримінального правопорушення; факт невнесення таких відомостей до ЄРДР.

Питання підслідності не може бути підставою для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, що також узгоджується з положеннями ст. 216 КПК України.

Невнесення відомостей до ЄРДР позбавляє мене можливості набути процесуальний статус потерпілого та реалізувати права, гарантовані ст. 55, 56 КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу з підстав, викладеній у ній та просив задовольнити.

Представник ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) до суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 . До суду направив інформацію, в якій заперечував проти задоволення скарги, оскільки ТУ ДБР у м. Мелiтополi вже розглядалося аналогiчне звернення ОСОБА_3 вiд 31.12.2025 (вх№4984зкп/мл-25 вiд З1.12.2025), про результати розгляду якого, останнiй письмово повiдомлявся за вих. №4984зкп/мл-25/17-02-489126 вiд 16.01.2026. Вказане рiшення, було неодноразово оскаржене слiдчому суддi Комунарського районного суду м. Запорiжжя та за результатами їх розгляду, у задоволеннi скарг ОСОБА_3 було вiдмовлено.

Вислухавши доводи заявника ОСОБА_3 , перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до такого.

Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Таким чином, частиною 1 статті 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Частиною 3 ст.26 КПК України визначено, що слідчі судді, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

З матеріалів скарги вбачається, що відповідно до заяви ОСОБА_3 , яку подав до ДБР останній вказує на те, що слідча істотно спотворила фабулу кримінального правопорушення, яка викладена в ухвалі слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2025, а прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, у своїй постанові про відмову в задоволенні клопотання прямо цитує фабулу з ухвали слідчого судді, однак при цьому не вносить змін до ЄРДР і не скасовує незаконні постанови слідчих.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.

Аналіз першого речення ч.1 ст. 214 КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинений злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях такі дані відсутні, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що мають свідчити про вчинення кримінального правопорушення... Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не повинні вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такий висновок слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу слугуватиме лише реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не будь-яких заяв чи повідомлень, а лише тих, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.

Вiдповiдно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора вiд 30 червня 2020 року №298, Реєстр - це електронна база даних, створена за допомогою автоматизованої системи, до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про вiдомостi, внесенні до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до iнформацiї з обмеженим доступом. Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, формулювання змісту фабули в ньому, з яким не згоден ОСОБА_3 не породжує правових наслiдкiв та не вказує на наявність ознак кримінальних правопорушень на які останній посилається у своїй заяві в діях працiвникiв правоохоронних органів.

Отже, слідчий суддя вважає, що у скарзі ОСОБА_3 не містить фактичних даних чи посилання на обставини, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення з боку працівників правоохоронного органу, не охоплюються поняттям злочину, визначеному у ст. 11 КК України, та пов`язані виключно з незгодою у формулюванні фабули кримінального правопорушення, яке зазначено у витягу ЄРДР.

Таким чином, аналізуючи зміст скарги та заяви ОСОБА_3 , слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей, викладених у заяві останнього від 03.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Керуючись ст.ст. 55, 159, 241-242, 303-309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо невнесення ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1