Рішення № 13491132, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/43220.12.10 За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

До                               Державного підприємства «Вугілля України»

Про                              стягнення 3641,52 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Твердохліб С.М., довіреність № 191/22 від 11.06.2010р.

від відповідача          Ященко О.І., довіреність № 29-06/2-Д від 26.06.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «ДЕК «Центренерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 3641,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р.

Ухвалою суду від 09.12.2010р. порушено провадження у справі № 1/432 та призначено розгляд на 20.12.2010р.

20.12.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору підтримав свої вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, заявив клопотання про залучення до розгляду справи ДП «Шахтарськантрацит»у якості третьої особи на стороні відповідача.

Представник позивача заперечив проти наведеного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, оскільки дійшов висновку про те, що спірні відносини, на які посилається відповідач, випливають з іншого правочину.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН від 01.02.10, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.

Відповідно до п.2.1 договору, вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, визначеними в додатках до договору.

Згідно розділу 3 договору постачальник зобов’язаний поставити вугілля на умовах договору; скласти, підписати з свого боку і передати покупцю для підписання акт приймання-передачі та розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля.

Пунктом 7.3 договору зазначено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожного банківського дня коштами у с умі, виходячи із розрахунку від погодженої у додатку до договору вартості поставки. Залишкові 10% вартості вугілля оплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля. Свої зобов’язання по договору позивач виконав.

Відповідно до умов договору на адресу позивача у вересні 2010р. надійшов вагон з вугіллям № 68772045 за залізничною накладною № 52256520.

Під час постачання відповідачем вугілля, працівниками станції «Нижньодніпровський вузол»було складено акти загальної форми № 953 від 10.09.2010, яз яких випливає, що при зважуванні станцією на тензометричних вагах вантажу, виявлено нерівномірне завантаження маси вантажу по візках.

Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 344 встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували йому збереження на всьому шляху перевезення. відповідно до параграфу 3 Технічних умов: «При размещении грузив на подвижном составе теліжки вагонов должны быть загружены равномерно».

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актом або актами загальної форми, які складають залізничні станції.

Згідно з ч.3 Правил складання актів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2010р. за № 165/3458, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, якими згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

З Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго»було стягнуто кошти у розмірі 3641,52 грн. за додаткові послуги за усунення нерівномірного завантаження, що підтверджується накопичувальною карткою № 15091403, переліком № 1509 від 15.09.2010.

Трипільська ТЕС є структурним підрозділом позивача та діє на підставі Положення, відповідно до п.4.5 якого електростанції надано право від імені позивача укладати угоди, подавати, розглядати претензії та позови, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді і інше. Керівник підприємства наділений правом підпису відповідних документів довіреністю позивача.

Виходячи з вищенаведеного, сума збитків позивача складає 3641,52 грн.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 3641,52 грн. збитків завданих внаслідок поставки не якісного вугілля.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актом або актами загальної форми, які складають залізничні станції.

Позивачем додано у якості доказу факту нерівномірного завантаження маси вантажу по візках копію акту загальної форми № 953 від 10.09.2010р. та копії накопичувальної картки № 15091403, переліку № 1509 від 15.09.2010, зі змісту яких випливає, що відповідачем було порушено умови договору та поставлено товару з нерівномірного завантаження маси вантажу по візках, внаслідок чого позивач поніс додаткові витрати.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(02660, м.Київ, вул. Магнітогорська 1, код ЄДРПОУ 22927045) 3641 (три тисячі шістсот сорок одну) грн. 52коп. - збитків; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення складене та підписане 11.01.2011р.)