Ухвала суду № 134910855, 18.03.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/165/26

Номер провадження 2/298/46/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2026 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, в якому просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 ; визначити місце проживання їхніх неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій фіксованій сумі в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень для кожної дитини щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову про стягнення аліментів і до повноліття дитини.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суддя приходить до наступного висновку.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України.

Встановлено, що позивачкою крім іншого, заявлено вимогу про визначення місця проживання дітей.

Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Позивачу необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання дітей з матір`ю, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей:

- до матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України;

- звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючих даних про особу батька дітей, його майновий стан та житлові умови, інше;

- позивачем не надано акти обстеження житлових умов батьків на предмет визначення місця проживання дитини.

Позивач ставить вимогу про визначення місця проживання дітей, однак з позову взагалі не вбачається, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання дітей, а навпаки міститься посилання на усну домовленість між ними про визначення місця проживання дітей з матір`ю, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дітей, які заходи органом опіки та піклування вживались. До матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дітьми, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст.19 СК України.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Посилаючись у позові на те, що відповідач працює за кордоном, має транспортний засіб та стан його здоров`я дозволяє працювати, позивачем до позову не додано жодних доказів у підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову немайнового характеру сплачується судовий збір з фізичних осіб в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позову, позивач заявила три вимоги, а саме: просить розірвати шлюб, стягувати аліменти та визначити місце проживання дітей, при цьому, сплативши судовий збір за одну позовну вимогу.

Разом з цим, пунктом 3 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За вказаних обставин, позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн, відтак 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1331,20 грн.

Згідно квитанції від 16.02.2026 ID:7059-0493-6114-4984 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, тобто за одну позовну вимогу.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн. Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач ГУК в Закарпатській області/Великоберезнянська тг/22030101, код МФО 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA318999980313131206000007393, КВК 22030101 (судовий збір).

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч.1 ст.177 ЦПК України).

В той же час, позивачка ОСОБА_1 на надала до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вказане, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення вказаних недоліків, який слід обраховувати з дня отримання копії даної ухвали позивачем.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення (усунення) недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 виправити недоліки позовної заяви у термін 10 днів з дня отримання ним копії ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.