Рішення № 13490612, 10.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/1010.01.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «ГІПРОцивільпромбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська біопаливна

компанія»

про стягнення 31450,69 грн.

          Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача Іванюк Ю.П. –по дов. №10/01 від 10.01.2011р.

Від відповідача не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «ГІПРОцивільпромбуд»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська біопаливна компанія»31450,69 грн., із яких: 27675,03 грн. заборгованості за договором №180 від 01.04.2009р. оренди нежитлових приміщень, 2403, 51 грн. пеня за прострочку платежу, 885,44 – інфляційні втрати, 486, 71 грн. -3% річних.

В судовому засіданні 10.01.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №180 від 01.04.2009р. не сплатив позивачу в повному обсязі орендну плату за період з березня 2010 року по червень 2010р.

В судове засідання 10.01.2011р. представник відповідача не з»явився, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Доказами належного повідомлення відповідача є відмітка про вручення на повідомленні про вручення поштових відправлень, яка містяться в матеріалах справи. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

01.04.2009р. між Закритим акціонерним товариством «ГІПРОЦИВІЛЬПРОМБУД», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська баопаливна компанія», як орендарем, укладено договір №180 оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до умов вищевказаного договору (пункти 1.1, 1.2, 1.2.1 ) позивач передає нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, загальною площею 57,9 кв.м., а саме: кімнати №1105 Б (№25-6,2 кв.м.; №26- 12,2 кв.м.; №27- 19,9 кв.м.), №1106 (№32 –19,6 кв.м.)., що знаходиться на 11 поверсі.

Між сторонами був підписаний акт прийому –передачі нежитлових приміщень від 01.04.2009р. , відповідно до договору №180 від 01.04.2009р.

Термін дії договору встановлений один рік. Обчислення строку договору оренди починається з моменту підписання акту приймання –передачі приміщення в оренду (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пунктів 4.1 вищевказаного договору за користування приміщенням відповідач сплачує позивачу орендну плату, розмір якої складає 11145, 75 грн. за кожен місяць користування приміщенням, в т.ч. ПДВ.

Згідно п.4.1.2 договору орендар сплачує орендну плату, що зазначена в п. 4.1 договору кожного місяця у строк не пізніше ніж до 10 (десятого) числа поточного місяця, за який здійснюється оплата на підставі рахунку –фактури.

30.03.2010р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 про продовження дії договору оренди №180 від 01.04.2009р. та зміни орендної платні.

Відповідно до умов даної угоди сторони погодили продовжити договір оренди №1280 від 01.04.2009р. з 1 квітня 2010року по 31 березня 2011 року. За користування приміщенням відповідач сплачує позивачу орендну плату, розмір якої складає 5509,76 грн. за кожен місяць користування приміщенням, в т.ч. ПДВ.

Відповідач взяті на себе за вказаними договорами зобов’язання не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з березня 2010 року по червень 2010 року становить 27675,03 грн.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов’язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов’язань за договорами оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 27675,03 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2403, 51 грн., 885,44 –інфляційні втрати, 486, 71 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов’язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за неналежне виконання відповідачем підпункту 2.1.2 та 4.1.2 цього договору останній сплачує позивачу пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період існування прострочення, від розміру орендної плати, що підлягає сплаті.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що відповідальність орендаря у вигляді пені передбачена договором, вимоги позивача про стягнення пені за прострочку платежу по орендній платі у розмірі 2403 грн. 51 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 885 грн. 44 коп. та 3% річних в сумі 486 грн. 71 коп. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

В зв’язку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська біопаливна компанія»(код ЄДРПОУ 35591441, 04129, Київ, проспект Героїв Сталінграда, 14-Г. літ. А, 01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, поверх 11, оф. №1105-1106) на користь Закритого акціонерного товариства «ГІПРОцивільпромбуд»(код 02497697, 01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24) 27 675 грн. 03 коп. заборгованості, 2 403 грн. 51 коп. пені за просрочку платежу, 885 грн. 44 коп. –інфляційні втрати, 486 грн. 71 коп. –3 % річних, 314 грн. 51 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

11.01.2011р.