Ухвала суду № 13490522, 10.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10.01.11№ 05-5- 11 / 135 Суддя , розглянувши

позовну заяву Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерні інформаційні технології"

про визнання договорів недійсними та стягнення 488 766,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” про визнання договорів від 01.06.2010 № 07/06; від 02.06.2010 № 08/06, № 09/06; від 03.06.2010 № 10/06, № 11/06 недійсними та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комп’ютерні інформаційні технології” 488766,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

У поданій до Господарського суду міста Києва позовній заяві позивачем заявлені вимоги як майнового (стягнення), так і немайнового характеру (визнання недійсними трьох договорів).

Згідно п.п. “а” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв, майнового характеру що подаються до господарських судів, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із позовних заяв немайнового характеру, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.п. “б” п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”).

У випадках об’єднання в позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито, згідно з п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, підлягає сплаті як за ставками встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками встановленими для розгляду позовних заяв немайнового характеру.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення № 1395 від 23.12.2010, за майнові вимоги позивачем сплачено лише 1 700,00 грн. державного мита, тобто позивачем мито за майнові вимоги сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Крім того, доказів сплати державного мита за позовні вимоги немайнового характеру до позовних матеріалів не надано.

Неподання доказів сплати державного мита є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

У позовній заяві Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” просить суд визнати недійсними п’ять договорів:

- Договір № 10/06 про надання послуг з розробки технічного завдання на створення електронного реєстру призначених в системі УкрСЕПРО випробувальних лабораторій (центрів) у складі реєстру сертифікованої в Україні продукції від 03.06.2010;

- Договір № 07/06 про надання послуг з розробки технічного завдання на створення електронного реєстру сертифікованого персоналу у складі Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції від 01.06.2010;

- Договір № 08/06 про надання послуг з розробки технічного завдання на створення електронного реєстру призначених органів оцінки відповідності (органів з сертифікації, випробувальних лабораторій (центрів), калібрувальних лабораторій, органів з контролю) для виконання робіт за технічними регламентами у складі Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції від 02.06.2010;

- Договір № 09/06 про надання послуг з розробки технічного завдання на створення електронного реєстру призначених та уповноважених органів з сертифікації продукції та систем управління для виконання робіт в державній системі сертифікації УкрСЕПРО у складі Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції від 02.06.2010;

- Договір № 11/06 про надання послуг з розробки технічного завдання на створення електронного реєстру сертифікованих систем управління (якістю, навколишнім середовищем, безпечністю харчових продуктів НАССР, в аерокосмічній сфері, професійної безпеки та здоров’я, соціальної відповідальності, якістю в автомобільній промисловості, якістю у телекомунікаційній сфері, якістю при виробництві медичного обладнання, якістю при розробленні програмних продуктів) у складі Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції від 03.06.2010,

а також стягнути кошти отримані за вказаними договорами.

Позивачем порушено правила об’єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об’єднанні вимоги немайнового характеру і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Заявлені позивачем вимоги немайнового характеру виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.

При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним кожного договору окремо, та, як наслідок, підстав для стягнення коштів сплачених за кожним договором. Вказані договори не є ідентичними.

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, ідентифікаційний код 32595752) 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. державного мита сплаченого згідно платіжного доручення № 1395 від 23.12.2010 та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що сплачені згідно платіжного доручення № 1396 від 23.12.2010.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                                       Ю.М. Смирнова