Ухвала суду № 13490409, 27.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 44/621-б27.12.2010 За заявою Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 26475829) про визнання банкрутом (ст.51) Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від заявника (боржника): Лябах О.О. –представник

Від ФСС НВВ ПЗУ: Маляренко О.О. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, оскільки останній має кредиторську заборгованість у сумі 1866 255 (один мільйон вісімсот шістдесят шість тисяч двісті п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп., що становить більше трьохста мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України “Про державний бюджет на 2009 рік”.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2009р. порушено провадження у справі № 44/621-б та призначено до розгляду.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.12.2009р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2010р. визнано кредитором боржника Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на суму 968 327 (дев’ятсот шістдесят вісім тисяч триста двадцять сім) грн. 92 коп., всього на загальну суму 968 327 (дев’ятсот шістдесят вісім тисяч триста двадцять сім) грн. 92 коп.

До суду надійшла скарга Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Києві на дії ліквідатора.

Ухвалою суду від 03.11.2010 р. розгляд скарги призначено на 14.12.2010 р. з викликом у судове засідання представників заявника, ліквідатора, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Києві; зобов’язано ліквідатора надати суду письмові пояснення та письмову відповідь щодо результатів розгляду заяви з вимогами до банкрута, що надійшла від УВД ФСС НВВПЗУ у місті Києві.

05.11.2010 р. до Господарського суду м. Києва від Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

14.12.2010 р. засідання суду не відбулося з технічних причин та було перенесено на 20.12.2010 р.

Судове засідання 20.12.2010 р. було перенесено на 27.12.2010 р. по технічним причинам.

У судовому засіданні 27.12.2010 р. розглядалось клопотання Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про зупинення провадження у справі.

Як пояснив суду представник заявника (боржника) станом на сьогоднішній день на балансі банкрута - Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій обліковуються автотранспортні засоби: автомобілі ВАЗ модель 21043 (2202 року випуску) та УАЗ модель 3909 (2003 року випуску).

Однак, за словами представника заявника (боржника) зазначене майно не може бути включено до ліквідаційної маси банкрута, оскільки статтею 1 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. При цьому, як передбачено статтею 2 зазначеного Закону для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

На думку представника заявника (боржника), вищевказані транспортні засоби, що обліковуються на балансі Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій не можуть включатися до ліквідаційної маси, а ліквідатор боржника не має права здійснювати їх продаж до закінчення дії мораторію.

У зв’язку з цим представник заявника (боржника) просить суд зупинити провадження у справі № 44/621-б про банкрутство Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій до закінчення дії мораторію.

Заслухавши надані пояснення та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що клопотання Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Крім того, згідно частини 2 статті 79 цього кодексу Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Інших підстав для зупинення провадження у справі господарсько-процесуальним законодавством не передбачено.

Частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, посилання представника Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на обмеження, встановлені мораторієм на реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, згідно статтті 1 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” не є належною підставою для зупинення провадження у даній справі у відповідності до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України .

З огляду на викладене суд відмовляє в задоволенні клопотання Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про зупинення провадження у даній справі, оскільки воно є необґрунтованим та безпідставним.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про зупинення провадження у справі № 44/621-б.

2. Ухвалу направити заявнику (боржнику) та ліквідатору.

Суддя                                                                                           П.П.Чеберяк