Ухвала суду № 134902857, 17.03.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/4078/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., за участю секретаря судового засідання Бєлявської А.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача адвоката Мокрицької Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів заяву представника позивача Лебедєвої Г.В. про відвід головуючого судді Чоного І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Здолбунівського ліцею №4 Здолбунівської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, яку вирішено розглянути за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 17 березня 2026 року о 12.00 годині.

09 березня 2026 року та 10 березня 2026 року до суду надійшли заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді та секретаря судового засідання від 05.03.2026 та про відвід судді від 07.03.2026. На обґрунтування поданих заяв заявник вказала на наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України обставин, що викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді Чорного І.А., оскільки зміст ухвали суду від 02 березня 2026 року не відповідає фактичним обставинам засідання, є заміною огляду документів на виклик свідків, чим анульовано результати огляду підроблених документів, які були підставою притягнення до відповідальності позивача. Вважає, що зміст протоколу судового засідання від 02 березня 2026 року не відповідає реальним обставинам справи, містить вибіркове фіксування слів представника позивача та є свідомим викривленням ходу судового розгляду, мета якого приховати факт подання Ліцеєм підроблених локальних актів, що позбавляє позивача права на справедливий розгляд та апеляцію.

10 березня 2026 року головуючим суддею Чорним І.А. постановлено ухвалу про відмову в задоволенні відводу, оскільки наведені представником позивача мотиви відводу визнано необґрунтованими. Вирішення питання про відвід судді передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає вказану справу, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

12 березня 2026 року ухвалою судді Здолбунівського районного суду Рівненської області Кушніра О.Г. в задоволенні відводу головуючому судді Чорному І.А. відмовлено з огляду на відсутність підстав передбачених ст.ст. 36-37 ЦПК України, які б виключали участь головуючого судді в розгляді цивільної справи №562/4078/25.

16 березня 2026 року до суду надійшла чергова заява представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді (з урахуванням нововиявлених обставин), мотивована тим, що станом на 16.03.2026 року, виникли нові об`єктивні обставини, що виключають можливість подальшого розгляду справи суддею відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, оскільки позивачем подано скаргу слідчому судді щодо невнесення заяви в ЄРДР про вчинення посадовими особами Здолбунівського ліцею №4 кримінального правопорушення за ст. 366 КК України, тобто службове підроблення документів, що подані до суду як докази у справі №562/4078/25. Проте суддя виявив упередженість через свідоме ігнорування ознак службового підроблення документів відповідачем у цій справі, оригінали яких були предметом огляду 02.03.2026 та намаганням легалізувати ці підробки через допит свідків 17.03.2026. З огляду на екстраординарність обставин (кримінальний характер підробки доказів Ліцеєм) просила не застосовувати ч.2 ст. 40 ЦПК України щодо одноособового розгляду, оскільки це позбавить сторону вчителя права на об`єктивну оцінку дій Ліцею незалежним суддею.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської областівід 16 березня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено.

17 березня 2026 року в судовому засіданні представник позивача Лебедєва Г.В. повторно заявила усну заяву про відвід головуючго судді Чорного І.А., яка підтримана позивачем ОСОБА_1 ,з підстав порушення ним норм процесуального права та прав позивача, зокрема щодо вирішення судом питання про виклик свідків у постановленій ухвалі від 02 березня 2026 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 та представник відповідача адвокат Мокрицька Л.Я. вважають, що відвід до задоволення не підлягає, оскільки відсутні підстави для відводу судді. Адвокат Мокрицька Л.Я. також зазначила, що заявлений відвід суперечить нормам процесуального закону.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись та проаналізувавши доводи заяви, суд приходить до висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вирішення питання про виклик свідків є процесуальним рішенням суду.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Системний аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що відвід вважається завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони із процесуальними рішеннями судді. Додатковою підставою для визнання відводу зловживанням процесуальними правами є порушення строків для його заявлення.

Наведений висновок відповідає правовим висновкам, неодноразово висловленим Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 січня 2020 року (справа №2-1184/11), від 15 лютого 2021 року (справа №569/12599/18).

Згідно з частинами першою, пунктом першим частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

02 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 17 березня 2026 року о 12.00 годині.

Заявлений відвід представником позивача Лебедєвою Г.В. є завідомо безпідставним, так як підстави відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які б свідчили про необ`єктивність чи упередженість судді; підставами для відводу є непогодження сторони із процесуальними рішеннями суду.

Дії представника позивача Лебедєвої Г.В. спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, суперечать завданню цивільного судочинства.

Отже, дії представника позивача Лебедєвої Г.В. щодо завідомо безпідставного відводу, поданого з метою затягування та перешкоджання розгляду справи, слід визнати зловживанням процесуальними правами, у зв"язку з чим заяву про відвід - залишити без розгляду.

При цьому суд роз"яснює, що для запобігання зловживанню процесуальними правами суд повноважний застосовувати заходи процесуального примусу, а саме стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина четверта статті 44, пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 36, 40, 44 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Лебедєвої Галини Василівни про відвід судді Чорного Ігоря Анатолійовича залишити без розгляду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя І.А. Чорний