Рішення № 134901795, 17.03.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 552/10669/25

Провадження № 2/553/864/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.03.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Мороза Ю.С.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" до Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогами стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3474626 від 20.02.2023 в розмірі 16680,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 20.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №3474626 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Згідно з розділом 1 Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором. Кредит надається строком на 359 днів, стандартна процентна ставка 1,99% на день.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці грошові кошти шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 (зазначену при оформленні кредиту). Факт надання кредитних коштів підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи наявність фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідачка здійснювала часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3474626 від 20.02.2023.

26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу №ДО 20250909/001 від 09.09.2025. Згідно з Додатком №1 (реєстр боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 заборгованість відповідачки за кредитним договором №3474626 становить 16680,00 грн.

З огляду на викладене, у зв`язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору, у останньої наявна непогашена заборгованість в розмірі 16680,00 грн, яка складається з: тіла кредиту 3000,00 грн, нарахованих відсотків 13680,00 грн, тому позивач звертається з цим позов до суду за захистом своїх порушених прав.

Аргументи учасників справи.

10.02.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання не погоджується з позовними вимогами ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та вважає їх необґрунтованими і такими, що підлягають частковому або повному відхиленню. Вважає заявлену суму явно завищеною, неспівмірною та такою, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Позивачем не надано належного та детального розрахунку заборгованості із зазначенням періодів нарахувань, процентної ставки, штрафів та пені, підстав їх нарахування. Наданий розрахунок є формальним та не підтверджений первинними документами. Зазначає про неспівмірність штрафних санкцій, сума нарахувань у понад 5 разів перевищує суму основного боргу (3000 грн), що є явно неспівмірним. Просить суд застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити штрафні санкції до розумного розміру. Вказує про відсутність доказів правонаступництва. У зв`язку з вищевикладеним просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі або частково, судові витрати покласти на позивача.

Рух справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 05.01.2026 вищевказану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Полтави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026, визначено головуючого суддю Подмаркову Ю.М.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 05.02.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.03.2026 о 08.45 годині.

Відповідачка в судовому засідання позовні вимоги визнала частково, вказала що дійсно отримала кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн, однак вважає процентну ставку за користування кредитом завищеною і не згодна з нарахованою сумою процентів. Також просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу і врахувати її матеріальне становище.

Представник позивача Варшавський К.А. в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, заслухавши пояснення відповідачки, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 20.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №3474626 про надання коштів на умовах споживчого кредиту згідно якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3000,00 грн.

Згідно п. 1.3. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графіки платежів).

Пунктом 1.4. Договору встановлено фіксований тип процентної ставки. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту вказаного в п. 1.3. цього Договору. Знижена процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується на умовах встановлених договором.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.5. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 30341,06% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 30341,06% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24600,00 грн. (п. 1.6. Договору)

Згідно п. 2.1. Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта.

Суму кредиту товариство перераховує протягом двох робочих днів (банківських) з моменту укладення договору.

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. (п. 3.1. Договору)

Відповідно до п. 4.1. Договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.

Згідно п. 9.3. Договору договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України.

Підписуючи цей договір клієнт підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватися. (п. 9.9. Договору).

Договір №3474626 укладено в електронній формі та підписано відповідачкою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронним підписом НОМЕР_3 .

Також відповідачка ОСОБА_1 ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить електронний підпис М219.

З листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» за вих. №20240228-2255 від 28.02.2024 вбачається, що між Товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 20.02.2023 на суму 3000,00 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки: НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №3474626 від 20.02.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.10.2023 ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 16800,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн тіло кредиту; 13680,00 грн проценти за користування кредитом.

26.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» укладено Договір факторингу № 26102023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК ПРОФІТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ПРОФІТ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимог.

09.09.2025 між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»» укладено Договір факторингу № ДО-20250909/001, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК ПРОФІТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»» приймає належні ТОВ «ФК ПРОФІТ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимог.

Згідно акту прийому передачі документів за договором факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 клієнт передав, а фактор прийняв документи та реєстр боржників, якими підтверджується дійсність та наявність грошових прав вимог до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 09.09.2025 прав вимоги № ДО-20250909/001 ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором №3474626 від 20.02.2023 в розмірі 16800,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн тіло кредиту; 13680,00 грн проценти за користування кредитом.

З платіжної інструкції №1 від 17.09.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» оплатило суму фінансування згідно договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 на рахунок ТОВ «ФК ПРОФІТ».

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно із ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Закон України від 03.09.2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У силу вимог частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частиною першою статті 611 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оскільки встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 кредитні кошти отримала та користувалася ними, що не заперечується останньою, однак свої зобов`язання за кредитним договором №3474626 від 20.02.2023 перед первісним кредитором не виконала, так як не здійснювала платежів достатніх для погашення договірних зобов`язань з оплати кредиту та відсотків за його користування, в зв`язку з чим станом на 26.10.2023, заборгованість відповідачки за кредитним Договором №3474626 від 20.02.2023 складає 16680,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), 13680,00 грн заборгованість за процентами, а право вимоги за договором перейшло до нового кредитора, тому суд доходить висновку про стягнення вказаних сум з відповідачки на користь позивача.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Щодо судових витрат.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

- договір про надання правової допомоги № 25 від 17.10.2025, укладений між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Бацюк О.М., відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором. Вартість послуг адвоката узгоджується у заявці на надання юридичної допомоги. Клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатом послуги після надання відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги. Сума визначена в акті про надання юридичної допомоги є гонораром адвоката.

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №691 від 12.03.2012 адвоката Бацюк О.М.

- додаток №1 до договору про надання правової допомоги №25 від 17.10.2025 у вигляді прайс листа, з видом послуг та ціною роботи;

- заявку №1127 про надання правової допомоги від 25.11.2025 відповідно до якої сторони погодили надання наступних правових послуг адвокатом: консультація усна (з вивченням документів) вартість 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн;

- витяг з акту про надання правової допомоги №1127 від 26.11.2025, де сторони погодили надання правових послуг адвокатом у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги за наступним списком: консультація усна (з вивченням документів) вартість 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн;

- платіжну інструкцію №711 від 01.12.2025 про оплату правової допомоги згідно договору №25 від 17.10.2025 адвокату Бацюк О.М. від ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 9000,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин. Крім того, представником позивача окрім позовної заяви не було складено та направлено до суду будь-яких інших процесуальних документів, що передбачено пунктом 4 акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 9000,00 грн не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Отже, витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідачки на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "СІТТІ КОЛЕКТ" підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТТІ КОЛЕКТ" заборгованість за кредитним договором №3474626 від 20.02.2023 в розмірі 16680 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 3000,00 грн, загального залишку заборгованості за процентами в розмірі 13680,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТТІ КОЛЕКТ"судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.03.2026.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТТІ КОЛЕКТ", місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321, код ЄДРПОУ: 43950742;

відповідачка ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

Головуюча Ю.М. Подмаркова