Ухвала суду № 134901282, 17.03.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/328/26

Провадження № 2/552/1362/26

У Х В А Л А

17.03.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого суддя Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Безугла А.Г.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла спільна заява сторін про укладення мирової угоди та сама мирова угода, яку просять затвердити, наслідки укладення і затвердження мирової угоди, передбачені ст. 207 ЦПК України роз`яснені і зрозумілі.

Мировою угодою сторони підтверджують статус спірного нерухомого майна, а саме спільна сумісна власність подружжя, солідарний характер відповідальності за зобов`язаннями та порядок перерахування позивачем ОСОБА_2 відповідачу ОСОБА_3 коштів на погашення зобов`язань за договором про споживчий кредит № 2203/0140/0060 ( на придбання нерухомості) від 14 червня 2023 року , що укладений між АТ «Державний ощадний банк» та ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримала мирову угоду та просила її затвердити.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, підтримують мирову угоду та просять її затвердити.

Представник третьої особи АТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду письмові пояснення в яких заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, предметом позовної заяви є визначення частки кожного із співвласників у спільній сумісній власності майна, а саме кв. АДРЕСА_1 , визнання в порядку поділу спільного майна подружжя спільним боргом сторін грошові зобов`язання за договором про споживчий кредит № 2203/0140/0060 від 14.06.2023, що укладений між ОСОБА_3 та АТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 1 309 661 грн.

Натомість за умовами мирової угоди сторони домовились щодо визнання за позивачем права власності на нерухоме майно та зобов`язання позивачем перераховувати в установлені сторонами строки кошти відповідачу для подальшого виконання ним зобов`язань по кредитному договору.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Системний аналіз змісту положень ст. 207 ЦПК України свідчить, що за своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, що свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.

Затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства, має бути виконаний за правилами статей 509, 525, 526 ЦК України.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними.

Отже, як вбачається з даної норми цивільного процесуального законодавства, обов`язковою умовою затвердження мирової угоди між сторонами, в тому числі, з виходом за межі предмету спору, є та умова, що вказана мирова угода не повинна порушувати прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що квартира є предметом іпотеки за іпотечним договором від 14 червня 2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М.

До того ж вирішення судом питання правового статусу спірної квартири (особиста власність відповідача чи спільна сумісна власність сторін) безпосередньо впливає на зміст прав та обов`язків АТ «Державний ощадний банк України», як іпотеко держателя.

Таким чином, у випадку затвердження даної мирової угоди, порушуються права та законні інтереси третьої особи. Врегулювання даного спору таким чином, стосується прав та обов`язків не лише сторін справи.

Суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, дійшов до висновку, що заява про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню, а тому в її затвердженні необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У затвердженні мирової угоди укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала про відмову у затвердженні мирової угоди згідно ст. 353 ЦПК України

оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Ж.В.Кузіна