Рішення № 13490105, 10.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2011 Справа № 2/23

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Тячів

ДО Хустської міської ради, м. Хуст та

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал-2004”, м. Хуст

ПРО визнання права на земельну ділянку розміром 1,5га, розташовану в м. Хуст, вул. Сливова, 40;

-визнання незаконним та скасування рішення ХІ сесії У скликання Хустської міської ради №791 від 04.07.2008р. „Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ „Термінал-2004” та п.п ОСОБА_1.”;

-визнання незаконним та скасування рішення ХІІ сесії У скликання Хустської міської ради №1244 від 25.05.2009р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду ТОВ „Термінал-2004”;

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 4,9601га, розташованої в м. Хуст по вул. Сливова, 40, укладеного 26.05.2009р. між ТОВ „Термінал-2004” та Хустською міською радою,

Судова колегія у складі:

Головуючий суддя О.Ф. Ремецькі

Суддя Л.М. Якимчук

Суддя Л.С. Журавчак

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю від 05.10.2007р.

від відповідача 1 Сабадош В.М. предст. за дов. №1998/02-17 від 22.12.2010р.

від відповідача 2 не зявився

Особам, які беруть участь у справі, розяснено їх права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, а також право на заявлення відводу судді (стаття 20 ГПК України).

Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

За клопотанням відповідача 2 здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та поданих суду додаткових письмових обгрунтуваннях з урахуванням наявних у справі матеріалів. У підтвердження своєї позиції вказує на порушення Хустською міською радою права позивача на користування земельною ділянкою, що перебуває під його нерухомим

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

майном, що випливає з передачі такої земельної ділянки іншій особі, а саме відповідача 2. Зазначає, що відповідне нерухоме майно було придбано ним у Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області за результатами проведеного аукціону по продажу державного майна згідно договору купівлі-продажу №НОМЕР_2 від 30.08.2004р. Водночас, за даним договором позивачем також придбано у держави право користування земельною ділянкою, на якій таке знаходиться і такі відомості відображені у звіті про оцінку державного майна. Просить також взяти до уваги те, що частина придбаного ним нерухомого майна була передана до статутного фонду ТОВ „Термінал-2004”, у звязку з чим між ОСОБА_1 та директором даного товариства було складено акт прийому-передачі, і цим же документом сторонами визначено межі земельної ділянки, які відмежовують власність позивача, яка у нього залишається та межі земельної ділянки товариства, на якій знаходяться передані йому позивачем обєкти.

Заперечує позицію відповідачів про те, що позивачем не придбавалось нерухоме майно, яке зазначено у звіті про оцінку з підстав різниці між балансовою вартістю обєктів за даними бухгалтерського обліку ЗАТ "Закарпатське облпаливо" та сумою договору купівлі-продажу № НОМЕР_2 від 30.08.2004р., а також Додатком №1 до акту прийому-передачі майна від 01.09.2004р. Зокрема, вказує на те, що оскільки дані бухгалтерського обліку ЗАТ "Закарпатське облпаливо” не відображали реальну вартість об'єктів, що були виставлені на продаж, з врахуванням всіх складових, що визначають ринкову вартість об'єкту, то для визначення дійсної вартості об'єктів паливного складу №12, що знаходився на балансі ЗАТ "Закарпатське облпаливо” та був розташований в м. Хуст по вул. Сливова, 40, була проведена оцінка комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, який був зроблений "Міжнародним бізнес - центром", як суб'єктом оціночної діяльності Фонду Державного Майна України. Пакет документів "Звіту" про таку оцінку долучений до матеріалів справи. Продаж цих об'єктів відбувся, як це передбачено чинним законодавством, виходячи із проведеної спеціалістами оцінки майна паливного складу, а не за даними бухгалтерського обліку.

Також вказує на те, що Додатком №1 до акту приймання-передачі майна від 01.09.2004р. визначено перелік об'єктів та транспортних засобів, які за визначенням Продавця підлягали обов'язковій державній реєстрації. Така позиція також підтверджується листом PB ФДМУ по Закарпатській області від 29.04.2010р. №18-11-01179 (арк.. справи 91 том 1). Крім того, матеріали справи містять копію інвентаризаційного опису майна, що було продано та передалось ОСОБА_6 В даному інвентаризаційному описі, зазначені 34 найменувань основних засобів, що були об'єктами купівлі - продажу відповідно до договору №НОМЕР_2 від 30.08.2004р. та передані покупцеві - ОСОБА_6 згідно з актом приймання - передачі від 01.09.2004р. Серед перелічених в інвентаризаційному описі об'єктів вказані також і під'їзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля, залізобетонна площадка для штабелювання вугілля, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем.

Крім того, зазначає, що в Інформації про продаж на аукціоні об'єкту - будівель, споруд та майна паливного складу №12, що була надрукована у "Відомостях приватизації"" № 28 (316) за 23.07.2004р. містилась характеристика об'єкта, в якій перелічені об'єкти нерухомості, що входять до його складу. Серед інших об'єктів нерухомості в цій характеристиці вказані також і під'їзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля, залізобетонна площадка для штабелювання вугілля, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем.

З цього приводу також надала суду відомості про те, що ТОВ „Термінал-

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

2004” вже оспорював правомірність видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на нерухоме майно №7301 від 10.10.2007р. Його позовні вимоги про визнання недійсним рішення Хустської міської ради №665 від 24.09.2007р. та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 7301, залишені без задоволення. Рішення суду по цій справі апеляційна та касаційна інстанції залишили без змін. Даними судовими рішеннями встановлено правомірність набуття ОСОБА_1 обєктів за договором купівлі-продажу №НОМЕР_2 від 30.08.2004р., а також їх перелік та характеристика. Відтак, вважає, що скасування 25.05.2010р. Хустською міською радою виданого ОСОБА_1 рішення №665 від 24.09.2007р., згідно якого видано свідоцтво про право власності на майно №7301, не спростовує доводів позивача про правомірність набуття певного нерухомого майна. Окрім того, таке право не оспорюється у визначеному законодавством порядку іншими особами.

Представник позивача заперечує можливість задоволення судом клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи з огляду на те, що наведені у клопотанні обставини не підтверджено належним чином відповідними доказами, а явка представників сторін судом не визнавалась обовязковою. Окрім того, вказує на те, що дане клопотання не містить в собі прохання про продовження строку вирішення спору, який сплив та виняткових обставин, які б надали суду можливість вирішити відповідне клопотання позитивно. Відтак, просить суд у задоволенні даного клопотання відмовити.

Заперечує також обґрунтованість доводів відповідача 2 про призначення будівельно-технічної експертизи обєктів, що розташовані в м. Хуст, вул. Сливова, 40 з підстав, наведених у поданому суду письмовому поясненні та вказує на те, що матеріали справи містять в собі відповіді на всі питання відповідача 2, в тому числі чи відносяться дані обєкти до нерухомого майна, їх площу та наявність, оскільки відповідачами не подано суду належних та допустимих доказів про їх відсутність, або тих, які б викликали сумнів у їх наявності. Окрім того, вважає, що наведені заявником мотиви призначення судової експертизи є сумнівними, оскільки для вирішення поставлених заявниками питань не потребуються спеціальні знання.

Також просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача ТОВ „Термінал-2004” про припинення провадження у справі в порядку вимог п.1 ст. 80 ГПК України у звязку з непідвідомчістю даного спору господарським судам з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 з огляду на те, що підставами даного спору є спірні правовідносини між сторонами приватноправового характеру з посиланням позивача на норми Цивільного кодексу України, яким регламентовано непорушність права власності позивача на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці. В свою чергу вважає, що предявлення в межах спору вимоги щодо права на земельну ділянку, як похідних до субєкта владних повноважень, не змінює господарської підвідомчості даного спору. зазначають про відсутність чіткої позиції в судовій практиці з приводу такого рішення Конституційного Суду України. Також просить суд взяти до уваги те, що постановою Вищого господарського суду України у даній справі встановлено, що даний позов поданий з урахуванням вимог ГПК України щодо підвідомчості та повинен вирішуватись правилами цього Кодексу.

Представник Хустської міської ради в засіданні суду у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав додаткове пояснення по суті заявлених позовних вимог та вважає їх обґрунтованими і просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та додатково поданих обгрунтуваннях. Заперечує з приводу клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи з огляду на те, що таке клопотання належним

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

чином не обґрунтоване та не містить в собі відомостей про наявність виняткових обставин та клопотання про продовження вирішення спору у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України.

Також заперечує правомірність та обґрунтованість позиції відповідача 2 про наявність підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи в межах

даної справи з огляду на те, що матеріали справи містять в собі відповіді на питання, поставлені заявником та підтверджують позицію позивача у спорі.

Не погоджується з позицією відповідача 2 про непідвідомчість даного спору господарським судам з підстав, наведених позивачем та просить суд врахувати те, що згідно позиції Вищого господарського суду України стосовно підвідомчості таких спорів, викладеної в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010, спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Аналогічною є й позиція Верховного Суду України, викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” в редакції Постанови №2 від 19.03.2010. Дана позиція викладена відповідачем 1 під час судового засідання, фіксування якого здійснювалось з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач 2 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, наведених у поданих суду письмових запереченнях та вказує на те, що виконавчим комітетом Хустської міської ради 10.10.200"7 р. було видане свідоцтво №7301 про право власності на нерухоме майно. Згідно даного свідоцтва Позивачу на праві власності належить під'їзна залізнична гілка з естакадою та інші споруди. Однак, у з зв'язку з тим, що позивачем не було подано правовстановлюючих документів щодо залізобетонної площадки для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонної площадки для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикової електромережі, споруди трансформаторської підстанції, бетонного шлюзу з водоймою, то дані об'єкти не були включені по опису до свідоцтва №7301 про право власності нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6

Вважає, що дане твердження підтверджується також відповіддю Хустського ДІЇ технічної інвентаризації від 02.03.2010 р. № 61 згідно якої Хустським ДІЇ технічної інвентаризації було видане ОСОБА_6 свідоцтво про право власності, в якому зазначено підїзна залізнична гілка з естакадою та інші споруди. З числа інших споруд за адресою м.Хуст вул. Сливова, 40 будь-яких об'єктів зареєстрованих в Хустському ДІЇ технічної інвентаризації немає.

Оскільки у власності ОСОБА_6 за адресою: м.Хуст, вул. Сливова, 40 згідно свідоцтва про право власності перебуває лише підїзна залізнична гілка з естакадою, а інших споруд та будь-яких об'єктів зареєстрованих в Хустському БТІ немає, ОСОБА_6 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,2729 га, яке є необхідною для обслуговування даної гілки з естакадою

Заперечує правомірність додатку № 1 до Акту приймання - передачі майна від 27.11.2007 p.. яким, на думку позивача було визначено межу між територією з іншим нерухомим майном, що належить позивачу, та територією з нерухомим майном, яке було передане до статутного фонду ТОВ "Термінал-2004", оскільки

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

даний доказ не може братися судом до уваги, оскільки він є не належним та не допустимим у даній справі. Вважає, що оскільки земельна ділянка за адресою: м.Хуст по вул. Сливова. 40 перебуває у комунальній власності, то тільки власник земельної ділянки або спеціально визначені законодавством органи мають право встановлювати межі земельних ділянок. Відтак, додаток №1 до акту приймання - передачі майна від 27.11.2007р. підписаний з порушенням законодавства та без належних повноважень сторін.

Також зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку ЗАТ „Закарпатське облпаливо”, які наведені у поданому Звіті про оцінку, вартість основних засобів складає 975329грн., в той час як за договором купівлі-продажу від 30.08.204 р. сума договору встановлена в 316369,80грн., тобто в три рази менше. На думку відповідача 2 це свідчить про те, що позивачем не було повністю придбано весь перелік майна, на яке посилається він в обгрунтування позовних вимог.

Також, згідно Переліку нерухомого майна і транспортних засобів, як додатком № 1 до акту прийому - передачі від 01.09.2004 р., ОСОБА_6 було передано двоповерховий адміністративно-побутовий будинок з автоваговою, будівлю операторської та під'їзну залізничну гілку з естакадою.

Як вбачається з даного Переліку жодного іншого нерухомого майна Позивачу не передавалося, в зв'язку з цим твердження про придбання такого нерухомого майна - залізобетонна площадка для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонна площадка для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикова електромережа, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем не відповідають дійсності та не підтверджуються наявними в справі матеріалами.

З огляду на це, подав суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи обєктів, що знаходяться в м. Хуст. по вул.. Сливова, 40 у звязку з тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо розташування залізобетонної площадки для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонної площадки для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикової електромережі, споруди трансформаторської підстанції, бетонного шлюзу з водоймою, їх фактичної наявності, віднесення до обєктів нерухомості та відомостей про те, яку площу займають дані обєкти. Вважає, що визначення таких обставин можливе тільки за наявності спеціальних знань.

Також в межах розгляду даного спору подав суду клопотання про припинення провадження у справі в порядку вимог п.1 ст. 80 ГПК України у звязку з непідвідомчістю даного спору господарським судам України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010.

Окрім того, подав клопотання в порядку вимог ст. 22 ГПК України про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити в судове засідання явку свого уповноваженого представника через його участь у іншій судовій справі в Господарському суді Львівської області, призначеній на той самий день.

Судова колегія, аналізуючи клопотання відповідача 2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, припинення провадження у справ та відкладення розгляду справи, констатує наступне.

Статтею 77 ГПК України визначено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

В контексті даної статті питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Водночас, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не зявились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Разом з тим, суд може відкладати розгляд справи тільки в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України. Відтак, якщо зазначені строки, встановлені ГПК для вирішення спору спливають, суд не вправі відкладати розгляд справи, не вирішивши питання про продовження цих строків.

В свою чергу, ст. 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як вбачається з матеріалів справи, строк вирішення спору враховуючи призначення колегіального вирішення спору спливає 29.05.2010р. (розпорядження голови суду від 29.03.2010р.), а зупинення провадження у справі здійснено згідно ухвали суду від 26.05.2010р., тобто за три дні до закінчення строку вирішення спору. Однак, подане відповідачем 2 клопотання про відкладення розгляду справи не містить в собі клопотання про продовження строків вирішення спору.

Окрім того, клопотання про відкладення розгляду справи заявником не містить в собі належних та допустимих доказів у підтвердження наведеного в ньому, а заявником не додано підтверджуючих викладене обставин (ухвали суду про розгляд справи на той же самий день, відрядження особи на дане судове засідання, тощо). В свою чергу, ухвалою суду від 17.12.2010р. про призначення розгляду справи не визначено явку представників сторін в засідання суду обовязковою.

Також судова колегія вважає за необхідне відмітити те, що дане клопотання відповідача 2 надійшло судовій колегії для розгляду вже після виходу суду до нарадчої кімнати, а саме 10.01.2011р. о 14год.51хв., що підтверджується відміткою канцелярії суду та автоматизованою системою „Документообіг господарських судів”.

Відтак, судова колегія вважає, що таке клопотання відповідача 2 задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача 2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи в межах розгляду даної справи з огляду на таке.

Статтею 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За правилом даної статті у випадку, якщо особа подала клопотання про призначення експертизи, а інші особи проти клопотання заперечують, суд вирішує клопотання, виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

Як зазначається у п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 27.11.2006р. №01-8/2651 „Про деякі питання призначення судових експертиз” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Окрім того, суди не повинні призначати судову експертизу для зясування документованих або публічно оголошених у встановленому порядку відомостей про обєкти, події та явища, що є повязані з предметом доказування. Для зясування такої інформації не потрібні спеціальні знання фахівців із відповідної галузі знань, оскільки суд може одержати або витребувати ці відомості від сторін спору чи інших учасників судового процесу.

З поданого відповідачем 2 клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи обєктів, що знаходяться в м. Хуст, вул. Сливова, 40 вбачається, що заявник просить призначити проведення експертизи для визначення фактичного існування обєктів, площі, яку вони займають та для встановлення факту приналежності даних обєктів до обєктів нерухомості.

Натомість, матеріали справи не містять в собі відомості про відсутність залізобетонної площадки для вивантаження вугілля, залізобетонної площадки для штабелювання вугілля, споруди трансформаторської підстанції та бетонного шлюзу з водоймищем і відповідачем 2 зворотнього не доведено.

Навпаки, у підтвердження фактичного існування даних обєктів позивачем подано рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2010р. у справі №3/49, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2010р. та постанову Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. у цій же справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" про стягнення суми 72800грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 109200грн. упущеної вигоди, позовні вимоги за якою повністю задоволено судом. Як вбачається з матеріалів даної справи між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8 від 20.07.2007р. про оренду майна двох бетонних спеціалізованих площадок загальною площею 0,7га, що розташовані за адресою м. Хуст, вул. Сливова, 40, для організації роботи ТОВ "Термінал-2004", а саме влаштування: "зони митного контролю", стоянки автомашин та площадки для зберігання вантажів. За умовами договору в межах його дії орендодавцем також надано дозвіл на тимчасове використання товариством силового трансформатору та штучного водоймища зі шлюзом як протипожежного. Факт передачі позивачем відповідачу даних обєктів підтверджується актом передачі нерухомого майна та споруд згідно договору оренди № 8 від 20.07.2007р. Окрім того, судами встановлено пролонгацію зазначеного договору до 19.07.2009р.

В решта частині питань позивача 2 щодо визначення площі, яку займають такі обєкти та для встановлення факту їх приналежності до обєктів нерухомості, судова колегія вважає за необхідне вказати на те, що такі питання заявника спрямовані на зясування документованих та публічно оголошених у встановленому порядку відомостей про обєкти, події та явища, що є повязані з предметом доказування.

Таке підтверджується тим, що матеріали справи містять докази про те, що при продажі комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходився на балансі ЗAT " Закарпатське облпаливо", Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області, як продавцем, було проведено оцінку відчужуваного майна. Згідно цього договору позивачем було придбане нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресою - м.Хуст вул. Сливова,40 Закарпатської області на земельній ділянці площею 2.0 га. Розмір земельної ділянки був визначений

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ЗК-013-00074, виданого Хустською міською радою 03.10.1994р. Закарпатському облпаливу. Вказане майно в кількості 34 одиниць основних засобів було передане позивачу Продавцем - Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області за участю ЗАТ "Закарпатське облпаливо" відповідно до акту прийому - передачі від 01.09.2004 р.

Позивачем подано суду докази про те, що при продажі даного майна Міжнародним бізнес - центром, як суб'єктом оціночної діяльності Фонду державного майна України, була проведена детальна оцінка цього комплексу.

Так, на сторінці 6 "Звіту про оцінку комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходиться на балансі ЗАТ "Закарпатське облпаливо", розташованого за адресою м.Хуст вул.Сливова,40" (надалі Звіт) зазначений перелік об'єктів, що оцінюються. В цьому переліку міститься 34 найменування, в тому числі і площадки для розвантажування вугілля, естакада, залізнична гілка, комплект трансформаторної підстанції, водойма, асфальтобетонні площадки для стоянки автомобілів і т.д. Крім того, на сторінках 28,30 Звіту у розділі "Визначення вартості будівель та споруд за доходним підходом", сторінках 42-47 у розділі "Визначення вартості обєктів за витратним підходом" також чітко перераховані обєкти оцінки, серед яких зазначені і належні позивачу на праві власності, які він не передавав до статутного фонду TOB "Термінал-2004". В додатках до Звіту містяться як його невід'ємна частина кольорові світлини зазначених вище об'єктів.

Із змісту також Звіту чітко вбачається, що в оцінку вартості будівель та споруд паливного складу, які були придбані позивачем у РВ ФДМУ, ввійшла і вартість права користування земельною ділянкою, яка була визначена в грошовій оцінці. При цьому на сторінці 12 Звіту відмічено, що грошова оцінка права користування земельною ділянкою має значний вплив на вартість об'єктів. На сторінці 48 Звіту міститься питання визначення вартості права користування земельною ділянкою площею 20 000.0м.кв. по вул. Сливовій, 40 в м.Хуст, а на сторінці 49 - висновок щодо вартості права користування цією земельною ділянкою в грошовій сумі, як складова вартості об'єкта.

Цим Звітом також визначено характеристику обєктів, що оцінюються (арк. звіту 28-30 та 42-46), яка містить відомості про загальні параметри будівель та споруд, їх площу та обєм, тощо.

Окрім того, приналежність вказаних відповідачем 2 обєктів, а саме: залізобетонної площадки для вивантаження вугілля, залізобетонної площадки для штабелювання вугілля, споруди трансформаторської підстанції та бетонного шлюзу з водоймищем до обєктів нерухомості є безспірним з огляду на таке.

Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004р. № 1952-IV, а саме статтею 1 цього Закону дано визначення, що нерухоме майно, це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Статтею 5 цього ж Закону визначено, що державній реєстрації підлягають також такі обєкти нерухомості як споруди (інженерні, гідротехнічні тощо), що являють собою земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Вищевказані обєкти згідно висновків Звіту про оцінку та за їх характеристиками відносяться до обєктів, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення та відносяться до споруд.

Також є необґрунтованою позиція відповідача 2 про непідвідомчість даного спору господарським судам з огляду на таке.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (справа N 1-6/2010 від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010) вирішено, що в аспекті конституційного подання положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно позиції Вищого господарського суду України стосовно підвідомчості таких спорів, викладеної в Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010, спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічною є й позиція Верховного Суду України, викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” в редакції Постанови №2 від 19.03.2010 та судова практика ВГСУ (постанова ВГСУ від 24.09.2010р. по справі №21/104, від 22.09.2010р. у справі №15/73-Н).

Разом з тим, матеріали справи містять відомості про те, що ухвалою Хустського районного суду від 02.06.2009р. за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Термінал-2004” про скасування рішення сесії, яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ „Термінал-2004” та п.п. ОСОБА_1 справу провадженням закрито в порядку вимог п.1.ч.1 ст. 157 КАС України у звязку з непідсудністю даного спору в порядку адміністративного судочинства. З огляду на такі обставини, ОСОБА_1 було подано даний позов до господарського суду області.

Такі обставини дають підстави стверджувати, що даний позов предявлено з метою забезпечення недопущення порушення права позивача на доступ до суду, яке закріплено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що згідно з принципами, які закріплені у практиці Європейського суду з прав людини (див., між іншим, "Пудас проти Швеції" (Pudas v. Sweden), рішення від 27 жовтня 1987 року, Серія A N 125-A, ст. 14, п. 31), спір щодо "права", про яке можна стверджувати принаймі на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції ( 995_004 ) має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. "Кьоніг проти Німеччини" (Konig v. Germany), рішення від 28 червня 1978 року, Серія A, N 27, п. 89). Відповідно, вирішальним для визначення того, чи стосується справа прав цивільного характеру, є безпосередньо характер права, яке є предметом розгляду (див. рішення "Кьоніг проти Німеччини" (Konig v. Germany),

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

згадане вище, п. 90).

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідачів, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до результату аукціону, проведеного Регіональним відділення Фонду Державного майна України по Закарпатській області 25.08.2004 p. позивачем було придбано комплекс будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходився на балансі ЗAT " Закарпатське облпаливо".

Набуття ОСОБА_1 у власність вказаного майна підтверджується договором купівлі - продажу № НОМЕР_2, укладеним 30.08.2004р. з Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області та посвідченим державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори 30 серпня 2004 p., реєстровий номер 2420.

Згідно цього договору позивачем було придбане нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресою - м.Хуст вул. Сливова, 40 Закарпатської області на земельній ділянці площею 2.0 га. Розмір земельної ділянки був визначений відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ЗК-013-00074, виданого Хустською міською радою 03.10.1994р. Закарпатському облпаливу. Вказане майно в кількості 34 одиниць основних засобів було передане позивачу Продавцем - Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області за участю ЗАТ "Закарпатське облпаливо" відповідно до акту прийому - передачі від 01.09.2004 р.

Частину набутого майна, а саме - двоповерхову адміністративну будівлю ( літ. А) з автоваговогою (літ.А), два складських приміщення ( бокси) ( літ.Б), приміщення для охорони ( операторська) (літ.В), та асфальтобетонну площадку площею 5000кв.м. ОСОБА_1, як учасником, було внесено до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал - 2004" згідно акту приймання - передачі від 16.09.2004 р. Інше нерухоме та рухоме майно залишилось у власності позивача. Даним актом приймання - передачі та додатком до нього №1, що являється його невідємною частиною, сторонами було визначено межу між територією з іншим нерухомим майном, що належить позивачу та територією з нерухомим майном, яке передане до статутного фонду TOB "Термінал-2004".

В звязку з цим,, рішенням Хустської міської ради від 10.10.2007 р. ОСОБА_1 було видане свідоцтво №7301 про право власності на нерухоме майно , яке не було передано до статутного фонду TOB "Термінал-2004", тобто , залишилось у її власності, а саме підїзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонна площадка для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикова електромережа, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем, залізнична гілка довжиною 264п.м., огорожа території площею 2170кв.м. (металева сітка в рамках на бетонній основі). Вказане майно розташоване в м.Хуст по вул. Сливовій,40 на земельній ділянці площею 1.5 га.

Рішенням XІ сесії У скликання Хустської міської ради №791 від 04.07.2008р. ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою м. Хуст, вул. Сливова, 40 площею лише 0.2729 га.

Тим же рішенням сесії Хустської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" надано дозвіл на розробку проекту відведення

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

земельної ділянки за адресою м. Хуст вул. Сливова, 40 площею 1.9601га., хоча дане Товариство за вказаною адресою, володіє нерухомістю, розташованою на площі 0,5га. Перелік цього майна наведений вище. Іншої нерухомості вказане Товариство за даною адресою не має.

25.05.2009р. Хустська міська рада на ХІІ сесії У скликання прийняла рішення № 1244 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду TOB "Термінал-2004", яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду в м. Хуст по вул. Сливова, 40 площею 1,9601 га. TOB "Термінал-2004" та надала цьому товариству в оренду терміном на 1 рік зазначену земельну ділянку.

Позивач вважає, що даними рішеннями сесії Хустської міської ради Товариству обмеженою відповідальністю " Термінал-2004" без обґрунтування щодо розміру, надана в оренду земельна ділянка по вул. Сливовій, 40 в м. Хуст, на якій розташоване належне позивачу на праві власності нерухоме майно, чим грубо порушені його права власності на майно, а також право на земельну ділянку, на якій розташоване дане нерухоме майно.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів у таких випадках може бути визнання права та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За правилом даної статті визнання права спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між субєктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами правовідносин, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обовязку. Такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявності права, але й невизначеності правового стану особи. У судовій практиці такий спосіб захисту здійснюється на підставі предявлення позову про визнання, який може поєднувати в собі не тільки правову вимогу про визначення наявності чи відсутності правовідносин, але й про присудження певного обовязку на підставі наявності чи відсутності права.

Матеріали справи свідчать про те, що у відповідності з договором купівлі - продажу № НОМЕР_2, укладеним 30.08.2004р. з Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області та посвідченим державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори 30 серпня 2004 p., реєстровий номер 2420, позивачем було придбане нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресою - м.Хуст вул. Сливова, 40 Закарпатської області на земельній ділянці площею 2.0 га у кількості 34 одиниць основних засобів, яке було передане Продавцем - Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області позивачу за участю ЗАТ "Закарпатське облпаливо" відповідно до акту прийому - передачі від 01.09.2004 р.

Протоколом №2 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал-2004” від 06.09.2004 року було прийнято рішення про участь в якості співзасновника у створенні Товариства із внеском до статутного капіталу за рахунок належного їй майна ОСОБА_1 Згідно акту приймання-передачі від 16.09.2004р., складеного між директором Товариства та ОСОБА_1 остання передала, а товариство прийняло нерухоме майно належне учаснику, а саме

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

двоповерхову адміністративну будівлю літ. А (корисна площа 476,5кв.м.) з авто ваговою літ. А (корисна площа 59,5кв.м.) загальною вартістю 500000грн.; два складських приміщення (бокси) літ. Б (корисною площею 200,1кв.м.) вартістю 129050грн.; приміщення для охорони (операторська) літ. В вартістю 15000грн., а також асфальтно-бетонну площадку площею 5000кв.м. вартістю 85000грн. Даним актом приймання-передачі та додатком до нього №1, що являється його невідємною частиною, учасниками товариства було визначено межу між територією з іншим нерухомим майном, що належить ОСОБА_1 та територією з нерухомим майном, які вона передає до статутного фонду ТОВ «Термінал-2004».

З огляду на це, рішенням Хустської міської ради від 10.10.2007 р. позивачу було видане свідоцтво №7301 про право власності на нерухоме майно, яке не було

передано до статутного фонду TOB "Термінал-2004", тобто, залишилось у його власності, а саме підїзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонна площадка для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикова електромережа, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем, залізнична гілка довжиною 264п.м., огорожа території площею 2170кв.м. (металева сітка в рамках на бетонній основі). За своїми параметрами дане нерухоме майно займає земельну ділянку площею 1,5га.

Матеріали справи свідчать про те, що для здійснення продажу з аукціону майна - комплексу будівель та споруд паливного складу, що знаходився на балансі ЗАТ "Закарпатське облпаливо", розташованого в м. Хуст по вул. Сливова, 40, Міжнародним бізнес - центром, як суб'єктом оціночної діяльності Фонду державного майна України, була проведена детальна оцінка цього комплексу.

На сторінці 6 „Звіту про оцінку комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходиться на балансі ЗАТ "Закарпатське облпаливо", розташованого за адресою м. Хуст вул. Сливова, 40" (том 2 справи) зазначений перелік об'єктів, що оцінюються. В цьому переліку міститься 34 найменування, в тому числі і площадки для розвантажування вугілля, естакада, залізнична гілка, комплект трансформаторної підстанції, водойма, асфальтобетонні площадки для стоянки автомобілів і т.д. Крім того, на сторінках 28 та 30 Звіту у розділі „Визначення вартості будівель та споруд за доходним підходом", сторінках 42-47 у розділі "Визначення вартості обєктів за витратним підходом" також чітко перераховані обєкти оцінки, серед яких зазначені і належні позивачу на праві власності, які ним не передались до статутного фонду TOB "Термінал-2004".

Із змісту даного Звіту чітко вбачається , що в оцінку вартості будівель та споруд паливного складу, які були придбані ОСОБА_1 у РВ ФДМУ, ввійшла і вартість права користування земельною ділянкою, яка була визначена в грошовій оцінці. При цьому на сторінці 12 Звіту відмічено, що грошова оцінка права користування земельною ділянкою має значний вплив на вартість об'єктів. На сторінці 48 Звіту міститься питання визначення вартості права користування земельною ділянкою площею 20 000.0м.кв. по вул. Сливовій, 40 в м.Хуст, а на сторінці 49 - висновок щодо вартості права користування цією земельною ділянкою в грошовій сумі, як складова вартості об'єкта.

З даного Звіту також вбачається, що земельна ділянка під будівлями та спорудами паливного складу ЗАТ „Закарпатське облпаливо” перебувала у постійному користуванні даної особи згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №66 від 03.10.1994р., затвердженого головою Хустської міської ради народних депутатів та виданого у відповідності до рішення

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

виконкому Закарпатської обласної ради народних депутатів від 19.07.1988р. №107 (том 2 арк. 89-92) і складає площу 2,0га для обслуговування даного цілісного майнового комплексу.

А відтак, з урахуванням вищенаведеного, до позивача, як особи, що придбала у власність майновий комплекс на земельній ділянці, на якій він розташований, у відповідності до вимог ст. 120 Земельного кодексу України також повинно перейти право користування земельною ділянкою на умовах, визначених чинним законодавством.

З огляду на вищенаведене, а також з огляду на невизначеність правового стану позивача у звязку з оспорюванням Хустською міською радою та ТОВ „Термінал-2004” права позивача на користування земельною ділянкою, що перебуває під придбаними ним за відповідним цивільним договором обєктами, вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права на земельну ділянку розміром 1,5га, розташовану в м. Хуст, вул. Сливова, 40 підлягає задоволенню, оскільки позивач набув право на перехід в його користування відповідної земельної ділянки, однак оформлення такого права має відбуватись відповідно до вимог земельного законодавства, які регулюють порядок набуття права користування земельною ділянкою, а саме в порядку статей 123, 124 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктами „а” та „в” статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування зі земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

В свою чергу, статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності також віднесено до повноважень відповідних рад, на території яких розміщено відповідну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі. в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В даному випадку матеріали справи свідчать про порушення Хустською міською радою, як субєктом владних повноважень, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, вимог чинного законодавства при винесення оспорюваних позивачем рішень, що свідчить про їх неправомірність та випливає з наступного.

У відповідності до ст. 41 Конституції України від 28.06.96 №254к/96-ВР, ст. 321 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV (з наступними змінами та доповненнями) право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, і, водночас, в недоторканності самого майна власника. Тобто всі особи мають утримуватись від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 Цивільного кодексу України). У

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

відповідності до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем з метою проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно було подано Хустській міській раді нотаріально посвідчений договір №НОМЕР_2 від 30.08.2004р. купівлі-продажу обєкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області групи А комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходиться на балансі ЗАТ «Закарпатське облпаливо», проданого на аукціоні та зареєстрованого у визначеному законодавством порядку 02.11.2004р., внесеного в реєстрову книгу під №357 та акт приймання-передачі придбаного майна від 01.09.2004р. Крім того, поданий для здійснення реєстрації на праві власності перелік майна не містить в собі відомостей про ті обєкти, що були передані ОСОБА_1 як учасником Товариства до його статутного фонду, а відтак, є її власністю.

З огляду на це, рішенням Хустської міської ради від 10.10.2007 р. позивачу було видане свідоцтво №7301 про право власності на нерухоме майно, яке не було передано до статутного фонду TOB "Термінал-2004", тобто, залишилось у його власності, а саме підїзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонна площадка для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикова електромережа, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем, залізнична гілка довжиною 264п.м., огорожа території площею 2170кв.м. (металева сітка в рамках на бетонній основі). За своїми параметрами дане нерухоме майно займає земельну ділянку площею 1,5га.

Статтею 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, позивач набув право на перехід в його користування відповідної земельної ділянки, однак оформлення такого права має відбуватись відповідно до вимог земельного законодавства, які регулюють порядок набуття права користування земельною ділянкою, а саме в порядку статей 123, 124 Земельного кодексу України.

Однак, рішенням XІ сесії У скликання Хустської міської ради №791 від 04.07.2008р. позивачу було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою м. Хуст , вул. Сливова, 40 площею лише 0.2729 га, а ТОВ „Термінал-2004” надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ „Термінал-2004” площею 1,9601га. В подальшому, рішенням ХІІ сесії У скликання Хустської міської ради №1244 від 25.05.2009р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду ТОВ „Термінал-2004” площею 1,9601га. На підставі цих рішень між відповідачами 26.05.2008р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,9601га в м. Хуст, вул. Сливова, 40.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вищевказані рішення міської ради прийнято без урахування вимог ст. 120 ЗК України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

прийняття рішення, без дотриманням принципу рівності перед законом, яка запобігає несправедливій дискримінації, а також без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В свою чергу, заперечення відповідача 2 про те, що підїзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля площею 1920кв.м., залізобетонна площадка для штабелювання вугілля площею 6345кв.м., внутрішньо-майданчикова електромережа, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем, залізнична гілка довжиною 264п.м., огорожа території площею 2170кв.м. (металева сітка в рамках на бетонній основі) не є предметом договору купівлі-продажу, не існують фактично, і віднесення таких споруд до обєктів нерухомого майна є спірним, не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.

Як зазначалось вище, на сторінці 6 „Звіту про оцінку комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходиться на балансі ЗАТ "Закарпатське облпаливо", розташованого за адресою м. Хуст вул. Сливова, 40" (том 2 справи) зазначено перелік об'єктів, що оцінюються та відчужуються. В цьому переліку міститься 34 найменування, в тому числі і площадки для розвантажування вугілля, естакада, залізнична гілка, комплект трансформаторної підстанції, водойма, асфальтобетонні площадки для стоянки автомобілів і т.д.

Цим Звітом також визначено характеристику обєктів, що оцінюються (арк. звіту 28-30 та 42-46), яка містить відомості про загальні параметри будівель та споруд, їх площу та обєм, тощо.

Окрім того, приналежність вказаних відповідачем 2 обєктів, а саме: залізобетонної площадки для вивантаження вугілля, залізобетонної площадки для штабелювання вугілля, споруди трансформаторської підстанції та бетонного шлюзу з водоймищем до обєктів нерухомості є безспірним з огляду на таке.

Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004р. № 1952-IV, а саме статтею 1 цього Закону дано визначення, що нерухоме майно, це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Статтею 5 цього ж Закону визначено, що державній реєстрації підлягають також такі обєкти нерухомості як споруди (інженерні, гідротехнічні тощо), що являють собою земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Вищевказані обєкти згідно висновків Звіту про оцінку та за їх характеристиками відносяться до обєктів, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення та відносяться до споруд.

Окрім того, матеріали справи не містять в собі відомості про фактичну відсутність таких обєктів і відповідачем 2 зворотнього не доведено.

Навпаки, у підтвердження фактичного існування даних обєктів позивачем подано рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2010р. у справі №3/49, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2010р. та постанову Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. у цій же справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-2004" про стягнення суми 72800грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 109200грн. упущеної вигоди, позовні вимоги за якою повністю задоволено судом. Як вбачається з матеріалів даної справи між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8 від 20.07.2007р. про оренду майна двох бетонних спеціалізованих площадок загальною площею 0,7га, що розташовані за адресою м. Хуст, вул. Сливова, 40, для організації роботи ТОВ "Термінал-2004", а

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

саме влаштування "зони митного контролю", стоянки автомашин та площадки для зберігання вантажів. За умовами договору в межах його дії орендодавцем також надано дозвіл на тимчасове використання товариством силового трансформатору та штучного водоймища зі шлюзом як протипожежного. Факт передачі позивачем відповідачу даних обкатів підтверджується актом передачі нерухомого майна та споруд згідно договору оренди № 8 від 20.07.2007р. Окрім того, судами встановлено пролонгацію зазначеного договору до 19.07.2009р.

Також є безпідставними заперечення відповідача 2 про те, за даними бухгалтерського обліку ЗАТ „Закарпатське облпаливо, які наведені у поданому Звіті про оцінку вартість основних засобів складає 975329,00грн., в той час як за договором купівлі-продажу від 30.08.204 р. сума договору встановлена в 316369,80грн., тобто в три рази менше, а відтак, свідчить про те, що Позивачем не було повністю придбано весь перелік майна, на посилається в обгрунтування позовних вимог з огляду на таке.

Дані бухгалтерського обліку ЗАТ „Закарпатське облпаливо” не відображали реальну вартість об'єктів, що були виставлені на продаж, з врахуванням всіх складових, що визначають ринкову вартість об'єкту. Для визначення дійсної вартості

об'єктів паливного складу №12, що знаходився на балансі ЗАТ "Закарпатське облпаливо” та був розташований в м. Хуст по вул. Сливова, 40, була проведена оцінка комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, який був зроблений "Міжнародним бізнес - центром", як суб'єктом оціночної діяльності Фонду Державного Майна України. Продаж цих об'єктів відбувся, як це передбачено чинним законодавством, виходячи із проведеної спеціалістами оцінки майна паливного складу, а не за даними бухгалтерського обліку.

Що стосується Додатку №1 до акту приймання-передачі майна від 01.09.2004р., то в ньому міститься перелік об'єктів та транспортних засобів, які за визначенням Продавця підлягали обов'язковій державній реєстрації. Це додатково підтверджується листом PB ФДМУ по Закарпатській області від 29.04.2010р. № 18-11-01179. Крім того, до листа долучена копія інвентаризаційного опису майна, що було продано та передалось ОСОБА_6 В даному інвентаризаційному описі, зазначені 34 найменувань основних засобів, що були об'єктами купівлі - продажу відповідно до договору №НОМЕР_2 від 30.08.2004р. та передані покупцеві - ОСОБА_6 згідно з актом приймання - передачі від 01.09.2004р. Серед перелічених в інвентаризаційному описі об'єктів вказані також і під'їзна залізнична колія з естакадою, залізобетонна площадка для вивантаження вугілля, залізобетонна площадка для штабелювання вугілля, споруда трансформаторської підстанції, бетонний шлюз з водоймищем.

Крім того, в Інформації про продаж на аукціоні об'єкту - будівель, споруд та майна паливного складу №12, що була надрукована у "Відомостях приватизації"" № 28 (316) за 23.07.2004р. містилась характеристика об'єкта, в якій перелічені об'єкти нерухомості, що входять до його складу. Серед інших об'єктів нерухомості в цій характеристиці вказані також і спірні обєкти.

Окрім того, ТОВ „Термінал-2004” вже оспорювалась правомірність прийнятого Хустською міською радою рішення про реєстрацію за позивачем права власності на спірні обєкти. Рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №2/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал-2004”, м. Хуст довиконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Тячів про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Хустської міської ради від 24.09.2007р. за №665 та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №7301 від 10.10.2007р. у задоволенні

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

позовних вимог відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2008р. та ухвалою ВАСУ від 01.09.2010р. рішення місцевого суду залишено без змін. Даними судовими рішеннями встановлено правомірність проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 згідно наданого Хустській міській раді нотаріально посвідченого договору №НОМЕР_2 від 30.08.2004р. купівлі-продажу обєкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області групи А комплексу будівель, споруд та майна паливного складу №12, що знаходиться на балансі ЗАТ «Закарпатське облпаливо», проданого 02.11.2004р. на аукціоні та зареєстрованого у визначеному законодавством порядку, внесеного в реєстрову книгу під записом №357 та переданого за актом приймання-передачі придбаного майна від 01.09.2004р.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про визнання недійсним договору оренди, укладеного 26.05.2009р, між відповідачами, земельної ділянки, розташованої в м. Хуст по вул. Сливова, 40.

Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі субєкти права

власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Розглядаючи питання недійсності договору, повинні дослідити всі обставини, з якими закон повязує визнання угоди недійсною, оскільки недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно зі ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами ч.ч. 13, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено частиною 2 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а тому за умови, якщо судами буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить іншій особі на праві власності, суди мають

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.01.2011 року по справі № 2/23

правові підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

1.1. Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Тячів право на земельну ділянку розміром 1,5га, розташовану в м. Хуст, вул. Сливова, 40.

1.2. Визнати незаконним та скасувати:

- рішення ХІ сесії У скликання Хустської міської ради №791 від 04.07.2008р. „Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ „Термінал-2004” та п.п ОСОБА_1.” та

-рішення ХІІ сесії У скликання Хустської міської ради №1244 від 25.05.2009р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду ТОВ „Термінал-2004”;

1.3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,9601га, розташованої в м. Хуст по вул. Сливова, 40, укладений 26.05.2009р. між ТОВ „Термінал-2004” та Хустською міською радою.

2. Стягнути з Хустської міської ради, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, (код ЄДРПОУ 34005221) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Тячів, вул. Комсомольська, 11/3, (інд. номер НОМЕР_1) суму 42,50грн. (сорок два грн. п'ятдесят коп.) у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Термінал-2004”, м. Хуст, вул. Сливова, 40 (код ЄДРПОУ 33123587) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Тячів, Комсомольська, 11/3, (інд. номер НОМЕР_1) суму 42,50грн. (сорок два грн. п'ятдесят коп.) у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати накази.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ремецькі О.Ф.

Суддя Якимчук Л.М.

Суддя Журавчак Л.С.