Постанова № 134900883, 17.03.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/641/26

Провадження № 3/375/444/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

9 березня 2026 року близько 20 год 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображала її нецензурною лайкою, погрожувала словесно-фізичною розправою.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської областівід 15 грудня 2025 року справа №375/2955/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністратвиної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилася та пояснила, що її мати - ОСОБА_2 викликала поліцію, пояснивши про конфлікт в сім`ї та домашнє насильство зі сторони дочки ОСОБА_1 . Свою вину ОСОБА_1 у обставинах правопорушення не визнає.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статтей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до частини 3 статті 173-2 КУпАП предбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно із пунктом 14 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як вбачається з аналізу змісту чинного законодавства, ознакою домашнього насильства є залежність потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 3 статті 173- 2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974022 від 13 березня 2026 року;

- рапорти про реєстрацію повідомлення зі служби 102 від 9 березня 2026 року;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопрушення та іншу подію від 9 березня 2026 року;

- рапорт працівника поліції до матеріалів СО;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 9 березня 2026 року;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 10 березня 2026 року;

- копія постанови Рокитнянського районного суду Київської областівід 15 грудня 2025 року.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України, їй роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області. Протокол ОСОБА_1 підписаний без зауважень.

На підставі викладеного, суд (суддя) доходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На підставі викладеного, суд (суддя) доходить до переконання про доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

У відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому з метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень йому слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Згідно із частиною 5 статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Щодо застосування заходів, передбачених статтею 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Враховуючи вищевикладене, суд (суддя) вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 лише адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою частиною 3 статті 173-2 КУпАП без застосування статті 39-1 КУпАП. Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 33, 40-1, 173-2, 251, 256, 276-279, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп у дохід держави.

Реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Частиною 1 статті 307 КУпАП, встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Банах-Кокус