Ухвала суду № 134898720, 17.03.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/676/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Чернівецького окружний адміністративний суд від 20.03.2023 року у справі №600/676/23-а, із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 18 червня 2021 року №33/46-808/5128, та провести виплату пенсії із врахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 170741,91 грн.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року залишено без руху заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №600/676/23-а та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору в сумі 798,72 грн.

На виконання вимог указаної ухвали суду представником заявника подано до суду заяву, в якій містяться твердження про те, що ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Крім цього, в обґрунтування наведеного представник заявника посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 лютого 2026 року у справі №240/7108/21.

Надаючи оцінку вказаним доводам представника заявника, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Після набрання рішенням суду законної сили воно підлягає обов`язковому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Водночас підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату (встановлює розмір) судового збору при зверненні саме до адміністративних судів із заявою, зокрема, щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі.

Правила ж пункту 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, на які посилається представник заявника, є загальними.

При цьому суд звертає увагу на відсутність у статті 4 Закону №3674-VI окремих ставок судового збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, водночас така ставка судового збору визначена при зверненні до адміністративного суду із указаними заявами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі підлягають застосуванню положення підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, якими передбачено обов`язок сплати судового збору за подання такого виду заяв саме до адміністративного суду, а не положень пункту 2 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, на які містяться посилання у заяві представника ОСОБА_1 , поданій на виконання вимог ухвали суду від 10 березня 2026 року.

Посилання заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №240/7108/21 суд оцінює критично, оскільки постанови суду касаційної інстанції не є джерелом права, а висновки, викладені у рішенні Верховного Суду, не можуть змінювати чи скасовувати діючі положення закону - підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, яким і регулюється питання справляння судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

До того ж, суд звертає увагу на те, що про необхідність сплати судового збору за подання до суду заяви в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено Верховним Судом у постанові від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21.

Водночас у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2026 року у справі №240/7108/21, на яку посилається заявник, не міститься висновків про відступ від позиції щодо застосування підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, наведеній у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити заявнику строк для усунення недоліків заяви на три дні з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 121, 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №600/676/23-а на три дні з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору в сумі 798,72 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк