Ухвала суду № 134896883, 17.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

17 березня 2026 року Справа № 520/5052/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Михайла Грушевського, буд. 7,м. Лозова, Лозівський район, Харківська область,64602, код ЄДРПОУ41430615) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладену у листі 27.02.2026 року №16542/20.10-30/8 щодо невідрахування аліментів з коштів, отриманих ОСОБА_2 в період з 12.05.2025 року по 15.12.2025 року в загальному розмірі 544 500,00 грн.

- зобов`язати Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити перерахунок суми аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження №80135004 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №629/3127/23, включивши до такого розрахунку суму коштів, отриманих ОСОБА_2 в період з 12.05.2025 року по 15.12.2025 року в загальному розмірі 544 500,00 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду з огляду на такі обставини справи.

За змістом ч.1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Верховний суд у постанові від 29.10.2020 у справі №380/1469/20 зазначив, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ, при цьому, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких скарг.

За правилами ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положення ЦПК України (Розділ VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень») містять положення, що передбачають оскарження сторонами виконавчого провадження до суду, який постановив рішення у цивільній справі, рішень, дій та бездіяльності як державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, так і приватного виконавця, на стадії виконання рішень суду.

Так, судом встановлено, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20.10.2023 року по справі №629/3127/23 рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2023 року скасовано, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено; зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2021 року та стягнений з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 з 1/4 частини заробітку (доходу), на 1/6 частину заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Лозівський ВДВС) Лопашова В.С. від 03.02.2026 року відкрито виконавче провадження №80135004 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №629/3127/23, виданого 06.11.2023 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області.

Отже, враховуючи приписи ст.447-1 ЦПК України, ч.1 ст. 448 ЦПК України та ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", суд приходить до висновку, що позов має бути розглянутий Лозівським міськрайонним судом Харківської області, тобто судом, який видав виконавчий документ, а саме виконавчого листа по справі №629/3127/23.

Суд зазначає, що розгляд даної справи саме Харківським окружним адміністративним судом призведе до порушення правил підсудності, а також до зволікання у вирішенні спору.

Поряд з цим, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи вищевикладене, а також положення п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду, а саме Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Заічко О.В.