Рішення № 134895677, 17.03.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 17 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/396/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 по справі № 440/13284/24, а саме: -з 65% до 13% (період з 29.01.2020 до 31.03.2020), з 65% до 11% (період з 01.04.2020 до 30.04.2020), з 65% до 13% (період з 01.05.2020 до 31.07.2020), з 65% до 12% (період з 01.08.2020 до 31.08.2020), з 65% до 11% (період з 01.09.2020 до 30.11.2020), з 65% до 10% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), з 75% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), з 111% до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), з 107% до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), з 106% до 10% (період з 01.06.2022 до 30.11.2022), з 106% до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), з 170% до 13% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 91% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023);

зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 окремих складових грошового забезпечення у фактично встановлених під час служби розмірах: -щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби відсоткових розмірах, а саме: 65% (період з 29.01.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 по 31.01.2022), 111% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 170% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023), з урахуванням виплачених сум, а також з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №440/13284/25, зобов`язано Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок позивачу з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Під час виконання відповідачем відповідних судових рішень, останнім були зменшені розміри премії, а саме: -з 65% до 13% (період з 29.01.2020 до 31.03.2020), з 65% до 11% (період з 01.04.2020 до 30.04.2020), з 65% до 13% (період з 01.05.2020 до 31.07.2020), з 65% до 12% (період з 01.08.2020 до 31.08.2020), з 65% до 11% (період з 01.09.2020 до 30.11.2020), з 65% до 10% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), з 75% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), з 111% до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), з 107% до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), з 106% до 10% (період з 01.06.2022 до 30.11.2022), з 106% до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), з 170% до 13% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 91% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023). Вважаючи, що розмір премії за вказані період йому зменшено протиправно за для уникнення виконання у повній мірі судового рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує, що зменшуючи відсотковий розмір премії при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду та постанови Другого апеляційного адміністративного суду, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. При перерахунку грошового забезпечення позивача відповідач керувався роз`ясненнями ДСНС України.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в Аварійно рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 по справі №440/13284/25 позов ОСОБА_1 до Аварійно рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зокрема, суд вирішив: зобов`язати АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (у розмірі 2102,00 грн); за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (у розмірі 2270,00 грн); за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (у розмірі 2481,00 грн); за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (у розмірі 2684,00 грн), з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/13284/24).

На виконання вищевказаного рішення суду відповідач провів перерахунок грошового забезпечення позивача, про що повідомив представника позивача листом №126 від 20.11.2025, а також 15.12.2025 перерахував на картковий рахунок позивача грошові кошти.

До листа було додано розрахунок для здійснення перерахунку грошового забезпечення виходячи з відповідного розміру прожиткового мінімуму за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Відповідно до змісту вищевказаного розрахунку позивачу при проведенні перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення суду, зменшено відсотковий розмір фактично встановлених та виплачених щомісячних премій за період проходження служби цивільного захисту за спірний період, а саме: -з 65% до 13% (період з 29.01.2020 до 31.03.2020), з 65% до 11% (період з 01.04.2020 до 30.04.2020), з 65% до 13% (період з 01.05.2020 до 31.07.2020), з 65% до 12% (період з 01.08.2020 до 31.08.2020), з 65% до 11% (період з 01.09.2020 до 30.11.2020), з 65% до 10% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), з 75% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), з 111% до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), з 107% до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), з 106% до 10% (період з 01.06.2022 до 30.11.2022), з 106% до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), з 170% до 13% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 91% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів..

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі частин 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.

Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 №975 (далі - Умови №975).

Розділом VІ Умов №975 визначені окремі питання заробітної плати.

Так, керівникам установ, закладів, організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право:

установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них;

надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік;

затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).

Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.

Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки.

Преміювання керівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Отже, підставою для виплати конкретних розмірів підвищень, надбавок, доплат є наказ керівника та оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).

Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції №623. Так, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.

Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).

Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.

Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу:

які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення);

у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов`язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов`язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам.

Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць.

Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об`єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.

Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС.

Водночас, для визначення складових оплати праці суд також застосовує статтю 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно з абз. 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оскільки зменшений розмір вже нарахованої та виплаченої премії позивача у відповідний період після їх виплати та за відсутності його попередження та погодження, воно погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

Обставини зменшення розміру премії підтверджуються наявним у матеріалах справи розрахунком грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 від 19.11.2025 №61-24-01.18-3717/61-24.04.

Зокрема, судом встановлено, що при перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду відповідач зменшив розмір премії позивача до таких розмірів: до 13% (період з 29.01.2020 до 31.03.2020), до 11% (період з 01.04.2020 до 30.04.2020), до 13% (період з 01.05.2020 до 31.07.2020), до 12% (період з 01.08.2020 до 31.08.2020), до 11% (період з 01.09.2020 до 30.11.2020до 10% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), до 10% (період з 01.06.2022 до 30.11.2022), до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), до 13% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), до 91% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 29 листопада 1991 року (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87 й "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року, заява № 25921/02 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути "наявним майном", або коштами, уключаючи позови, для задоволення їх позивач може обґрунтувати їх принаймі "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймі законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення ЄСПЛ "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" від 02 березня 2005 року (Von Maltzan and Others v. Germany), заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02. Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом".

В іншій справі "NKM v. Hungary" від 14 травня 2013 року, скарга № 66529/11, ЄСПЛ зазначив, що "правомірні очікування" підлягають захисту як власне майно і майнові права.

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на премію за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що вказані виплати слід вважати "майном" у значені цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке було законодавчо передбачено та не заперечувалося відповідачем. Отже, подальше зменшення розміру премії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Разом з тим, чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не передбачено права відповідача зменшувати розмір вже призначеної та виплаченої премії особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження.

Суд погоджується з доводами відповідача, що преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, як це мало місце у випадку позивача, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановлені обставини свідчать, що мотиви відповідача не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення суду) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

Отже, відповідач, зменшуючи позивачу відсотковий розмір премії при перерахунку грошового забезпечення позивача, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій відповідача, що полягають у зменшенні розміру премії позивача при перерахунку грошового забезпечення останнього, на виконання судових рішень.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі", заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов`язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів, суд зазначає таке.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22, від 10 жовтня 2024 року у справі №500/8015/23 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22 та від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23.

Отже, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 по справі № 440/13284/24, а саме: -з 65% до 13% (період з 29.01.2020 до 31.03.2020), з 65% до 11% (період з 01.04.2020 до 30.04.2020), з 65% до 13% (період з 01.05.2020 до 31.07.2020), з 65% до 12% (період з 01.08.2020 до 31.08.2020), з 65% до 11% (період з 01.09.2020 до 30.11.2020), з 65% до 10% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), з 75% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), з 111% до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), з 107% до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), з 106% до 10% (період з 01.06.2022 до 30.11.2022), з 106% до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), з 170% до 13% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 91% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023) та зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 окремих складових грошового забезпечення у фактично встановлених під час служби розмірах: -щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби відсоткових розмірах, а саме: 65% (період з 29.01.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 по 31.01.2022), 111% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 170% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023), з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду щодо протиправності дій відповідача, не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Решетилівська, буд. 53, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 08804689) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 по справі № 440/13284/24, а саме: -з 65% до 13% (період з 29.01.2020 до 31.03.2020), з 65% до 11% (період з 01.04.2020 до 30.04.2020), з 65% до 13% (період з 01.05.2020 до 31.07.2020), з 65% до 12% (період з 01.08.2020 до 31.08.2020), з 65% до 11% (період з 01.09.2020 до 30.11.2020), з 65% до 10% (період з 01.12.2020 до 31.12.2020), з 75% до 10% (період з 01.01.2021 до 31.01.2022), з 111% до 10% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), з 107% до 10% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), з 106% до 10% (період з 01.06.2022 до 30.11.2022), з 106% до 11% (період з 01.12.2022 до 31.12.2022), з 170% до 13% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), з 290% до 91% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023).

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 окремих складових грошового забезпечення у фактично встановлених під час служби розмірах: щомісячних премій у фактично встановлених під час проходження служби відсоткових розмірах, а саме: 65% (період з 29.01.2020 до 31.12.2020), 75% (період з 01.01.2021 по 31.01.2022), 111% (період з 01.02.2022 до 30.04.2022), 107% (період з 01.05.2022 до 31.05.2022), 106% (період з 01.06.2022 до 31.12.2022), 170% (період з 01.01.2023 до 31.01.2023), 290% (період з 01.02.2023 до 19.05.2023), з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5% військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова