Ухвала суду № 134894499, 16.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

16 березня 2026 року м. Київ справа №320/6858/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дименсіотек Пульс» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дименсіотек Пульс» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня ДПС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.09.2025 №1329908/45457835, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 25.08.2025;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 25.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- уточнити позовні вимоги або долучити до матеріалів справи копію оскаржуваного рішення з урахуванням вказаних судом зауважень;

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

12.03.2026 представником позивача подано до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви, додатком до якої є уточнений адміністративний позов, в якому ТОВ «Будівельна компанія «Дименсіотек Пульс» просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня ДПС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.09.2025 №13292908/45457835, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 25.08.2025;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 25.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання.

Крім того, представником позивача подано до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строків звернення до суду, мотивовану тим, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач наголосив на тому, що не має можливості належним чином та у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, у тому числі своєчасно вирішувати всі питання, пов`язанні з господарською діяльністю підприємства, оскільки впродовж 2025 2026 років територія України, зокрема і регіон розташування ТОВ «БК «Дименсіотек Пульс», зазнавала масованих ракетних і дронових атак, спрямованих на об`єкти енергетичної та цивільної інфраструктури, що призвело до регулярних та тривалих відключень електроенергії, що призводило до реальних та об`єктивних обмежень в адміністративно-господарській діяльності підприємства. Позивач зазначив, що періодичні повітряні тривоги та загроза ракетних ударів змушували осіб неодноразово залишати робочі місця та укриватися в захисних спорудах, що унеможливлювало безперервну роботу, в тому числі й пов`язану з підготовкою документів до суду. Наслідком воєнних дій на території України став і відтік професійних кадрів, що відобразилося й на його діяльності в частині відсутності протягом тривалого часу штатної одиниці бухгалтера як ключової особи в питанні підготовки первинних та господарсько-фінансових документів як доказів в публічно-правових спорах з податковим органом.

Позивач стверджує, що додатковим істотним чинником стала відсутність директора підприємства, який у вказаний період перебував у тривалих службових відрядженнях, пов`язаних із забезпеченням діяльності підприємства, укладенням контрактів, перемовинами з контрагентами та збереженням фінансової стабільності бізнесу в умовах воєнної економіки.

Крім того, позивач стверджує, що не подавав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет в порядку пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України. Відтак, тільки вхід до системи «Електронний кабінет платника податків», на переконання позивача, не підтверджує факту його ознайомлення з рішеннями за результатами розгляду скарг Державною податковою службою. Позивач стверджує, що фактично директор ознайомився з рішеннями за результатами розгляду скарг Державною податковою службою лише в кінці грудня 2025 року.

Також позивач наголошує на тому, що у заяві про поновлення строку, яка була подана 16.02.2026, було вказано, що йому відмовили в реєстрації одночасно 5 податкових накладних від 25.08.2025. Позивач пояснив, що спочатку сформував та подав позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду по податковій накладній №3 від 25.08.2026. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №320/4912/26 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі по означеній податковій накладній. Станом на сьогоднішній день до Київського окружного адміністративного суду подані позовні заяви по наступних справах: №320/4912/26, №320/6849/26, №320/6852/26, №320/6855/26, №320/6858/26.

Таким чином, на переконання позивача, сукупність наведених вище обставин у їх взаємному зв`язку та часовій послідовності призвела до формування об`єктивно непереборного комплексу перешкод, які істотно ускладнили та фактично унеможливили своєчасне звернення до суду. Зазначені обставини мали незалежний від волі позивача характер та не можуть бути кваліфіковані як прояв недбалості, зволікання чи пасивної процесуальної поведінки.

Розглянувши подану представником позивача заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Предметом позову уданій справі є рішення Комісії регіонального рівня ДПС України в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.09.2025 №13292908/45457835.

Матеріалами позовної заяви підтверджено оскарження позивачем означеного рішення до ДПС України. За результатами розгляду скарги позивача на означене рішення ДПС України прийнято рішення від 06.10.2025 №39142/45457835/2, яким відмовлено у задоволенні скарги щодо блокування реєстрації податкової накладної №1 від 25.08.2025.

У зв`язку з викладеними обставинами суд вважає, що у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірного рішення від 22.09.2025 №1329908/45457835, який слід обраховувати з 07.10.2025.

Таким чином, звернувшись 16.02.2026 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.

Позивач наголосив на тому, що не має можливості належним чином та у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, у тому числі своєчасно вирішувати всі питання пов`язанні із господарською діяльністю підприємства, оскільки впродовж 2025 2026 років територія України, зокрема і регіон розташування ТОВ «БК «Дименсіотек Пульс», зазнавала масованих ракетних і дронових атак, спрямованих на об`єкти енергетичної та цивільної інфраструктури, що призвело до регулярних та тривалих відключень електроенергії, що призводило до реальних та об`єктивних обмежень в адміністративно-господарській діяльності підприємства. Позивач зазначив, що періодичні повітряні тривоги та загроза ракетних ударів змушували осіб неодноразово залишати робочі місця та укриватися в захисних спорудах, що унеможливлювало безперервну роботу, в тому числі й пов`язану з підготовкою документів до суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви, а також заяву про поновлення строку звернення до суду разом з долученими до неї доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати заявлені обставини пропуску строку звернення до суду поважними.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновити позивачу строк звернення до суду.

Таким чином, дослідивши подані позивачем разом з клопотанням про усунення недоліків документи, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач, представник позивача та відповідач зареєстровані в системі «Електронний суд» та мають власні електронні кабінети.

Відповідно до положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне прийняти рішення про здійснення розгляду судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Згідно з положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до положень Підрозділу 2 (Підсистема «Електронний суд») Розділу ІІІ (Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне запропонувати представнику позивача протягом п`яти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали додати до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» електронну копію позовної заяви з додатками відповідно до вищевказаного порядку, та надати суду відповідні докази.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Поновити позивачу строк звернення з позовною заявою.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розгляд судової справи здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали додати до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» електронну копію позовної заяви з додатками відповідно до вищевказаного порядку, та надати суду відповідні докази.

Витребувати від позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунку коригування щодо спірної податкової накладної;

- копії всіх документів, які подавались до контролюючого органу після зупинення реєстрації спірної податкової накладної (окрім доданих до позовної заяви).

Витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві:

- докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та її персональний склад;

- копії протоколу засідання комісії, на якому розглядалось питання щодо реєстрації спірної податкової накладної (п.46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165);

- письмові пояснення про конкретні та чіткі підстави відмови в реєстрації спірної податкової накладної;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунку коригування щодо спірної податкової накладної.

Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.