Рішення № 134892522, 17.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Справа№200/9566/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить

- визнати протиправним дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , по внесенню відомостей про розшук ТЦК та СП та звернення ТЦК та СП до Національної поліції щодо доставки для складання протоколу відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

- зобов`язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , видалити відомості про розшук ТЦК та СП та звернення ТЦК та СП до Національної поліції щодо доставки для складання протоколу відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та направити до Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 .

- поновити строк на судове оскарження протиправних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, - задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити пропущений строк.

10.12.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.12.2025 №705 "Щодо повторного автоматичного розподілу справи" призначено повторний автоматичний розподіл справи №200/9566/25, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №200/9566/25 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єва І.Г.

Ухвалою суду від 29.12.2025 адміністративну справу №200/7218/25 прийнято до провадження судді Аляб`єва І.Г., та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . При перевірці облікових даних через застосунок «Резерв+» позивачем було встановлено, що станом на травень 2025 року він перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку. Жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було. Позивач вважає, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 , зловживаючи своїми службовими повноваженнями, штучно створюють перешкоди в наданні відстрочки від призову на військову службу Позивачу, що мало місце і раніше, коли коміссія при ІНФОРМАЦІЯ_4 безпідставно відмовляла Позивачу в наданні відстрочки, не виконувала рішення суду про надання Позивачу відстрочки від призову. Тому Позивач вважає такі дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 маніпулятивними, незаконними, направленими на штучне створення причин для його розшуку, з метою незаконної мобілізації Позивача.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

При цьому суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов`язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Аналізуючи обов`язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).

Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».

Відповідно до довідки з підсистеми «Електронний Суд» відповідачем отримано копію ухвали 29.12.2025.

З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №863362 встановлено ОСОБА_3 ІІ групу інвалідності довічно.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 07.10.1972 року уклали шлюб.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 підтверджено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 помер.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №200/2/25 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання протиправною та зобов`язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за заявою від 10.04.2024.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_9 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , засоби зв`язку: НОМЕР_7 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_10 ) від 10.04.2024 та ухвалити рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII в редакції від 08.11.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_11 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , засоби зв`язку: НОМЕР_7 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_10 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Судове рішення набрало законної сили 06.05.2025.

Згідно із витягу з протоколу №22 від 31.07.2025 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період Комісія вирішила: під примусом рішення суду, надати військовозобов`язаному ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції від 08.11.2023), терміном до 06.08.2025 року та передати наявні документи до правоохоронних органів з метою надання правової оцінки дій та наданих документів, та, за необхідності, притягнення до відповідальності. (на виконання рішення суду у справі №200/2/25)

11.09.2025 р. Позивач надіслав заяву про надання/продовження/ мені відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додатки до неї, на адрес електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 : ІНФОРМАЦІЯ_12

23.09.2025 р. на адресу своєї електронної пошти Позивач отримав повідомлення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 № 09/8614 від 20.09.2025 р. про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за заявою від 11.09.2025 р. Причиною відмови було вказано: у зв`язку з поданням зяви та документів підтверджуючих право на відстрочку або копій таких документів засвідчених в установленому порядку, не особисто.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2026 у справі №200/7598/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_13 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено повністю.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого в мобільному застосунку Міністерства оборони України "Резерв+" є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів: 191120201464734000013.

В електронному військово-обліковому документі позивача, сформованому в мобільному застосунку Міністерства оборони України "Резерв+" від 23.05.2025 та від 04.12.2025 містяться відомості про те, що позивача розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку. Причина розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП.

10.07.2025 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою в якій просив

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо мене - ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч.7 ст. 38, ст. 247 КУпАП);

- виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно мене - ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання мене у розшук;

- направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления мене, - ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповіді на зазначену заяву відповідачем не надано.

25.11.2025 позивач повторно надіслав заяву на адрес електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 : ІНФОРМАЦІЯ_12 про закриття адміністративного провадження відносно нього у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резирвістів стосовно розшуку ТЦК, надання відомостей про те, чи складалися відносно нього адміністративні матеріали та надання копій цих матеріалів.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27.11.2025 №6440 повідомлено позивача, що він дійсно перебуває на військовому обліку у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 ; згідно наявних даних встановлено, що позивачу єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів в автоматичному режимі було сформовано та направлена за допомогою Укрпошти повістку на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_14 для уточнення даних на 02.01.2025 року за якою він не з`явився; відносно позивача будь які адміністративні матеріали, передбачені ст.210, 210-1 КУпАП не складались; відносно ОСОБА_1 було подано звернення до органів Національної поліції України, щодо порушення правил військового обліку. Для вирішення усіх питань з порушень правил військового обліку рекомендується з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_14 особисто, або скористатись додатком «Резерв+».

Позивач, вважаючи такі дії відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку протиправними, звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У відповідності до вимог ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно до п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов`язаного за викликом РТЦК та СП.

А статтею 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою до згаданої статті 210 передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом складання відповідної постанови за ст.210 КУпАП України.

Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що саме до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.

Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному застосунку військовозобов`язаного «Резерв+».

Таким чином, саме після притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності за ст.ст.210, 210-1 КУпАП (після складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та набрання нею законної сили) ІНФОРМАЦІЯ_15 до відповідного Реєстру вносяться відомості про притягнення особи до відповідальності за порушення правил обліку, що, в свою чергу, також має наслідком відображення цієї інформації у мобільному застосунку «Резерв+».

Як свідчать матеріали справи, станом на 12.01.2025 (момент внесення відповідачем відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку) позивач до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, зокрема, за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП не притягувався та відповідна постанова стосовно позивача відповідачем не складалася (таких доказів суду відповідачем не надано).

Факт того, що позивач не притягувався до адміністративної відповідальності шляхом складання постанови за ст.210 КУпАП України підтверджений самим представником відповідача у відзиві на позов.

Із аналізу встановлених судом обставин слідує, що відповідачем 12.01.2025 були внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який має назву «Оберіг» про порушення правил військового обліку без наявності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відповідна постанова відповідачем не складалась та відсутня, тобто всупереч вищенаведеним приписам пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду повістку про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Роблячи такі висновки судом враховується і правові висновки п.п.70,71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України», де Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», за яким на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі «»Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку» у електронному ВОД позивача у його мобільному застосунку «Резерв+», без притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку(за відсутності відповідної постанови), були вчинені посадовими особами відповідача всупереч процедури, встановленої вищенаведеними положеннями законодавства, а відтак, такі дії відповідача беззаперечно підлягають визнанню судом протиправними.

За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 наведеного Кодексу, визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, у ході судового розгляду справи правомірність дій відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронну систему «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу чинного законодавства, що наведений вище, жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведена.

Докази які б свідчили про те, що на адресу місця проживання/реєстрації позивача засобами поштового зв`язку відповідачем до 12.01.2025 направлялась повістка про виклик до ТЦК та СП та позивач відмовився її отримувати, також відповідачем не надані.

Інші доводи відповідача уважно вивчені судом, проте не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність вчинення відповідачем дій щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, як суб`єктом владних повноважень, без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, суд приходить до висновку, що відповідач та його посадові особи, вчиняючи такі дії, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вчиняючи дії щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, які судом визнані протиправними, відповідач допустив порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, то в цій частині позовні вимоги позивача також підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням приписів ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може при прийняті рішення про, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів - ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, яка полягає у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень та/або вчинення дій.

Отже, за викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, що є, на переконання суду, найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у даних правовідносинах з урахуванням приписів ст.13 Конвенції.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача на користь позивача понесені ним згідно квитанції від 10.12.2025 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн. з урахуванням вимог ч.1 ст.139 наведеного Кодексу.

Керуючись статтями ст.ст. 2-10, 11,12, 47, 52, 72-77,94,122,132,139,193,241-246,250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_16 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , засоби зв`язку: НОМЕР_7 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_10 ) та направити до Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , засоби зв`язку: НОМЕР_7 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_10 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено і підписано 17.03.2026 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв