Рішення № 134889372, 12.03.2026, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/57/26

2/746/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2026 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Сакун Н.П.,

за участю:

представника відповідача - адвоката Тальчук П.І. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2025 року № 05.06.2025-100002163 в сумі 65 638,00 грн, з яких 22 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26 983,00 грн заборгованість за відсотками, 855,0 грн комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 4 050,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 11 250,00 грн неустойка, також товариство просить стягнути з відповідача суму сплаченого при поданні позову судового збору.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Споживчий центр», зазначило, що 05 червня 2025 року уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № 05.06.2025-100002163, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 13 000,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 217 днів з дати його надання, тобто до 07 січня 2026 року, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,0 % за кожний день користування кредитними коштами, комісію, пов`язану з наданням кредиту - 9% від суми кредиту, що дорівнює 1 170,00 грн (пункт 8 заявки кредитного договору), комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі

1 170,00 грн, у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (пункт 9 заявки кредитного договору), а також неустойку в розмірі 195,00 грн за кожен день невиконання, неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (пункт 17 заявки кредитного договору). ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 000,00 грн.

15 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою ОСОБА_1 збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 19 400,00 грн., яка складається з траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 2-ий транш у розмірі 6 400,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 177 днів з дати його надання повернути кредит та сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу - 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 576,00 грн, комісію за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору в розмірі 1 746,00 грн, починаючи з комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді, у якому надається транш. ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6 400,00 грн.

17 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою ОСОБА_1 збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 22 500,00 грн., яка складається з траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 . 3-й транш у розмірі 3 100,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 175 днів з дати його надання повернути кредит та сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу - 9% від суми 3-го траншу, що дорівнює 279,00 грн, комісію за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору в розмірі 2025,00 грн, починаючи з комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді, у якому надається транш. ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 100,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконує, тому на дату подання позову у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 65 638 грн, з яких 22 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26 983,00 грн заборгованість за відсотками, 855,0 грн заборгованість зі сплати комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 4 050,00 грн додаткової комісії ( за обслуговування кредитної заборгованості), 11 250,00 грн неустойки. Заборгованість нарахована з урахуванням часткового виконання ОСОБА_1 перед відповідачем, зокрема 05 липня 2025 року в сумі 5 200,00 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється сплатити заборгованість, ТОВ «Споживчий центр» змушене звернутись до суду з цим позов, який просить задовольнити.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Справу призначено на 12 год. 30 хв. 12 березня 2026 року.

Копію ухвали від 13 лютого 2026 року надіслано сторонам.

03 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Тальчук П.І. надійшов відзив на позов ТОВ «Споживчий центр», в якому адвокат просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки матеріали справи не містять належних доказів укладення 05 червня 2025 року договору позики в електронному вигляді, доказів надання відповідачу коштів на виконання кредитного договору № 05.06.2025-100002163 від 05 червня 2025 року та доказів їх отримання відповідачем, заборгованість не підтверджена матеріалами первинної бухгалтерської документації. Вважає, що нарахування позивачем заборгованості за комісією є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які фінансовою установою встановлена комісія. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту також не підлягає стягненню, так як відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, тобто послуги, які повинні надаватись безоплатно. На підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплатити неустойку на користь кредитодавця на період дії воєнного стану в Україні, з 24 лютого 2022 року, отже вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині. Оскільки відповідач перебуває на військовій службі, то під час дії особливого періоду банки (фінансові установи) не мають права нараховувати відсотки військовим та учасникам бойових дій, а у випадку нарахування зобов`язані списати їх.

11 березня 2026 року до суду від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити в повному обсязі, оскільки алгоритм укладення договорів в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему відповідає нормам законів України «Про електронну комерцію». Факт перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача підтверджується квитанцією ТОВ «Контрактовий дім». Щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID зазначає, що від центрального вузла системи Bank ID Національного банку України були отримані дані, які однозначно ідентифікували відповідача. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розмір. Щодо нарахованої відповідачу комісії зазначає, що кредитним договором було передбачено комісію, як плату, яка встановлюється за користування позикою після настання строку погашення і сторони в умовах договору передбачили міру відповідальності за несвоєчасне погашення кредиту на лояльних умовах, шляхом нарахування комісії за період після закінчення строку кредитування, коли боржник продовжує користуватись позикою. І відповідач, попередньо ознайомившись з умовами кредитування та підписавши за наведеними умовами договір, погодив і прийняв до виконання узгоджені ним з кредитодавцем умови зобов`язання, в тому числі й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Докази оскарження відповідачем умов договору щодо встановлення комісії також відсутні.

12 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Тальчук П.І., надійшли додаткові пояснення у справі, в яких адвокат зазначає, що відповідач не погоджується з обставинами, викладеними позивачем у відповіді на відзив та просить відмовити у задоволенні позову в повній мірі, підтримуючи пояснення, викладені нею у відзиві на позовну заяву.

Крім того, 12 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Тальчук П.І., надійшло клопотання про доручення доказів, в якому адвокат просить долучити до матеріалів справи копію довідки від

12 березня 2026 року № 999 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , видану для пред`явлення за місцем вимоги, про те що, старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині.

Представник позивача 12 березня 2026 року до суду не прибула, про причини неявки не повідомила. У прохальній частині позову виклала клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому також зазначила, що не заперечує проти проведення заочного слухання справи.

Відповідач також не прибув в судове засідання, призначене на 12 березня 2026 року, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції взяла участь представник відповідача адвокат Тальчук П.І., яка підтримала позицію, викладену у відзиві на позов ТОВ «Споживчий Центр», наполягала на тому, що її довіритель кредитний договір від 05 червня 2025 року № 05.06.2025-100002163 з відповідачем не укладав, як і додаткові договори до нього, та кошти за цими договорами не отримував, а позивачем не надано належних доказів укладення вказаного кредитного договору та додаткових договорів до нього, а також отримання ОСОБА_1 коштів за вказаними договорами.

На запитання про те, чи належав ОСОБА_1 номер телефону, вказаний у кредитному договорі від 05 червня 2025 року № 05.06.2025-100002163 та в додаткових договорах до нього, а також на запитання, чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 картка, номер якої зазначено у Заявці кредитного договору від 05 червня 2025 року № 05.06.2025-100002163 та в додаткових договорах до нього, адвокат вказала, що не володіє такою інформацією, та наполягала на тому, що її довіритель не отримував кредитних коштів, належних доказів зворотного позивачем не надано, а відтак і не набув обов`язку повернути такі кредитні кошти.

В іншій частині представник відповідача також підтримала позицію, викладену у відзиві на позов ТОВ «Споживчий центр».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, заслухавши представника відповідача, суд приходить до таких висновків.

Встановлено, що 05 червня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» уклало із ОСОБА_1 кредитний договір № 05.06.2025-100002163, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 13 000,00 грн (пункт 2 заявки кредитного договору), а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 217 днів з дати його надання, тобто до 07 січня 2026 року, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,0 % за кожний день користування кредитними коштами (пункт 6 заявки кредитного договору), комісію, пов`язану з наданням кредиту - 9% від суми кредиту, що дорівнює 1 170,00 грн (пункт 8 заявки кредитного договору), комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 170,00 грн, у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, а також неустойку в розмірі 195 грн за кожен день невиконання, неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (пункт 17 заявки кредитного договору).

15 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою ОСОБА_1 збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 19 400,00 грн., яка складається з траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах(чергові транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 2-ий транш у розмірі 6 400,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 177 днів з дати його надання повернути кредит та сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу - 9% від суми 2-го траншу , що дорівнює 576,00 грн, комісію за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору в розмірі 1 746,00 грн, починаючи з комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді, у якому надається транш. ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6400,00 грн.

17 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою ОСОБА_1 збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 22 500,00 грн., яка складається з траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах(чергові транші). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 . 3-й транш у розмірі 3 100,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 175 днів з дати його надання повернути кредит та сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу - 9% від суми 3-го траншу , що дорівнює 279,00 грн, комісію за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору в розмірі 2025,00 грн, починаючи з комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді, у якому надається транш.

Позивач при цьому посилається на те, що відповідача ідентифіковано через систему Bank ID, яка є частиною центрального вузла системи Bank ID Національного банку України, дол. Укладення договорів позивачем були отримані дані, які однозначно ідентифікували відповідача.

Вказане відповідачем не спростовано, не надано доказів того, що номер телефону, на який надсилались одноразові ідентифікатори для підписання кредитного договору, додаткових договорів до нього, паспортів споживчого кредиту, пропозиції про укладення кредитного договору, заявки кредитного договору не належав відповідачеві.

У позові ТОВ «Споживчий центр» стверджує, що виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 000,00 грн, а також виконало зобов`язання за додатковими договорами та надало грошові кошти у сумі 6 400,00 грн та у сумі 3 100,00 грн, перерахувавши кошти на зазначені у заявці кредитного договору № 05.06.2025-100002163 реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання йому коштів за кредитним договором 5168-74ХХ-ХХХХ-8115.

На підтвердження вказаної обставини позивачем надано копію квитанції до платіжної інструкції № 20244-1391-224290545, виконувач послуги ВПС «Фінансовий світ», кошти в сумі 13 000, 00 грн 06 червня 2025 року перераховано ТОВ «ФК «Контрактовий дім», отримувачем зазначено ОСОБА_1 , рахунок, на який перераховано кошти, зазначено таким чином IBAN: НОМЕР_2 , надавачем платіжних послуг отримувача зазначено АТ «Сенс Банк», призначення платежу видача за договором кредиту № 05.06.2025-100002163.

На підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 05 червня 2025 року № 05.06.2025-100002163 позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за підписом уповноваженого співробітника ТОВ «Споживчий Центр», яка містить інформацію про те, що загальна заборгованість становить 65 638,00 грн, з яких 22 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26 983,00 грн заборгованість за відсотками, 855,0 грн комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 4 050,00 грн додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 11 250,00 грн неустойка. Також у довідці міститься застереження, що проценти за кредитним договором нараховані за період з 05 червня 2025 року до 07 січня 2026 року.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію`визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Слід зауважити, що позивач не надав суду відповідних доказів отриманеня віддповідачем кредитних коштів, як то виписку з особового рахунку відповідача, та не заявляв клопотання про витребування з банківської установи інформації щодо перерахування на рахунок відповідача коштів за спірним Кредитним договором.

У той же час, згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту додає до позовної заяви документи, що, на його думку, підтверджують перерахування кредитних коштів, а саме копію квитанції до платіжної інструкції № 20244-1391-224290545, виконувач послуги ВПС «Фінансовий світ», кошти в сумі 13 000, 00 грн 06 червня 2025 року перераховано ТОВ «ФК «Контрактовий дім», отримувачем зазначено ОСОБА_1 , рахунок, на який перераховано кошти, зазначено таким чином IBAN: НОМЕР_2 , надавачем платіжних послуг отримувача зазначено АТ «Сенс Банк», призначення платежу видача за договором кредиту № 05.06.2025-100002163.

Однак, ознайомившись із вказаним документом, суд встановив, що він не містить бов`язкових реквізитів, передбачених постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29 липня 2022 року № 163.

Відповідно до підпункту «2» пункту 2 Інструкції визначено, що ця Інструкція визначає обов`язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення.

Згідно з пунктом 10 вказаної Інструкції ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II-IV, VI, VII цієї Інструкції. Ініціатор має право заповнювати реквізити платіжної інструкції латинськими літерами, якщо це передбачено правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.

Відповідно до додатку до Інструкції, про який йдеться у пункті 10 Розділу І Інструкції, у платіжній інструкції, зокрема, зазначається:

- номер платіжної інструкції, що може включати як цифри, так і букви;

- сума(цифрами і словами);

- код за ЄДРПОУ або обліковий номер, для фізичних осіб зазначається РНОКПП або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово "відмова";

- повне або скорочене (за наявності) найменування платника, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) платника, що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові платника, які містяться в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу;

- номер рахунку платника, який відкритий в надавача платіжних послуг;

- унікальний ідентифікатор, присвоєний платнику надавачем платіжних послуг для цілей виконання платіжної операції;

- повне або скорочене найменування надавача платіжних послуг платника, яке міститься в Державному реєстрі банків або в Державному реєстрі фінансових установ;

- повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в реєстраційному документі, або прізвище, власне ім`я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу;

- код за ЄДРПОУ або обліковий номер, для фізичних осіб РНОКПП або серія (за наявності) та номер паспорта, отримувача;

- номер рахунку отримувача, який відкритий в надавача платіжних послуг;

- повне або скорочене найменування надавача платіжних послуг отримувача, яке міститься в Державному реєстрі банків або в Державному реєстрі фінансових установ;

- призначення платежу.

Надана позивачем на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів копія квитанції до платіжної інструкції № 20244-1391-224290545, виконувач послуги ВПС «Фінансовий світ», кошти в сумі 13 000, 00 грн 06 червня 2025 року перераховано ТОВ «ФК «Контрактовий дім», отримувачем зазначено ОСОБА_1 , рахунок, на який перераховано кошти, зазначено таким чином IBAN: НОМЕР_2 , надавачем платіжних послуг отримувача зазначено АТ «Сенс Банк», призначення платежу видача за договором кредиту № 05.06.2025-100002163 не містять вказаних вище реквізитів, обов`язкових для платіжного доручення.

Крім того, слід зазначити, що позивачем взагалі не надано суду доказів перерахування відповідачеві коштів за додатковими договорами від 15 та від 17 липня 2025 року.

Отже позивачем не надано суду доказів того, що кредитні кошти були перераховані на картку, яка належить саме відповідачу або за зазначеними відповідачем реквізитами. Під час розгляду справи позивачем не заявлялося клопотання про витребування у банківської установи відомостей, що місять банківську таємницю, про власника картки, на яку, за твердженням позивача, перераховані кредитні кошти, а також інформації про те, чи емітувалась картка з такими реквізитами на ім`я відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається, а саме, не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт перерахування відповідачу коштів за кредитним договором від 05 червня 2025 року № 05.06.2025-100002163 та додатковими договорами до цього кредитного договору від 15 та 17 липня 2025 року, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості.

Аналогічного висновку дійшов Чернігівський апеляційний суд за результатами розгляду справи № 742/6764/23, які викладено у постанові колегії суддів Чернігівського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Н.Г. Нагорна