Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 946/5974/25
Провадження № 2/946/1272/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено Договір № 8036380. Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою IKC Кредитодавця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт aбo Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в IKC Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Пpo електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) 9500,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Сторони цього договору узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом ix перерахування на поточний рахунок Позичальника. Також, сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання a6o неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якого, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. 27.01.2025 року було укладено договір факторингу № 27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8036380 від 28.06.2024 року. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 8036380 від 28.06.2024 року у розмірі 28500,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також, витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що 28.06.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір № 8036380 про надання споживчого кредиту.
Укладення кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем здійснювалося за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства (ІКС), доступ до якої надається Споживачу через вебсайт або мобільний застосунок «CreditPlus» (за вибором Споживача), про що свідчить п. 1.1. договору № 8036380 про надання споживчого кредиту від 28.06.2024 року. Перед укладенням зазначеного договору Товариством було здійснено ідентифікацію Споживача для входу до Особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus» відповідно до п. 1.1 Договору. Ідентифікація та верифікація Споживача здійснювалася шляхом отримання його ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ (п. 1.17 Договору). Відповідачем кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором C2774.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Пунктом 1.3. Договору визначена сума кредиту (загальний розмір), яка складає: 9500,00 гривень. Тип кредиту кредит.
Згідно з п. 1.4. Договору, строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до пункту 1.5.1. Договору на наступних умовах: Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,35 % в день та застосовується у разі якщо Споживач до 08.07.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 1.5.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно п 3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Відповідно до 5.1. Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 5.3. Договору.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 855,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.1. Договору); у розмірі 190,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання п. 6.4.2. Договору).
Згідно п. 9.2. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.4. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним сторонами узгоджено, що Договір діє протягом строку на який відбулося оформлення Кредиту (з урахуванням пролонгацій цього Кредиту), а у випадку не виконання прийнятих Позичальником на себе грошових зобов`язань - до моменту повного виконання грошових зобов`язань за Договором, крім випадків припинення його дії за згодою Сторін, відповідно до Договору чи Закону. У будь якому разі щодо непогашеної Позичальником заборгованості Договір діє до повного погашення заборгованості.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідно до розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості відповідача за договором № 8036380 про надання споживчого кредиту від 28.06.2024 року становить 28500,00 грн., з яких:
-заборгованість за основними зобов`язаннями (за тілом кредиту) 9500,00 грн.;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14250,00 грн.;
-заборгованість за пенею та/або штрафами 4750,00 грн..
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
27.01.2025 року було укладено договір факторингу № 27.01/25-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8036380 від 28.06.2024 року, що підтверджується вищезаначеним договором, актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 27.01/25-Ф від 27.01.2025 року, реєстром боржників до договору факторингу № 27.01/25-Ф від 27.01.2025 року, витягом з додатку №1 до договору факторингу № 27.01/25-Ф від 27.01.2025 року.
Відповідач не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, позикою та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договорів, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за договором № 8036380 від 28.06.2024 року становить 28500,00 грн., з яких:
-заборгованість за основними зобов`язаннями (за тілом кредиту) 9500,00 грн.;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14250,00 грн.;
-заборгованість за пенею та/або штрафами 4750,00 грн..
Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З матеріалів справи вбачається, що адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало професійну правничу допомогу позивачу, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року.
Представник позивача на підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. надав суду заявку № 380 на надання правової допомоги від 02.06.2025 року та витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року.
Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом обсягу робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та значенням справи для сторони.
За правилами ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплата якого підтверджена платіжною інструкцією від 24.07.2025 року № 0540390073.
За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 8036380 від 28.06.2024 року у розмірі 28500,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 533, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса розташування: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_2 », на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса розташування: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371, заборгованість за договором № 8036380 від 28 червня 2024 року у розмірі 28500,00 (двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) гривень, з яких: заборгованість за основними зобов`язаннями (за тілом кредиту) 9500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14250,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 4750,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_2 », на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса розташування: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371, витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 (тринадцять тисяч гривень нуль копійок) та судовий збір в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко
Судове рішення № 134889139, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 26.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 946/5974/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: