Ухвала суду № 134889133, 16.03.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2712/25

Провадження № 4-с/946/12/26

УХВАЛА

16 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Баннікової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Клопот М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю.Д. з вищевказаними вимогами.

Скаргу обґрунтував тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Ю.Д. постановою № 68266985 від 20.01.2022 року було відкрито виконавче провадження у виконання виконавчого напису № 41342, виданого 26.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. У постанові про відкриття провадження відсутня інформація, за яким договором виникла ця заборгованість, що є незаконним та неможливим для стягнення заборгованості, та визначено стряснути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2105,9 гривень. Без відома заявника про наявність відкритого виконавчого провадження або інших відомостей щодо наявності будь якої заборгованості, приватним виконавцем було направлено постанову до виконання за місцем його роботи: В/Ч НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Ізмаїл). Оскаржувану заборгованість було стягнуто з його заробітної плати у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 16.08.2022 року. Він проходить військову службу у Національній гвардії України у м. Ізмаїл. У березні 2025 року з фінансового відділу військової частини надійшла інформація про чергове надходження повідомлення про виконання постанови винесеної при примусовому виконання за виконавчим написом №41342 від 26.11.2021 року, виданий Приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. Як стало відомо, у зв?язку з припиненням діяльності приватного виконавця та позбавленням права на здійснення діяльності приватного виконавця Попляка В.В., виконавчі документи ОСОБА_2 передані на примусове виконання до приватного виконавця Пашкова Ю.Д. Приватним виконавцем Пашковим Ю.Д. винесена постанова про прийняття виконавчого провадження № 68266985 від 20.03.2025 року за виконавчим написом № 41342 від 26.11.2021 року, виданий Приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О., а надалі винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.03.2025 року за цим ВП № 68266985. Отже, Приватним виконавцем Пашковим Ю.Д здійснені заходи зі стягнення заборгованості за ВП № 68266985, відкритого за виконавчим написом № 41342 від 26.11.2021 року із заробітної плати позивача, ОСОБА_1 . Таким чином, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Ю.Д. ніяким чином не ознайомився з матеріалами виконавчого провадження з метою перевірки стягнення заборгованості та незаконно повторно стягнув заборгованість з ОСОБА_1 . Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Ю.Д. продовжу незаконні дії, а саме стягнення з банківського рахунку ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 68266985, незважаючи на наявність Ухвали суду про забезпечення позову, а саме припинення стягнення за цим виконавчим провадженням. Такі дії свідчать про відверте ігнорування вимог суду та порушення норм чинного законодавства, зокрема статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобов?язує виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі винесення ухвали суду про забезпечення позову.

Приватний виконавець Пашков Ю.Д. подав до суду надано заяву, в якій зазначив, що у провадженні суду перебуває скарга на дії приватного виконавця по виконавчому провадженню, а не судового рішення. Скарга на дії приватного виконавця повинна розглядатись за правилами адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ч.2 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю.Д. щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІЯ-АКТИВ» у виконання виконавчого напису № 41342, вчиненого 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О..

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 зазначила, що статтею 3 Закону № 1404-VIIІ визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на дві групи:

а) «судові» - видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень:

- виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

б) «несудові» - видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції:

- виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що з огляду на те, що, якщо скаргу подано на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, підвідомчість спору належить адміністративному суду (постанови від 14 березня 2018 року, від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17).

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи ДВС розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України в зазначеній редакції).

Тобто як право на звернення у порядку цивільного судочинства зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема , спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 287 КАС України встановлено , що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відтак, частина перша статті 287 КАС України передбачає можливість розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність ДВС у будь-якому випадку, за виключеннями, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів ДВС та виконавців.

За частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом..

Тобто, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

Якщо ж виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 255 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова