Ухвала суду № 134887211, 05.01.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/19122/25

н/п 2/766/3820/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про встановлення факту родинних відносин та постійного спільного проживання зі спадкодавцем,-

встановив:

26 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 діючи в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду позов до Херсонської міської ради про встановлення факту родинних відносин та постійного спільного проживання зі спадкодавцем, у якому просить встановити факт родинних відносин за ступенем спорідненості ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 як брата та сестри; встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 ; викликати та допитати свідків.

Згідно Журналу реєстрації вхідної кореспонденції вказану позовну заяву з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.12.2025 року переданого судді Булах Є.М. 29.12.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1,2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, зазначаючи відповідачем по справі Херсонську міську раду, позивачем не заявлено до цього відповідача позовних вимог та не зазначено обставин за яких цей відповідач не визнає, оспорює або порушує права та законні інтереси позивача при встановленні факту родинних відносин.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

З огляду на зазначене позивачу необхідно надати суду відомості, щодо інших спадкоємців у розумінні статті 1261-1265 ЦК України на спадщину, що відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та кола осіб, які проживали та були зареєстровані за адресою його реєстрації (проживання) на час смерті, що у свою чергу потребує визначеності із колом відповідачів, що мають приймати участь при розгляді цієї справи.

Також не викладено обставини із посиланням на докази щодо перебування спадкодавця та/або відсутності зареєстрованого шлюбу спадкодавця з іншими особами.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

До позову долучено листи-роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, складений приватним нотаріусом ХМНО Волкодав В.Г. зі змісту якого убачається, що позивачу було роз`яснено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 . Доказів про що позивачем не надано і суду.

Крім того, увага позивача звертається на ту обставину, що у разі відсутності спору, для встановлення фактів, що мають юридичне значення цивільно-процесуальним законодавством передбачено інший порядок звернення для вирішення цього питання.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 12 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Однак, всупереч приписам ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за жодну з немайнових вимог судовий збір не сплачено.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні. Отже, за одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 1 211,20 грн.

Таким чином, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (1 211,20 * 2).

У порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує повноваження представника діяти в інтересах позивача(ч. 7 ст. 177 ЦПК України).

За викладених обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу/представнику необхідно усунути зазначені недоліки. Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про встановлення факту родинних відносин та постійного спільного проживання зі спадкодавцем залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу, представнику позивача.

Надати позивачу/ представнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах