Ухвала суду № 134887164, 16.03.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2811/26

н/п 2-о/766/312/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

16 березня 2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Комунальне підприємство «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, Друга Херсонська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),-

встановив

До суду 06.03.2026 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи Комунальне підприємство «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, Друга Херсонська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

З 09.03.2026 по 16.03.2026 головуючий перебував у нарадчій кімнаті з розгляду кримінального провадження колегіальним складом суду.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявником до заяви додано квитанцію № 4080-4722-5908-5728 від 04.03.2026 р. про сплату судового збору в розмірі 532,48 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Станом на 16.03.2026 року неможливо отримати поєднання з Державною Казначейською службою та відповідно перевірити сплату заявником судового збору за квитанцією № 4080-4722-5908-5728 від 04.03.2026 р.

Суд звертає увагу, що 25.02.2026 року на сайті Херсонського міського суду Херсонської області розміщено оголошення про зміну реквізитів бюджетного рахунку для зарахування судового збору та введення в дію з 28.02.2026 року нового бюджетного рахунку за кодом класифікації доходів 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)». Звернута увага, що попередній рахунок (IBAN НОМЕР_1 ) буде заблоковано з 27 лютого 2026 року.

З огляду на викладене вище, позивачем сплачено судовий збір без врахування вказаного оголошення.

Таким чином, недоліки заяви повинні бути усунуті шляхом подання уточненої позовної заяви з приведенням у відповідність вимог ст. 175 ЦПК України (відповідно кількості сторін у справі), сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн. за наступними реквізитами: Населений пункт: Херсонська міська територіальна громад; отримувач: ГУК у Херсон обл/Херсонська МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959517; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок отримувача (IBAN): UA518999980313151206000021456.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк заява буде визнана неподаною та повернута заявникові.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що:

«…у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) вказано, що:

«49. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

50. З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

51. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній».

При цьому вимоги заявника не є вимогами про встановлення факту, ст. 293 ЦПК України не передбачене встановлення судом помилок у свідоцтві на право на спадщину, встановлення правильності адреси нерухомого майна та визнання за спадкоємців права набуття власності на нерухоме майно за «правильною адресою».

З заяви вбачається, що виник спір про право в порядку спадкування та заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тобто заявник має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на відповідне майно, в процесі розгляду якої суд і перевіряє доводи позивача щодо допущених помилок в адресі спадкового майна та безпосередньо вирішує спір про право. Відповідачами у такому спорі є інші спадкоємці ОСОБА_2 , а за їх відсутності територіальна громада за місцем знаходження спадкового майна.

Керуючись ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Комунальне підприємство «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, Друга Херсонська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус