Ухвала суду № 134886496, 17.03.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1087/26

4-с/583/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

представника заявника ОСОБА_1

державного виконавця Москаленко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 м. Охтирка Сумської області скаргу ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Москаленко Марія Миколаївна, стягувач ОСОБА_3 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою, згідно з якою просить: - визнати бездіяльність державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Москаленко Марії Миколаївни; - зобов`язати державного виконавця, на примусовому виконанні у якого перебуває виконавче провадження 63174660, розглянути клопотання боржника, приєднати та врахувати квитанції надані боржником у щомісячному обчисленні боргу по аліментам; - зобов`язати державного виконавця на примусовому виконанні у якого перебуває виконавче провадження 63174660 повідомити боржника про результати розгляду клопотання від 22.02.2026.

Вимоги за скаргою вмотивовані тим, що на примусовому виконанні в Охтирському відділі державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області перебуває судовий наказ №583/2203/20, виданий Охтирським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19.06.2020.

03.04.2025 Охтирським міськрайонним судом Сумської області по справі №583/6319/24 зобов`язано державного виконавця Охтирського ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ МЮ, на примусовому виконанні якого перебуває виконавче провадження №63174660, провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та щомісяця обчислювати та вносити відповідну скановану копію до АСВП. Однак такі обчислення виконавцем не ведуться. 22.02.2026 на електронну пошту Охтирського ВДВС надіслано клопотання про приєднання квитанцій щодо сплати коштів на утримання доньки ОСОБА_7 , до клопотання долучено платіжні доручення з реквізитами картки доньки та призначенням платежу: Утримання доньки ОСОБА_7 , яке 23.021.2026 зареєстровано в АСВП за номером 256, 257, 258, 259. Однак, станом на 03.03.2026 виконавець не розглянув вищевказане клопотання та не повідомив про врахування вищезазначений платіжок при проведенні щомісячного обчислення боргу по аліментах. Вважає, що виконавцем порушено права боржника щодо розгляду клопотання боржника про самостійну сплату коштів на утримання доньки ОСОБА_7 , не надано обгрунтовану відмову у приєднанні до матеріалів виконавчого провадження квитанцій, або навпаки задовільнив та приєднав квитанції та відповідно врахував відповідні оплати.

09.03.2026 від Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що на електронну адресу відділу 23.02.2026 за вх. №1628, надійшло клопотання боржника ОСОБА_2 про приєднання квитанцій до виконавчого провадження №63174660. Згідно з клопотанням кошти за 2024 рік перераховано на картковий рахунок доньки ОСОБА_7 з призначення платежу: утримання доньки ОСОБА_7 переказ особистих коштів. Та просить врахувати ці кошти, як перераховані у 2025 аліменти при проведенні наступного обчислення аліментів. До клопотання надано копії квитанцій (38 шт.). зазначає, що виконавчим листом №583/2203/20 визначено, що отримувач аліментів є безпосередньо ОСОБА_4 , а не неповнолітні діти. В матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують домовленість сторін про сплату аліментів безпосередньо на рахунок неповнолітніх дітей. У квитанціях наданих боржником, в графі призначення платежу зазначено: «переказ власних коштів - утримання доньки ОСОБА_7 », що є обов`язком батьків, окрім сплати аліментів, та визначено ч. 1 ст. 180 СК України. Також зазначає, що при розгляді справи №583/4648/25 в Охтирському міськрайонному суді Сумської області, яке набрало законної сили 01.01.2026 року, де предметом спору був розрахунок заборгованості по аліментах від 01.10.2025 за вих. №74373, боржником не надано на розгляд та не долучено вищезазначені квитанції, в рахунок сплати аліментів. Посилаючись на правову позицію, викладену в постанову Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №2-4665/2008, вважає, що у державного виконавця відсутні правові підстави на врахування, наданих боржником квитанцій про перерахування коштів його неповнолітній дитині ОСОБА_7 , з призначення платежу: власні кошти на утримання доньки ОСОБА_7 , при проведенні розрахунку заборгованості. Просить відмовити в задоволення скарги в повному обсязі.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Державний виконавець проти скарги заперечила з підстав, зазначених у відзиві на скрагу, просила відмовити в її задоволенні.

Стягувачка у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що, відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши скаргу, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що на виконанні Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №63174660 з примусового виконання судового наказу від 22.06.2020 по справі №583/2203/20, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19.06.2020.

22.02.2026 ОСОБА_2 звернувся до Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з клопотанням про приєднання квитанцій щодо сплати коштів на утримання доньки ОСОБА_7 за 2024 рік, які просив врахувати при проведенні наступного обчислення аліментів.

До клопотання надано такі копії квитанцій: від 20.02.2024 на суму 500,00 грн, від 27.02.2024 на суму 300,00 грн, від 29.02.2024 на суму 6000,00 грн, від 12.03.2024 на суму 500,00 грн, від 19.03.2024 на суму 500,00 грн, від 01.04.2024 на суму 600,00 грн, від 08.04.2024 на суму 700,00 грн, від 09.06.2024 на суму 500,00 грн, від 14.06.2024 на суму 500,00 грн, від 21.06.2024 на суму 500,00 грн, від 28.06.2024 на суму 500,00 грн, від 01.07.2024 на суму 500,00 грн, від 05.07.2024 на суму 500,00 грн, від 12.07.2024 на суму 500,00 грн, від 19.07.2024 на суму 500,00 грн, від 25.07.2024 на суму 500,00 грн, від 02.08.2024 на суму 500,00 грн, від 09.08.2024 на суму 500,00 грн, від 16.08.2024 на суму 500,00 грн, від 24.08.2024 на суму 500,00 грн, від 31.08.2024 на суму 500,00 грн, від 11.09.2024 на суму 500,00 грн, від 16.09.2024 на суму 500,00 грн, від 20.09.2024 на суму 700,00 грн, від 01.10.2024 на суму 500,00 грн, від 06.10.2024 на суму 700,00 грн, від 07.10.2024 на суму 421,00 грн, від 13.10.2024 на суму 1000,00 грн, від 23.10.2024 на суму 700,00 грн, від 29.10.2024 на суму 700,00 грн, від 03.11.2024 на суму 1000,00 грн, від 11.11.2024 на суму 1000,00 грн, від 15.11.2024 на суму 400,00 грн, від 18.11.2024 на суму 1500,00 грн, від 25.11.2024 на суму 1000,00 грн, від 26.11.2024 на суму 1000,00 грн, від 18.12.2024 на суму 1000,00 грн, від 26.12.2024 на суму 1000,00 грн.

В усіх вищевказаних квитанціях одержувачем зазначена ОСОБА_8 , призначення платежу переказ особистих коштів, коментар відправника утримання доньки ОСОБА_7 .

04.03.2026 за вих. №8003 Охтирським відділом державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надана відповідь ОСОБА_2 , в якій зазначено, що у державного виконавця відсутні правової підстави при проведенні розрахунку заборгованості на врахування наданих ним квитанцій про перерахування коштів його неповнолітній дитині ОСОБА_7 з призначенням платежу «власні кошти, на утримання доньки ОСОБА_7 », оскільки виконавчим документом визначено, що отримувачем аліментів є безпосередньо ОСОБА_4 , а не неповнолітні діти, в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують домовленість сторін про сплату аліментів безпосередньо на рахунок неповнолітніх дітей. Окрім того, утримання доньки, окрім сплати аліментів, є обов`язком батьків.

Надаючи оцінку доводам стягувача ОСОБА_2 щодо неправомірності дій державного виконавця суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 129-1 Конституції України закріплено обов`язковість судових рішень до виконання на всій території України. Крім того, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства передбачених п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч. 8 ст. 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі №758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)).

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ч. 1 ст. 179 СК України).

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання (абз. 2 ч. 2 ст. 179 СК України).

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (ч. 3 ст. 179 СК України).

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 30 ЦК України).

Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку) (ч. 1 ст. 32 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13 червня 2024 року у справі №760/17498/22 (провадження № 61-15969св23) зауважив, що: - дієздатність фізичної особи пов`язана з такими її невід`ємними якісними ознаками, як здатність усвідомлювати значення своїх дій та спроможність керувати ними, обсяг цивільної дієздатності не може бути однаковим для усіх фізичних осіб і встановлюється ЦК з урахуванням їх віку та психічного стану здоров`я; - обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб охоплює як перелік юридично значущих дій, які особа має право самостійно здійснювати, так і межі її договірної та не договірної цивільної відповідальності; - залежно від віку фізичної особи, цивільна дієздатність за обсягом поділяється на такі види: часткова цивільна дієздатність малолітньої особи (стаття 31 ЦК України); неповну цивільну дієздатність неповнолітньої особи (стаття 32 ЦК України); повну цивільну дієздатність повнолітньої особи, неповнолітньої особи у разі реєстрації її шлюбу (стаття 34 ЦК України) та емансипованої особи (стаття 35 ЦК України); - фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою. За обсягом цивільна дієздатність неповнолітньої особи є неповною; - з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.

Верховний суд, розглядаючи справи, в яких йшлося про зарахування платежів в рахунок сплати аліментів, неодноразово виснував, що факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов`язань, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами. при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виконавець має враховувати лише ті платежі, призначення яких дає змогу ідентифікувати грошові кошти як аліменти (постанова ВС в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі №641/7824/18; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі №759/4666/20, постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі №333/6869/19; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №2-4665/2008, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №545/1241/20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2025 року у справі №390/2379/24).

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 при переказі коштів вказував, що кошти призначені для «утримання доньки ОСОБА_7 », що дає змогу ідентифікувати надіслані грошові кошти як аліменти, а також враховуючи те, що донька заявника та ОСОБА_9 станом на 20.02.2024 (на час першого перерахування батьком на її рахунок аліментів), була неповнолітньою, а тому мала право на самостійне одержання аліментів, суд дійшов висновку, що державним виконавцем неправомірно було не враховано надані боржником ОСОБА_2 квитанції про сплату аліментів безпосередньо на рахунок його неповнолітньої доньки ОСОБА_7 .

За таких обставин, скарга ОСОБА_2 в частині визнання бездіяльності державного виконавця та зобов`язання врахувати надані ним у клопотанні від 22.02.2026 квитанції підлягає задоволенню.

Крім того, у даній скарзі ОСОБА_2 просить зобов`язати державного виконавця на примусовому виконанні у якого перебуває виконавче провадження №63174660, повідомити боржника про результати розгляду клопотання від 22.02.2026.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що 04.03.2026 на електронну адресу ОСОБА_2 Охтирським відділом державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України була надіслана відповідь на клопотання від 22.02.2026, у зв`язку з чим скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, аналізуючи приведені докази та надаючи їм оцінку, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Москаленко Марія Миколаївни.

Зобов`язати державного виконавця, на примусовому виконанні у якого перебуває виконавче провадження №63174660, при щомісячному обчисленні боргу по аліментах приєднати та врахувати квитанції про сплату аліментів на банківський рахунок неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , що були надані боржником ОСОБА_2 разом з клопотанням від 22 лютого 2022 року.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Особа, що подала скаргу ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суб`єкт, дії якого оскаржуються - державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Москаленко Марія Миколаївна, місцезнаходження: вул. Снайпера, буд. 3, м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 34802639.

Боржник ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко