Рішення № 134886088, 16.03.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1741/24

Провадження № 2/945/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 березня 2026 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом а позовом ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа Четверта миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області через свого представника адвоката Коренко Т.В. з позовом до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є рідно матір`ю позивача ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначена квартира належить батькам позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 в 2021 році звернувся до Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, де його повідомили про те, що його мати в 1999 році після смерті батька який є співвласником квартири, не зверталась до нотаріальної контори не вступила в спадщину та не оформила всі документи належним чином на себе. Позивач є єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_2 інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Позивач заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця не подавав, від права на спадкування не усунутий і бажає прийняти спадщину. Рішенням Миколаївського районного суду від 07.07.2023 року було визначено ОСОБА_1 додатковий місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . Позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022№ 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». 3 29.06.2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану». Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. На підставі вищенаведеного позивач вважає, що зазначені обставини є достатніми підставами вважати причину пропуску строку поважною. Таким чином просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області цивільну справу прийнято до свого провадження та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Коренко Т.В. в системі «Електронний суд» сформовано заяву про розгляд справи без участі наполягаючи на задоволенні позову та не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис № 1577, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

У свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 в графі мати вказана ОСОБА_2 .

03.01.2024року позивач подав заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області від 04.01.2024 року позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_2 відмовлено, оскільки у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав.

Зазначене також підтверджується матеріалами спадкової справи №1/2024 відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В поважність пропуску строку подачі заяви на прийняття спадщини позивач зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Питання нотаріату в умовах воєнного стану, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Спадкоємцю який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язаніз об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Для прийняття спадщини позивач мав звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, тобто смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не зробив цього вчасно і пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини.

Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Враховуючи вищевикладене та зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини як нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану, які були запроваджені на підставі постанови КМ України щодо нотаріату та державної реєстрації, що настали вже після спливу строку звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини, суд не вважає їх поважними.

Тобто позивач мав змогу подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, зважаючи на те, що він знав про смерть спадкодавця. Таким чином, у даному випадку причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними, тобто не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 212/3555/23, основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України). Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України. Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Таким чином, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18, а також підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (пункт 50).

Дотримання принципу пропорційності безпосередньо залежить від наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. У разі якщо таких обставин суд не встановив, то не можна допускати втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки це порушить принцип правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно скористалася власними цивільними правами, та не відповідатиме принципу пропорційності втручання у право власності на спадкове майно (пункт 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Встановивши, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а позивач, як спадкоємець за законом звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини після її смерті лише 03.01.2024року, тобто із значним пропуском встановленого статтею 1270 ЦК України строку, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачем у позовній заяві підставам пропуску зазначеного строку (зумовлені введенням в Україні воєнного стану та зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану) які настали вже після спливу строку звернення з відповідною заявою до нотаріуса, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, як такі,що не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням обізнаності позивача про смерть спадкодавця, відсутності складеного ним заповіту, а також усвідомлення позивачем права на спадкування за законом, він повинен мав вчинити активні дії для прийняття спадщини - подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України строк.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду наведеним у пункті 99 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини (пункти 54-57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі №170/183/24

За таких обставин суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач не довів наявність об`єктивних та непереборних обставин, які перешкодили йому подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст ст.ст.6-13, 81 ,133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; паспорт серія НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрований: АДРЕСА_2 ) до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (57134; вул. Центральна,6 с.Весняне Миколаївського району Миколаївської області; ЄДРПОУ 20883437), третя особа Четверта миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області (54036; вул.Веселинівська,45 м.Миколаїв; ЄДРПОУ 02892669) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський