Ухвала суду № 134885430, 16.03.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/36/26 Справа №450/1362/16-к

У Х В А Л А

16.03.2026 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні №12012150040000122 від 05.12.2012 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

за участю: прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

В провадженні Миколаївського районного суду Львівської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012150040000122 від 05.12.2012 р. про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Захисником ОСОБА_9 подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012150040000122 від 05.12.2012 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.190 КК України скерований до суду поза межами строку досудового розслідування, відтак просить суд кримінальне провадження закрити.

В обґрунтування заявленого клопотання покликається на те, що 25.07.2015 ОСОБА_5 повідомлено про підозру. Постановою прокурора Личаківського району м. Львова строк досудового розслідування продовжено до 23.10.2015. Обвинувальний акт первинно затверджено прокурором 21.10.2015, тобто за два дні до завершення строку досудового розслідування, при цьому такий обвинувальний акт отримано судом 27.10.2015, тобто на четвертий день після фактичного спливу строку досудового розслідування.

Крім цього, обвинувальний акт у вказаному провадженні, на підставі ухвал Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.04.2016 та від 16.08.2016 двічі повертався прокурору. Разом з тим, відомості про продовження строку досудового розслідування відсутні.

При цьому, після скерування до суду втретє обвинувального акту щодо ОСОБА_5 , згідно з супровідним листом, такий обвинувальний акт скерований 16.02.2017 та отриманий судом 22.02.2017.

Таким чином, строк досудового розслідування сплив, а обвинувальний акт скерований до суду понад строки.

Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Додатковою підставою для закриття кримінального провадження є те, що в матеріалах справи відсутня постанова про визначення підслідності. Наявність такої постанови як рішення прокурора є обов`язковим виходячи з обставин справи (різні райони міста та області вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень) та правил територіальної підслідності, визначених ст. 208 КПК України. Недотримання такої вимоги Закону, з врахуванням доктрини «плодів отруйного дерева» тягне за собою недопустимість всіх доказів у справі.

03 грудня 2021 року клопотання аналогічного змісту та з аналогічних підстав сторона захисту подала до Пустомитівського районного суду Львівської області.

22 вересня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області після отримання письмових заперечень інших учасників та за наявності письмової заяви представника потерпілих про розгляд клопотання без їх участі, вказане клопотання задовольнив та закрив кримінальне провадження.

14 жовтня 2022 року Львівським апеляційним судом відкрито провадження за апеляційною скаргою на вказану ухвалу і вже 21.11.2022 дану ухвалу скасовано виключно з підстави відсутності сторони потерпілих під час ухвалення судового рішення, а справу повернуто для нового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення R067114766817.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримали, просили таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов?язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

15.05.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

17.09.2015 постановою прокурора Личаківського району м.Львова продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадження, №12012150040000122 від 05.12.2012 до трьох місяців, тобто до 23.10.2015.

21.10.2015 прокурором Личаківського району м.Львова ОСОБА_11 затверджено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні та в цей же день надано доступ до матеріалів провадження, з якими підозрюваний ОСОБА_5 ознайомився цього ж дня, що ним було підтверджено наданням відповідної розписки.

Супровідним листом, датованим 21.10.2015, тобто в трьох місячний строк визначений ст.219 КПК України, обвинувальний акт з додатками, у відповідності до вимог ст.291 КПК України скеровано до Личаківського районного суду м.Львова.

Окрім цього, 15 вересня 2021 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 711/3111/19, дійшла до висновку, що закінчення строку досудового розслідування законодавець пов`язує зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому, в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відтак, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду від 15.09.2021, кінцевим моментом досудового розслідування є закінчення, яке пов`язане із фактичним направленням обвинувального акта до суду, а не отримання його судом.

Окрім цього, слід зазначити, що згідно з приміткою до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. п. 4 параграфу 2 розділу 4 Закону.

Таким чином, п.10 ч.1 ст. 284 КПК України до 03.10.2017 не існувало. При цьому ст. 219 КПК України, яка діяла в редакції до 03.10.2017, тобто до моменту скерування вперше обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_5 до суду викладена в наступній редакції, а саме пункт 2 частина 1: «Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину», а ст.219 в цілому не вказувала на дію/подію, яка обумовлює закінчення цього строку.

Враховуючи наведене, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні на момент складання, затвердження, вручення і скерування обвинувального акту до суду не завершився.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думку учасників, розглянувши матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

В силу п.4 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

При внесенні змін до кримінального процесуального закону, які стосувалися його доповнення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, законодавець чітко висловився стосовно того, що досліджувані положення КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Водночас ст. 5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Як уже зазначалося, пункт 4 § 2 разом із моментом набуття чинності відповідними положеннями встановлює також і умову їх застосування: не мають зворотної дії в часі, застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Таким чином, законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію.

Фактично йдеться про формулювання законодавцем спеціальної норми, яка стосується застосування цього пункту.

Пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).

Відтак норма пункту 4 § 2 є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена.

Наведене дозволяє зробити висновок про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Вищенаведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18.

Вимоги п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру, закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з приміткою до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.

Датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

В обґрунтування клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України сторона захисту покликається на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012150040000122 від 05.12.2012, прокурор подав до суду 27.10.2015 (що підтверджується відміткою канцелярії суду, проставленою на супровідному листі від 21.10.2015), після закінчення строків досудового розслідування (23.10.2015).

Стосовно доводів сторони захисту про наявність підстав для закриття кримінального провадження, судова колегія зазначає, що пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати. Відтак відсутні підстави для закриття кримінального провадження №12012150040000122 від 05.12.2012.

Щодо інших доводів, викладений в клопотанні про закриття кримінального провадження №12012150040000122 від 05.12.2012, колегія суддів зазначає, що такі не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 219, 284, 350, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження від 24.02.2026 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 17.03.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2